WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Андре Мішель Львов (Lwoff) - Реферат

Нобелівський лауреат Андре Мішель Львов (Lwoff) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Андре Мішель Львов (Lwoff)
за відкриття, пов'язані з генетичною регуляцією синтезу ферментів і вірусів
роки життя: 1902 - 1994 рр.
Французький мікробіолог А.Львов народився 8 травня 1902 р. в Ене-ле-Шато, невеликому селищі в Центральній Франції, у родині лікаря. Батько, Соломон Львов, був головним лікарем психіатричної лікарні, мати, Марія Львова, скульптором. Батьки його емігрували з Росії наприкінці ХІХ століття. Ще дитиною Львов з родиною переїхав до Нейі-сюр-Марн неподалік від Парижа. Хоча юнак мріяв вивчати біологію й стати дослідником, все ж батько порадив йому зайнятися медициною. У 17 років він вступив до Сорбонни на науковий факультет для вивчення медицини й біології. 1921 р. він працює асистентом Пастерівського інституту в Парижі під керівництвом відомих мікробіологів Е.Шаттона й Ф.Месніла, де захищає докторську дисертацію. 1925 р. Львов одружився з Маргарет Бурдале, яка була мікробіологом і з якою він протягом багатьох років здійснював спільні дослідження. У 1927 р. Львов здобув медичний ступінь у Сорбонні, а через два роки був призначений завідувачем лабораторією в Пастерівському інституті. 1932 р. Львов здобув у Сорбонні ступінь доктора філософії. Наступними роками Львов вивчав гематин - фактор росту в джгутикових, займався біохімією тіаміну (вітамін В1), фізіологією нікотинаміду (вітамін РР). Діставши субсидію Рокфеллерівського фонду в 1936 р., Львов продовжив роботу над факторами росту в Інституті Молтено в Кембриджі (Англія). Після повернення до Парижа 1938 р. Львов був призначений завідувачем відділу фізіології мікробів Пастерівського інституту. Наприкінці 40-хроків учений переключається на вивчення генетики бактерій і вірусів. За підтримки співробітників Пастерівського інституту Ф.Жакоба і Ж.Моно Львов у 1950 р. робить видатне відкриття. Помістивши лізогенну бактерію в живильне середовище, він простежив за її діленням протягом 19 поколінь, а потім показав, що дочірні клітки також мають лізогенність, тобто, що цей фактор успадковується. Результати досліджень дозволили Львову висунути гіпотезу про вірусну природу раку й поліомієліту. У 1965 р. разом з Жакобом і Моно Львов був нагороджений Нобелівською премією з фізіології і медицини "за відкриття, пов'язані з генетичною регуляцією синтезу ферментів і вірусів". Їхня робота стала основою молекулярної біології як науки. У 1968 р. Львов звільнився з Пастерівського інституту й очолив Дослідницький інституту раку в Війжюїфе, неподалік від Парижа. Львов був обраний членом Французької академії наук, іноземним членом американської Національної академії наук, Академії медичних наук СРСР та ін. академій. Франція нагородила його Великим хрестом й орденом Почесного легіону. Він був удостоєний медалей Левенгука (1960), медалі Кейліна (1964), а також почесних ступенів університетів, включаючи Гарвардський та Оксфордський. Помер Львов у 1994 р.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве