WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Сальваторе Квазімодо (Quasimodo) - Реферат

Нобелівський лауреат Сальваторе Квазімодо (Quasimodo) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Сальваторе Квазімодо (Quasimodo)
за ліричну поезію, яка з класичним натхненням висвітлює трагічний досвід у теперешній час
роки життя: 1910 - 1968 рр.
Італійський поет Сальваторе Квазімодо народився 20 серпня 1910 р. в містечку Модіка поблизу Сіракуз (Сицилія) у сім'ї начальника залізничної станції. Навчається в технічному училищі (батьки вирішили дати хлопцеві технічну освіту), але захоплюється поезією, російською та французькою класичною і сучасною літературою, друкує перші вірші. Потім навчається в Римському політехнічному інституті, який залишає через матеріальні труднощі, отримавши диплом топографа. 1920 р. одружується з Біче Донетті й починає серйозно займатися літературою за підтримки сицилійського священика в Римі монсеньйора Рамполлі. Від 1926 р. Квазімодо працює в міністерстві цивільного будівництва, багато їздить по країні. Він відверто негативно ставиться до фашистів, у зв'язку з чим не може займатися журналістикою, але пише вірші. Кілька років потому романіст, критик і перекладач Еміліо Вітторіні вводить Квазімодо до літературних кіл Флоренції, де він знайомиться з поетами Еудженіо Монтале, Джузеппе Унгаретті, з редактором журналу "Солярій" Алессандро Бонсанті. Останній друкує кілька віршів поета-початківця та фінансує видання першого збірника поезій "Води і землі" (1930), в якому відчувається вплив герметизму - поетичного напряму в італійській поезії 20-40-х рр., що виник на противагу офіційному мистецтву, допомагав відсторонитися від реальної дійсності, жити хоч і химерним та ізольованим життям, але зберегти душу, ідеали, почуття. Квазімодо друкує кілька поетичних збірок: "Потоплений гобой" (1932), "Аромат евкаліпта та інші вірші"(1933), "Вірші" (1938) та ін. 1932 р. його було удостоєно Флорентійської премії "Антико Фатторе". 1934 р. він переїздить до Мілана. Через рік у Квазімодо й Амелії Спечіалетти народжується дочка. 1938 р. йде у відставку з міністерства цивільного будівництва й починає працювати асистентом Чезаре Дзаваттіні, редактора кількох періодичних видань, а згодом - редактором тижневика "Темпо". В цей період у Квазімодо і танцівниці Марії Кумані народжується син Алессандро. Поет займається перекладами, пише вірші. 1941 р. стає професором італійської літератури Міланської консерваторії ім. Джузеппе Верді. Події Другої світової війни глибоко вразили поета, він звертається до соціальних проблем, бере участь в русі Опору. 1945 р. вступає до італійської компартії, з якої виходить, коли у нього вимагають політичних віршів. Після війни видає збірник віршів "День за днем" (1947). 1948 р., після смерті першої дружини, поет одружується з Марією Кумані. Нобелівської премії з літератури 1959 р. Квазімодо було удостоєно "за ліричну поезію, яка з класичним натхненням висвітлює трагічний досвід у теперешній час". 1960 р. розлучився з другою дружиною. 1960 р. вийшов останній збірник віршів "Давати і мати". Помер Квазімодо від крововиливу в мозок 14 червня 1968 р. під час поетичного фестивалю в Амалфі, де був головою журі.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве