WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Сальвадор Едуард Лурія (Luria) - Реферат

Нобелівський лауреат Сальвадор Едуард Лурія (Luria) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Сальвадор Едуард Лурія (Luria)
за відкриття механізмів реплікації й генетичної структури вірусів
роки життя: 1912 - 1991 рр.
Італо-американський біолог С.Лурія народився 13 серпня 1912 р. в Турині (Італія) в родині Естер (Самердоте) й Давида Лурії. Початкову й середню освіту здобув у місцевих безкоштовних школах, а потім вступив до медичної школи Туринського університету. З 1935 р. по 1938 р. служив офіцером медичних військ в італійській армії. Після демобілізації вивчає медичну фізику й радіологію в лабораторії Кюрі Інституту радію в Парижі. 1938 р. експериментує з бактеріофагами (вірусами, що знищують бактерії). Через 2 роки С.Лурія стає науковим асистентом Коледжу лікарів і хірургів Колумбійського університету в Нью-Йорку. 1942-1943 рр. він проводить як самостійні дослідження в Принстонському університеті, так і спільні з М.Дельбрюком в Університеті Вандербільта в Нашвіллі (штат Теннессі). Надалі працює викладачем бактеріологічного відділення Індіанського університету в м.Блумінгтоні, й 1943 р. спільно з М.Дельбрюком (що розробив математичну модель аналізу) описує флуктуаційний тест на підтвердження мутації бактерій. Приблизно в це й же час С.Лурія і М.Дельбрюк почали співпрацювати з А.Херші - біологом, що займався вивченням бактеріофагів уВашингтонському університеті в м.Сент-Луїсі (штат Міссурі). 1945 р. С.Лурія одружився з Зелле Хурвіц, психологом, від якої мав сина. 1947 р. одержує громадянство США. З 1950 р. С.Лурія - професор бактеріології Іллінойського університету в Урбана-Шампейн. Через рік він публікує незаперечні докази того, що гени бактеріофагів (і вірусів) зазнають спонтанних мутацій і цей процес властивий і бактеріям. 1959 р. С.Лурія був призначений професором і завідувачем відділу мікробіології Массачусетського технологічного інституту (МТІ) у Кембриджі. 1965 р. він став професором-консультантом Солківського інституту біологічних досліджень у м.Сан-Дієго. 1969 р. С.Лурія, М.Дельбрюк, А.Херші були нагороджені Нобелівською премією з фізіології й медицини "за відкриття механізмів реплікації й генетичної структури вірусів". З 1974 р. С.Лурія був директором Центру ракових досліджень. Помер С.Лурія 6 лютого 1991 р. у Лексінгтоні
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве