WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Проблеми захисту науково-технічної інформації - Реферат

Проблеми захисту науково-технічної інформації - Реферат

незалежної держави. Водночас у світової спільноти існують і певні міжнародно-правові обмеження та вимоги щодо створення й функціонування національних систем захисту таємниць.
Таким чином, основою захисту інформації є її засекречування, тобто введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до неї, для чого надається відповідний гриф документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.
Для обґрунтування ролі і місця інституту таємниць, спрямованих на захист національних інтересів в інформаційній сфері, зокрема щодо науково-технічної інформації, доцільно проаналізувати окремі положення "Концепції (Основ державної політики) національної безпеки України" [1]. У розділі 2 цього документа визначено, що національні інтереси України відображають фундаментальні цінності та прагнення українського народу, його потреби в гідних умовах життєдіяльності, а також цивілізовані шляхи їх створення і способи задоволення.
У цьому положенні використані такі категорії, як потреби, цінності, інтереси. Розглянемо їх дефініції. Інформаційні потреби - це необхідна особистості, суспільству і державі інформація для вирішення повсякденних, тактичних і стратегічних завдань у політичній, економічній, науково-технічній, соціокультурній, оборонній, інформаційній та інших сферах діяльності. Тобто йдеться про інформаційні ресурси, необхідні нації для економічного і соціального розвитку, розбудови державності, взаємодії з навколишнім середовищем, збереження власної культурної ідентичності, самовідтворення, самовдосконалення.
Важлива роль відводиться демократичним цінностям - засобам (правилам, нормам) задоволення інформаційних потреб людини, суспільних організацій, держави, нації в цілому, якщо такі потреби раціональні, санкціоновані в духовно-соціальному та правовому плані, схвально сприймаються суспільством і об'єктивно придатні для кожного, принаймні для більшості громадян держави.
Деякі дослідники розглядають нематеріальні цінності крізь призму впливу на стабільність і застосовують таку їх класифікацію:
- загальнозначущі (універсальні), санкціоновані правовими нормами, до яких належать свобода слова, думки, право на інформацію, свобода інформаційної діяльності, захист базових цінностей та інтересів тощо;
- моральні, серед яких істина, справедливість, доброта, взаємодопомога та ін.;
- етнічні - звичаї, традиції, вірування, святині.
При цьому доцільно враховувати суб'єктивні уявлення окремих людей та громадських організацій про те, що є цінним, тобто придатним для задоволення загальнонаціональних потреб. Водночас суб'єктивізм в осмисленні потреб і цінностей окремої людини або окремої громадської організації і нав'язування суспільству цих потреб і цінностей у вигляді національних інтересів завжди призводитиме до негативних наслідків. Варто пам'ятати, що існує небезпека такого нав'язування з боку правлячих еліт, кланів, кримінального бізнесу тощо.
Інтереси - це політично, соціально та психологічно зумовлені уявлення людей про потреби і цінності. Вони бувають індивідуальні, групові (сімейні, професійні, громадські, державні) та загальнонаціональні. Тобто інтереси відбивають бажання, наміри, мотиви діяльності людей, соціальних груп, організацій, держави, які здійснюються на ціннісній основі. А цінності відображають обов'язки, раціональну свідомість і нормативні підстави поведінки людей та створених ними спільнот. Потреби, цінності й інтереси у своїй сукупності закладають підґрунтя суспільної свідомості. Це найважливіші чинники мотивації як індивідуальної, так і групової поведінки та самоорганізації людей.
Нормативно-правові правила захисту науково-технічної інформації, що містить відомості обмеженого доступу, - це демократичні цінності, які в цивілізованих країнах оцінюються на рівні прав і свобод людини. Адже йдеться про інформаційні ресурси, що є національним надбанням. Вони повинні працювати на ефективний економічний і соціальний розвиток та національну безпеку країни. Захист прав суб'єктів України як усередині країни, так і в стосунках із зовнішнім світом має відбуватися на основі загальновизнаних цивілізованих нормативно-правових правил.
Проголошені "Концепцією" основні напрями державної політики в галузі національної безпеки в науково-технологічній сфері передбачають "комплексні заходи щодо захисту та розвитку науково-технологічного потенціалу".
Такі важливі складові національної безпеки, як потреби, цінності, інтереси, можуть бути реалізовані в разі проведення виваженої державної політики національної безпеки, що сприятиме встановленню цивілізованих відносин між владою і суспільством. А це ставить перед державною владою відповідальне завдання: забезпечити необхідний баланс між потребою у вільному обміні інформацією і припустимими обмеженнями на її поширення. Причиною таких обмежень можуть бути інтереси національної безпеки, суспільна необхідність або захист життя, здоров'я та гідності людини.
Таємниці - невід'ємна складова суспільного життя, частина правової системи. Водночас вони можуть бути мірилом для визначення політичного режиму в державі. Длябудь-якого тоталітарного режиму характерна гіпертрофована секретність, надзвичайне розширення обсягів відомостей, що їх відносять до державних та інших передбачених законодавством таємниць. У демократичних же країнах увага акцентується на захисті прав людини та поглибленому правовому регулюванні відносин, пов'язаних з державною та іншими таємницями.
Сьогодні перед нашою державою стоїть завдання знайти цивілізоване, зорієнтоване на демократичні цінності, розв'язання проблем встановлення обмежень на поширення науково-технічної інформації, що містить відомості обмеженого доступу. А це означає, що необхідно дати чіткі відповіді на головні запитання: в чому полягає зміст обмеження доступу (тобто засекречування в науці); від кого і для чого потрібне обмеження доступу до науково-технічної інформації; за рахунок яких коштів формуватимуться витрати на засекречування в науці? На підставі цих відповідей і мають формулюватися норми, що регламентують правовий режим інформації.
Але поки що у цій справі надзвичайно багато лакун. Скажімо, досі законодавчо не визначені державні органи, які б виконували спеціальні функції у сфері охорони інформації з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці. Те ж саме стосується сфери захисту особи, суспільства, держави від хибної, недостовірної, неякісної інформації.
Отже, надзвичайно актуальним завданням сьогодні є створення законодавчої бази для збереження і захисту науково-технічної інформації, вироблення загальновизнаних цивілізованих нормативно-правових правил у цій сфері.
Захист інформаційних ресурсів має бути логічно вписаний у систему національної безпеки як її важлива складова.
Література
1. Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України: Схвалено Постановою Верховної Ради України 16.01.1997 № 3/97 ВР// Урядовий кур'єр. - 1997. - 6 лют.
2. Семин Г.К. Роль науки в российской государственности // Национальная безопасность и геополитика России. - 2002. - №1-2. - С. 99.
3. Власенко О.С. Книга памяти. - К.: МИИВИ, 2000. - 384 с.
4. Мунтян В. Фінансування Збройних Сил України: проблеми і перспективи // Дзеркало тижня. - 2002. - 7 верес.
5. Секретная информация в сфере национальной безопасности: Директива Президента США от 17.04.95, № 12958 // Сб. норм. док. № 19. - К.: Держкомсекретів України, 1999. - С. 2-27.
6. О государственной тайне: Закон Российской Федерации от 06.10.97 // Российская газета. - 1997. - 9 окт.
7. О соблюдении государственной тайны: Закон Китайской Народной Республики от 05.09.1988. Сб. норм. док. № 19. - К.: Держкомсекретів України, 1999. - С. 28-36.
8. Про державну таємницю: Закон України в редакції Закону від 21.09.99 // Голос України. - 1999. - 26 жовт.
Loading...

 
 

Цікаве