WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Розвиток науки і освіти в Коломиї у 18-21 століттях - Реферат

Розвиток науки і освіти в Коломиї у 18-21 століттях - Реферат

вересня 1900 року. Марія Кобринська в своїй статті "Українське шкільництво в Коломиї" влучно писала, що то "було свято цілої Коломиї", а навіть Покуття. По богослуженні, що його відправив о. прил. Коблянський, зібралися представники міських властей, краєвий інспектор шкіл, візитатор Іван Левицький. Тут був посол від австрійського парламенту, адвокат з Городенки, що спричинився до заснування цієї третьої з черги гімназії Галичини після Львова і Перемишля".
На початку XX століття постать директора Коломийської української гімназії Софрона Недільського стала досить помітною в процесі національного відродження. По-перше, він сприяв вихованню в стінах української гімназії значної кількості відомих діячів науки, культури і політичного життя, борців за волю України. По-друге, Софрон Недільський був визначним педагогом і прихильником гімназійної молоді, в пам'яті якої залишився на десятиріччя. По-третє, був помітним лінгвістом - спільно з Євгеном Желяхівським є співавтором відомого "Малорусько-німецького словника" (1886), стояв біля колиски коломийського музичного гуртка "Боян"", був обраний першим головою коломийської філії Товариства вчителів.
Шана до цього громадсько-політичного діяча, педагога і лінгвіста записана В літопис культури Коломиї. Ось чому вдячні учні з сивиною на скронях у 1990 р. з нагоди 90-річчя заснування Коломийської української гімназії встановили на будинку гімназії художньо-меморіальну дошку зі скромним написом: "Софрон Несільський, 1857-1917, перший директор Коломийської української гімназії."
Такої пошани гідний не лише директор, а й всі професори, а саме: Лев Дольницький (географія, історія рідного краю), Михайло Іванець (укр. мова), Омелян Колодницький (лат. мова), Євстахій Макарушка (грецька мова, каліграфія), Григорій Наливайко (лат. мова), Юліан Насальський (лат. мова), Корнило Полянський (історія і географія), Іван Раковський (математика, натуральна історія), Людвиг Сальо (нім. мова), о. Антон Войтіховський (релігія), Антоній Сєніцький (польська мова), Іван Франчук (лат, мова), о. Микола Гриньовський (катехизм, співи), Антоній
Голіховський (рисунок, вчитель школи дерев'яного промислу).19 Ця когорта коломийської професури зуміла за період з 1900 по 1914 рік підготувати понад 500 студентів - високоосвічених українських інтелігентів.
Українська гімназія в цьому часі жила повноправним національним життям. Крім обов'язкових дисциплін - латинської, грецької, німецької, польської мов, математики студенти вчили з "на-добов'язкових предметів" історію рідного краю, віхи історії Покуття, Гуцулыцини. Проф. Корнило Полянський, який вчив історію рідного краю, за високу фахову підготовку студентів був нагороджений золотим хрестом.
Гімназійні студенти відзначали українські національні свята, щорічні роковини Тараса Шевченка, працювали в багатьох наукових учнівських гуртках, вивчали історію України, брали активну участь у мандрівках по рідному краю, збирали усну народну творчість, етнографічні матеріали, записували коломийки, гуцульські мелодії, відзначались в спортиному напрямі, були членами "Пласту", підтримували зв'язки з відомими тодішніми діячами української культури, науки, проводили з ними зустрічі під час їх переїзду через
Багато випускників гімназії посіли видні місця в громадському житті, професійному чи науковому світі. Багато молодих людей, що закінчили Коломийську гімназію, не маючи змоги дістати відповідну до своїх студій працю, головно за польських часів, верталися на село для праці - в кооперації, в "Сільському господарі", "Просвіті" і "Рідній школі".
Через місто Коломию пройшло в українську літературу понад сотню письменників, поетів і публіцистів. В переважної більшості з них їхній шлях пройшов через Коломийську гімназію, і тільки згодом, вже потім, у них були університети Львова, Кракова, Відня, Праги чи Берліна, це вже після того їхні прізвища стали друкуватися на шпальтах українських, а також і європейських часописів, а перед тим найпершим у них була єдина альма-матер, оця гімназія і Коломия.
В історію розвитку Галицького шкільництва Коломийська гімназія вписала свою вагому сторінку. Вистраждана болями і стараннями кількох поколінь коломийських просвітителів, пройшовши через австро-німецькі та польські кураторії, вона всього за кілька десятиліть свого існування сторицею оплатила той борг перед своїм народом: з її стін вийшло у широкий світ не десятки, а сотні молодих уже розкритих талантів.
3. "Рідна Школа" в Коломиї
В умовах Австро-угорського і польського панування "Рідна Школа" зуміла виховати кілька поколінь української молоді в дусі національної свідомості. З її вихованців виходили видатні представники науки, освіти, культури, політичні діячі, борці за волю і незалежність України та ціла когорта свідомих робітників і селян.
У першій половині 1881 року зійшлися у Львові 13 впливових діячів, створили тимчасовий комітет, склали проект статуту нового товариства під назвою "Руське Товариство Педагогічне" на чолі з першим головою, радником др. Амброзієм Яновським. 6 серпня 1881 року Львівське австрійське намісництво затвердило статут цього Товариства. Так народилася перша ластівка "Рідної Школи". Комітет складався із поважних професорів, редакторів впливових українських газет, авторитетних священиків.
Провісниками "Рідної Школи", членами освітянського Товариства, були відомі діячі політичного життя, науки і культури: В. Ільницький, О. Партацький, Р. Заклинський. Почесними членами були обрані Ю. Романчук, В. Барвінський, К. Левицький, В. Шухе-вич, А. Шептицький та інші. Саме вони стали біля колиски "Рідної школи", добре розуміючи, що через це Товариство можна виховати національне свідому українську молодь.2'1
Перед новим товариством були поставлені такі завдання:
а) Промишляти над потребами руського народа на полі шкіл народних, середніх, вищих, займатися основанєм руських (ук-раїнських) шкіл і піддержувати всякі справи виховання публичного і домашнього на основі матерного язика;
б) подавати членам поміч так моральну яко і матеріальну". "Рідна Школа" з кожним роком набувала популярності серед
української громади, а назва "Українське Педагогічне Товариство" фіксувалася в офіційномуділоводстві.2'
"Рідна Школа" в Коломиї бере свій початок з кінця XIX століття. 12 березня 1899 року у Народному домі міста відомі громадські діячі зібралися на перші установчі збори по утворенню осередку "Руського Товариства Педагогічного" у Коломиї.
Із словом виступив проф. Коломийської гімназії Євстахій Мака-рушка, який вказав на значення такого осередку для розвитку української національної школи. Учасники зборів засудили анти-просвітянську пропаганду коломийських москвофілів і одночасно висловилися за утворення в Коломиї філії Руського Товариства Педагогічного. Головою філії було обрано ініціатора цього заходу проф. Євстахія Макарушку.
Був створений оргкомітет філії, який розробив заходи розвитку української національної освіти, починаючи від дошкільного віку дітей і закінчуючи навчанням у середніх школах. Члени філії Товариства домоглися відкриття в Коломиї для дітей дошкільного віку спеціальних виховних осередків - "Захоронки", а також заснування учительських семінарій з метою підготовки учительських кадрів. Силами гімназійного вчительства планувалося домогтися приміщення для 4-х класів хлоп'ячої школи, видавати друковані книги з історії України. Благородні заходи в більшості не були реалізовані внаслідок перешкод, які здійснювали австрійсько-польські чиновники.
При великих зусиллях голові філії Товариства все-таки вдалося відкрити в 1908 р. курси, які потім переросли в учительську семінарію, а також заснувати бурсу і влаштувати курси для неграмотних коломиян.21
Створений в

 
 

Цікаве

Загрузка...