WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black) - Реферат

Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Джеймс Уайт Блек (Black)
за відкриття важливих принципів лікарської терапії
рік народження: 1924 р.
Шотландський фізіолог та фармаколог Дж.У.Блек народився 14 червня 1924 р. в м. Едингстоун, Велика Британія , в родині гірничого інженера. Д.Блек здобув медичну освіту в університеті в Сейнт-Андрюс, Шотландія (1946). Протягом року працював на кафедрі фізіології університету, де почав експериментальні дослідження впливу різних медикаментів на серцево-судинну систему. У 1947-1950 рр. Д.Блек працює викладачем фізіології в Медичному коледжі в Сінгапурі. Після свого повернення до Великої Британії він 8 років працює на кафедрі фізіології університету в Глазго; відкриває та керує лабораторією з фізіології, яка незабаром перетворюється на дослідницьку лабораторію, обладнану сучасною апаратурою для досліджень серцево-судинної системи. 1958 р. Д.Блек починає працювати фармакологом у фармацевтичному відділі компанії Імперіал Кемікел Індастріс. Разом з біохіміком Вільямом Дунканом, хіміком Бартом Краудером та фармакологом Брайаном відкрив, розробив та впровадив у клiнічну практику групу нових серцево-судинних засобів - бета-адреноблокаторів. Їх дія базується на здатності блокувати клітинні рецептори в серцевих м'язах: адреналін та норадреналін. Унаслідок цього послаблюється стимулюючий гормональний вплив, який додатково навантажує серцеві м'язи. 1964 р. надійшов до продажу перший бета-адреноблокатор - пропранолол (обсидіан). За ним з'явилися інші препарати, які широковикористовуються сьогодні: транзікор, віскен, сектрал. Того ж року Д.Блек разом з В.Дунканом починають працювати в американській компанії "Сміт, Клайн енд Френч Лабораторіс". Вони розробляють нові антигістамінні препарати - антагоністи H2-рецепторів -блокаторів, які подібно до бета-адреноблокаторів зв'язуються з клітинними гістаміновими рецепторами та послаблюють активну дію гістаміну на шлункову секрецію. Перший медикамент цієї групи - цимідин (тагомет) був вироблений 1973 р. За 15 років Д.Блек створив дві групи ліків, які діють за новим принципом: сьогодні вони використовуються в лікуванні захворювань з великою соціальною значимістю. 1973 р. Д.Блек стає керівником кафедри фармакології в Кінгс коледжі Лондонського університету, працює над проблемами клітинної фармакології й створює математичну модель лікарського впливу. У 1978-1984 рр. очолює фармакологічні дослідження в лабораторії Уілкема. Після 1984 р. повертається до університету, започатковує школу молодих учених. 1988 р. Д.Блеку, Г.Еліон та Д.Хічінгсу було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини "за відкриття важливих принципів лікарської терапії".
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве