WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Крістіан Рене де Дюв (De Duve) - Реферат

Нобелівський лауреат Крістіан Рене де Дюв (De Duve) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Крістіан Рене де Дюв (De Duve)
за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини
рік народження: 1917 р.
Бельгійський біохімік К.Де Дюв народився 2 жовтня 1917 р. у Темз-Діттоні (Англія). 1920 р. родина повернулася до Бельгії й оселилася в Антверпені. Тут Де Дюв здобував освіту французькою і фламандською мовами. 1934 р. він вступив до Католицького університету в Луверені. Проте, зацікавившись медициною, перейшов у вищий навчальний медичний заклад, де працював у фізіологічній лабораторії Ж.Буккерта. Він вивчав процеси утилізації глюкози клітинами. Після одержання медичного диплома 1941 р., він поставив перед собою завдання з'ясувати механізм дії інсуліну - гормону, що регулює використання глюкози в організмі. Під час Другої світової війни Де Дюв якийсь час служив у бельгійській армії, був узятий у полон, звідти втік і повернувся до Лувена. Тут він пройшов університетський курс і одержав диплом хіміка. До 1945 р. Де Дюв опублікував декілька наукових статей і книгу "Глюкоза, інсулін і діабет". Потім протягом 18 місяців працював у Стокгольмі в Нобелівському медичному інституті, 6 місяців - у Вашингтонському університеті. Повернувшись до Бельгії, Де Дюв став викладачем біохімії в медичній школі Католицького університету в Лувені. Тут він заснував дослідницьку лабораторію. Разом із колегами з університету в Лувені ним удосконалено методклітинного фракціювання, що дозволило одержати додаткові дані про ферментативну активність окремих фракцій (особливо щодо активності органел - внутрішньоклітинних структур). Першим значним досягненням Де Дюва було відкриття нових органел-лізосом. На початку 50-х років Де Дюв і його співробітники виявили ще одну субклітинну органелу, що містить фермент оксидазу сечової кислоти; ця органела була названа "пероксисомою". 1951 р. Де Дюв став професором фізіологічної хімії в Лувені. 1962 р. він обійняв посаду професора біологічної цитології в Рокфеллерівському університеті в Нью-Йорку, що дало йому можливість продовжувати дослідження функцій двох виявлених ним нових органел. 1962 р. він разом із декількома колегами заснував Міжнародний інститут клітинної і молекулярної патології при новій Лувенівській медичній школі в Брюсселі. 1974 р. Де Дюв разом з А.Клодом і Дж.Е.Паладе одержує Нобелівську премію з фізіології і медицини "за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини".
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве