WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Еміль Адольф фон Берінг (Behring) - Реферат

Нобелівський лауреат Еміль Адольф фон Берінг (Behring) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Еміль Адольф фон Берінг (Behring)
за роботу із сироваткової терапії, переважно за її застосування при лікуванні дифтерії
роки життя: 1854 - 1917 рр.
Німецький бактеріолог Е.Берінг народився 15 березня 1854 р. у Гансдорфі (нині Польща) в родині шкільного вчителя і був старшим з 12 дітей. Родина Берінга не мала коштів для подальшого навчання сина, однак йому вдалося 1874 р. вступити до Військово-медичного коледжу в Берліні, де безкоштовно навчалися майбутні військові хірурги, який він успішно закінчив у 1878 р. 1881 р. він працює асистентом хірурга в Позені. Але після безкоштовного здобуття медичної освіти Берінг повинний був відслужити в прусській армії до 1899 р. Будучи лікарем батальйону, він зацікавився використанням дезинфікуючих засобів, зокрема, йодоформу як ефективного антисептика, в бойових умовах для лікування інфекційних захворювань. 1883 р. Берінга перевели в Сілезію, а 1887 р. він вступив до Бонського фармакологічного інституту, де продовжив дослідження в галузі дезинфікуючих засобів. Після демобілізації він почав працювати дослідником в інституті гігієни в Берліні, яким керував Роберт Кох. Дослідження його були сконцентровані на вивченні правця й дифтерії, небезпека яких була пов'язана з їх здатністю продукувати токсини, що було встановлено П'єром Ру (Франція) й Фрідріхом Леффлером (Німеччина). 1890 р. Берінг запропонував сироваткову терапію - ін'єкції анатоксину з використанням сироватки імунізованих тварин з метою стимулювання природних захисних сил людського організму. Дифтерія, що вважалася раніше смертельною дитячою хворобою, стала виліковуванню, а Берінга стали називати"зцілителем дітей". 1892 р. його роботу почала фінансувати комерційна фірма, а до цього часу Берінг сплачував дослідження за власні кошти. 1894 р. Берінг працює в університеті в Галлі, через рік - у Марбурзькому університеті, наполегливо продовжуючи дослідження дифтерії, доки 1913 р. не винайшов вакцину, що забезпечувала тривалий активний імунітет проти цієї хвороби. 1896 р. Берінг оженився на Ельзі Спінола, дочці директора Берлінського госпіталю. Подружжя мало шестеро синів. 1901 р. Берінгу було присуджено першу Нобелівську премію з фізіології й медицини "за роботу із сироваткової терапії, переважно за її застосування при лікуванні дифтерії". Згодом він займається вивченням туберкульозу, намагаючись віднайти туберкульозний анатоксин, але зазнає невдачі. Однак його рекомендації зі зниження захворюваності тварин і з дезінфекції молока залишаються важливими й сьогодні. Під час Першої світової війни створена Берінгом протиправцева вакцина врятувала життя багатьох солдатів, за що він був нагороджений урядом Німеччини Залізним хрестом. Берінг був також кавалером французького ордена Почесного легіону й членом таємної ради Пруссії, був обраний членом багатьох академій Європи. Помер Берінг 31 березня 1917 р. від швидкоплинної пневмонії в Марбурзі.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве