WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Розвиток науки і освіти в Коломиї у 18-21 століттях - Реферат

Розвиток науки і освіти в Коломиї у 18-21 століттях - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Розвиток науки і освіти в Коломиї
у 18-21 століттях"
ПЛАН
Вступ
1. Народні школи
2. Історія славнозвісної Коломийської гімназії
3. "Рідна Школа" в Коломиї
4. Коломийська гончарна школа
5. Коломийська школа різьби
Висновок
Використана література
Вступ
У XIX - на початку XX ст. Коломия досягла високого рівня розвитку культури. У місті над Прутом жили і творили такі відомі просвітителі як Микола Верещинський, Іван Озаркевич, Михайло і Теодор Білоуси, Йосафат Кобринський, розвивалася освіта, діяли гімназії, промислові школи, працювали друкарні, розвивалось письменство, образотворче мистецтво, виник перший театр, побудовано Народний дім. В цілому культура в Коломиї XIX - початку XXІ ст. збагачувала і продовжує збагачувати національну духовність України від Пруту до Дніпра.
1. Народні школи
Про Коломийські школи дуже мало відомо з попередніх століть. З перепису 1787 року відомо, що в Коломиї існували школи при польському католицькому костьолі та жидівській синагозі.
Тільки з початком XIX ст. з урядових і церковних шематизмів Станіславівської греко-католицької єпархії довідуємося про перші, засновані урядом, українські школи. У 1811 році була заснована в Коломиї головна окружна школа, в якій у 1818 році б вчителів навчали учнів в шести класах.
На 1877 рік у місті було дві головні школи. Одна з них діяла в нижній частині гімназійного будинку, в ній навчалось 275 учнів; друга школа заснована в 1875 році, мала 186 учнів, базувалася в приватному будинку.
Крім названих чоловічих шкіл, які були в середмісті, функціонували головна жіноча школа, в якій у 1876 році навчалося 398 дівчат. Вона утримувалася субсидією міста, сейму, шкільного місцевого відділу. Навчання було платне. В цій школі протягом року отримувало вищу освіту 50 учениць.
На Надвірнянському і Кутському передмістях, а також німецьких колоніях Багінсберг, Славці і Маріягільф існували в 70-х роках тривіальні школи, де діти вчилися трьом речам: писати, читати і рахувати, від чого і пішла назва "trivium" (лат.).
Школа в Надвірнянському передмісті налічувала 43 учні, з них 36 хлопців і 7 дівчат; на Кутському передмісті - 64 учні (44 хлопці і 20 дівчат); на Багінсбергу - 112 учнів (62 хлопці і 50 дівчат); Славцях - 40 учнів (21 хлопець і 19 дівчат); Маріягільфі - 75 учнів (49 хлопців і 26 дівчат). На утримання цих трьох шкіл нормальних і двох перших тривіальних місто давало річно крім будинків і оплати, понад 6700 золотих римських із краевого шкільного фонду."
Через п'ятнадцять років шкільна мережа в Коломиї значно роз-ширилась. За даними шематизму, у 1890 році у місті діяла вища гімназія, в різних частинах міста працювало вже шість народних шкіл. Перша, 4-класова станова систематична, тобто постійна, школа для хлопців продовжувала діяти в середмісті з 1813 року, коли вона була заснована за урядовим патентом; друга систематична мішана працювала з 1875 року. Крім цих функціонувала ще 6-класова доповнююча школа, заснована у 1885 році.
Дві подібні класові станові систематичні школи продовжували працювати за урядовою постановою з 1867 року. Подібна мережа ко-ломийських народних шкіл залишалась до перших років XX століття. Проте із збільшенням міського населення зростала потреба в нових народних школах. Це видно із шєматизмів за 1893, 1895, 1896, 1897, 1898, 1900, 1902, 1903 роки.5 Для наочності наводимо дані шематизму за 1906 рік. Так, на 16464 душі населення (6320 - поляків і німців, 1475 - українців та 8669 жидів) в Коломиї діяло вже 15 народних шкіл. Це польсько-австрійська державна гімназія, українська гімназія, школа дерев'яного промислу, гончарна школа, 9-класна жіноча школа, дві 7-річні школи для хлопців, чотири 4-кла-сові чоловічі школи, чотири 4-класові мішані школи, шевська школа, школа товариства "Praca Kobiet", 4-класова жіноча школа, жіночий ліцей, приватна жіноча школа сестер-уршулянок. Сюди не входять школи приміських сіл Дятківці і Шепарівці. Навчання в тих школах велось в основному німецькою і польською мовами, за винятком української гімназії та 4-класової школи ім. Шевченка.
За даними шематизму, в 1907 році в Коломиї на 27324 душі населення (8244 - поляки, 2330 - українців і 16750 - жидів) працювало 28 шкіл: дві державні - перша польська, друга українська гімназії, один 6-класовий жіночий ліцей, приватна жіноча учительська семінарія, державна школа дерев'яного промислу, краєва гончарська і шевська школи, дві краєві гендлярські школи (гандлівки), 9-класна жіноча школа імені королеви Ядвіги і 7-класна школа ім. Франца Иосифа, 9-класна чоловіча школа ім. Миколи Коперника, 7-класна школа Пирошовича, дві 4-класні чоловічі школи ім. Яховича і Францішка Карпінського, три 4-класні жіночі школи ім. Генріха Сенкевича, Гофманова і Адама Міцкевича, чотири чотирикласні мішані школи св. Миколая, св. Володимира та Тадея Костюшки, одна 4-класна жіноча школа сестер-уршулянок, одна 2-класна мішана школа в Шепарівцях, одна 1-класова мішана школа в Дятківцях з українською мовою навчання, одна 4-класна мішана школа на передмістях Маріягільф, Багінсберг та одна мішана школа на передмістях Розенгек і Флеберг з німецькою мовою навчання. Продовжувала існувати жіноча школа товариства "Praca Kobiet".
2. Історія славнозвісної Коломийської гімназії
Серед освітянської мережі в даному періоді важливу роль відіграла відома у Галицькому краю Коломийська гімназія.
Революція 1848 року розкувала кайдани важкого кріпосництва. Пожвавилось культурне життя, виросли паростки національного духу, посіяні плодючими зернами "Руської трійці", галицькими просвітителями Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким, а також Миколою Устияновичем, Антоном та Іваном Могильницькими, Іваном Гушалевичем та коломиянамп Миколою Верещинським і Григорієм Ількевичем.
Пожвавилося науково-освітнє життя і в Коломиї. В 1849 році голова Коломийської окружної Руської Ради Микола Верещинський від імені коломиян звернувся до австрійського уряду з проханням відкрити в місті українську гімназію. Марні тоді були зусилля української громади Коломиї, але цим були кинуті перші зерна" на просвітянське поле.
Становлення Коломийської гімназії почалося 1861 року, коли в серпні австрійське міністерство освіти дозволило відкрити цей навчальний заклад. 16 вересня чотирикласна міська гімназія почала діяти, 1 листопада 1861 року розпочалось гімназійне навчання в приватному будинку. В основному всі предмети викладались урядовою німецькою мовою, за винятком того, що польською мовою викладалась релігія і польська граматика. Подібно навчались і українські учні, коли священик вчив релігії, а вчитель викладав українську граматику і читанку.
18 червня 1900 року в українській гімназії під головуванням шкільного інспектора Івана Левицького відбувся перший випускний іспит - матура. Із 17 учнів 5 склали її на "відмінно", решта - на "добре". 20 червня в урочистій обстановці випускникам були вручені матуральнісвідоцтва в присутності учнів, їх батьків і представників українських коломийських товариств. До випускників промовляли управитель українських класів Софрон Недільський і вчителі.
Внаслідок таких обставин і зростання української гімназії міністерським указом було поставлено утворити в місті окрему українську гімназію. В звіті дирекції з приводу цього писалося: "В кінці В. ц. к. Міністерство Вір. Просвіти рескриптом з дня 9 марта 1900 ч. 34055 розпорядило, щоби рускі класи відокремити від гімназії з польським язиком викладовим і утворити з них самостійну ц. к. гімназію з рускою мовою викладовою з початком шк. року. 1900/1901"."
З цього часу і починається літопис окремої української Коломийської гімназії. Урочисте відкриття нової гімназії відбулося 3
Loading...

 
 

Цікаве