WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Ейсаку Сато (Sato) - Реферат

Нобелівський лауреат Ейсаку Сато (Sato) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Ейсаку Сато (Sato)
за постійні спроби налагодити міжнародне співробітництво як арбітр і дипломат, що допомагав згладити розбіжності, чим зробив свій головний внесок у справу миру
роки життя: 1901 - 1975 рр.
Японський прем'єр-міністр Е.Сато народився 27 березня 1901 р. у селі Табусі в родині колишнього чиновника і поета-аматора. Загалом в сім'ї було 10 дітей, один із синів став адміралом, двоє - прем'єр-міністрами Японії. Одержавши середню освіту, Сато вступив до Токійського імператорського університету, де вивчав німецьке право. Закінчивши університет, 1924 р. він був прийнятий на службу в Міністерство залізниць. Тут його цінували, він займав ряд важливих посад, у тому числі - директора бюро залізниць Осаки (1944-1946) і віце-міністра з перевезень (1947-1948). 1948 р. Сато зайнявся політикою. Як член партії демократів-лібералів був обраний головою її відділення в префектурі Ямагуті. 1949 р. він став одним із найближчих помічників прем'єра Йосиди, спочатку як міністр пошти і телекомунікацій, згодом - міністр будівництва, після чого був обраний генеральним секретарем партії. Кар'єра Сато сильно постраждала 1954 р., коли його й інших політиків було звинувачено в хабарництві, які згодом поступово були зняті. До 1957 р. Сато був поза політикою, потім обраний головою виконавчого комітету оновленої ліберально-демократичної партії, президентом якої був його брат Нобусуке Кісі (1958 р. - прем'єр Японії). Він призначив Сато міністром фінансів. Через деякий час Сато висунув свою кандидатуру в партійні лідери,щоб у разі перемоги на виборах стати прем'єр-міністром. 1964 р. лідер партії Ікеда змушений був піти у відставку за станом здоров'я, і парламент обрав Сато прем'єр-міністром. Сато намагався встановити дружні відносини Японії з сусідами й 1965 р. підписав договір про дружбу і, відновивши дипломатичні відносини з Південної Кореєю. Через два роки ним були здійснені поїздки на Філіппіни, в Австралію, Нову Зеландію, Південний В'єтнам, Лаос, Таїланд, Сінгапур, Малайзію, Індонезію і Бірму, що позитивно позначилося на розвитку культурних і торгових взаємовідносин. Завдяки тісним зв'язкам із США Сато домігся мирного повернення Японії островів Окінава й Огасавара. Проте Сато безуспішно намагався налагодити взаємини з СРСР і Китаєм. У липні 1972 р. він пішов з посади прем'єр-міністра через внутрішньопартійні розбіжності. Сато був визнаний гідним Нобелівської премії Миру 1974 р., яку поділив із Ш.Макбрайдом "за постійні спроби налагодити міжнародне співробітництво як арбітр і дипломат, що допомагав згладити розбіжності, чим зробив свій головний внесок у справу миру". 19 травня 1975 р. у Сато під час обіду трапився крововилив у мозок, через два тижні він помер.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве