WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) - Реферат

Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Жак Люсьєн Моно (Monod)
за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів
роки життя: 1910 - 1976 рр.
Французький біолог Ж.Моно народився 9 лютого 1910 р. у Парижі в сім'ї художника Люсьєна Моно. 1917 р. родина переїхала до Канн, на південь Франції. Моно навчався в Канському ліцеї, а після закінчення в 1928 р. був зарахований на факультет природничих наук Сорбонни. Мікробіологією й живленням мікробів Моно займався під керівництвом А.Львова, цікавився також біохімічною генетикою. 1931 р. Моно здобув у Сорбонні ступінь бакалавра наук. З 1932 р. працює асистентом в лабораторії еволюції органічного життя, 1934 р. - асистентом зоологічної лабораторії, а ще через рік - асистентом-професором зоології. У 1938 р. Моно одружився з Одет Брюль, яка займалася археологією й сходознавством. У подружжя народилися сини-близнюки. У 1936-1937 рр. Моно отримує стипендію Рокфеллерівського фонду, що дозволяє йому досліджувати генетику плодової мушки в Каліфорнійському технологічному інституті США. Згодом він повернувся у Сорбонну. Здійснюючи експерименти з кишковою паличкою, Моно дійшов висновку, що клітинна енергія використовується, перш за все, для процесів біосинтезу, а не для підтримки клітинних структур. Від 1940 р. вся його наукова діяльність була пов'язана з вивченням ферментної адаптації. 1941 р. Моно здобув у Сорбонні ступінь доктора філософії. Під час Другої світової війни він був активним учасником руху Опору. 1945 р. Моно завідує лабораторією у відділі фізіології мікробів у Пастерівському інституті. Протягом подальших десятиліть він і його колеги займалисямолекулярно-біологічними аспектами генетики бактерій і ензимології бактеріальних кліток. У 1954 р. Моно очолив відділ клітинної біохімії й почав працювати разом з Ф.Жакобом. Наукова група під керівництвом Моно розробила експериментальну систему для аналізу біохімічної генетики клітки, постулювала й довела існування інформаційної РНК (рибонуклеїнової кислоти). В інших роботах Моно і Жакоб показали, що ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) організована в набори генів, так звані оперони. Моно та його колеги також установили, що подібні системи властиві й вірусам, які уражають клітини бактерій. Моно, Жакоб і Львов розділили Нобелівську премію 1965 р. з фізіології і медицини "за відкриття, пов'язані з генетичним контролем синтезу ферментів і вірусів". З 1959 р. Моно працював професором хімії метаболізму в Сорбонні, а від 1967 р. - професором у Коллеж де Франс. У 1971 р. його було призначено директором Пастерівського інституту. Моно був нагороджений орденом Почесного легіону і медаллю "Бронзова зірка", які він одержав від французького уряду за військову службу; премією Монтіона з фізіології (1955) й премією Шарля Майєра (1962). Він був почесним доктором двох університетів: Чиказького й Рокфеллерівського. Помер Моно 1976 р. у Каннах.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве