WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Багатомірність теоретичних об'єктивацій історизму в наукових дослідженнях - Реферат

Багатомірність теоретичних об'єктивацій історизму в наукових дослідженнях - Реферат

Поппера;
- виклад своєї власної концепцiї, котра, за словами Лакатоса, являє собою подальший розвитокiдей Поппера.
У критицi фальсифiкацiонiзму Лакатос починає свiй розгляд з фiксування ситуацiї, котра склалась у методологiї науки на час появи першого рiзновиду фальсифiкацiонiзму, а саме - догматичного фальсифiкацiонiзму.
Джастифiкацiонiзм, згiдно котрого наукове знання складалось з доведених тверджень, був зруйнований. Характерним для нього було протиставлення мiж одиничними твердженнями та унiверсальними теорiями, де одиничне твердження, що виражає "впертий факт", може спростувати теорiю.
Iдеал доведеної iстини вимагав замiни. У логiчному емпiризмi (наприклад, у Р.Карнапа) його було замiнено iдеалом "ймовiрної iстини". А у соцiологiї пiзнання (Поланi та Кун) - iдеалом "iстини за (мiнливою) згодою".
Але тепер скептицизм набуває крайнього твердження, що не повинно i не може бути доведеного знання, а отже - немає знання взагалi. Методологiчний скептицизм вiдкидає всi iнтелектуальнi стандарти. Нiщо не може бути встановленим, так само i нiщо не може бути вiдкинутим, всi науковi побудови є однаково неймовiрними. Скептицизм "вiдчинив дверi для iраацiоналiзму, мiстицизму та забобонiв"[9. -с.18].
Саме як споба здолати цей скептицизм виникає догматичний (або натуралiстичний) фальсифiкацiонiзм. Його представником був у початковий перiод своєї творчостi К.Поппер. Однак вiн швидко усвiдомив неконструктивнiсть цiєї позицiї i внаслiдок цього деякий час (до сформулювання методологiчного фальсифiкацiонiзму) не публiкував жодної працi. Саме ця позицiя Поппера критикувалась спочатку А.Айєром, а пiзнiше - й iншими.
Догматичний фальсифiкацiонiзм визнає лише достовiрнiсть емпiричного базису, пiд яким розумiється клас потенцiйних фальсифiкаторiв, клас тих тверджень, що спостерiгаються i можуть спростовувати теорiю. Достовiрнiсть емпiричного базису не може передаватись теорiям. Всi теорiї є гiпотетичними. Наука не в змозi остаточно довести теорiю, проте вона може її спростовувати. Для цiєї позицiї є характерною асиметрiя мiж:
- теоретичними, або спекулятивними, висловлюваннями;
- фактуальними висловлюваннями, або ж базисними, таки ми, що спостерiгаються.
Висловлювання визнається "науковим" в двох випадках, якщо воно є: - фактично доведеним;
- просто фальсифiкованим висловлюванням.
Лакатос вважає, що догматичний фальсифiкацiонiзм не є сприйнятним, оскiльки вiн грунтується на двох хибних припущеннях i на надто вузькому критерiї демаркацiї мiж науковiстю та ненауковiстю.
Перше припущення полягає в тому, що iснує природна, або психологiчна, межа мiж двома видами висловлювань - теоретичними та фактуальними. Це припущення Лакатос критикує за допомогою психологiї. Вiн вважає, що немає не може бути чистого чуттєвого досвiду, в результатi якого з"явилися б фактуальнi висловлювання. Не буває висловлювань без попереднiх розумових настанов, тому й не може бути нiякої психологiчної межi.
Друге припущення полягає в тому, що висловлювання буде iстинним лише в тому випадку, якщо воно задовiльняє психологiчний критерiй "бути фактуальним", або "таким, що спостерiгається", тобто, якщо воно доводиться фактами. Лакатос вважає, що жодне фактуальне положення не може бути доведене експериментом. Вислолювання можуть бути виведеними з iнших логiчним способом, але не можуть бути отриманi з фактiв. Це припущення Лакатос спростовує за допомогою логiки [Див.: 9. -с.65].
Що стосується критерiя демаркацiї, то, згiдно нього, тiльки тi теорiї є "науковими", котрi є фактуально спростовуються, тобто, теорiя "наукова" тодi, коли вона має емпiричний базис.
Наукова чеснiсть при цьому полягає у вiдкиданнi теорiї, якщо наявний експеримент, котрий їй суперечить. "Наука розвивається шляхом постiйного вiдкидання теорiй за допомогою "впертих фактiв', смiливих спекуляцiй"[9. -с.72].
Слiд вiдзначити, що догматичний фальсифiкацiонiзм приймає теорiю лише в тому випадку, якщо вона спростовується скiнченним числом спостережень.
За Лакатосом, логiка наукового вiдкриття Поппера являє собою "сплав" двох рiзних позицiй:
- наївного "методологiчного фальсифiкацiонiзму", до якого Поппер прийшов у 50-тi роки i який справедливо критикував Т.Кун;
- витонченого фальсифiкацiонiзму - це посилена позицiя Поппера, яку Кун, на думку Лакатоса, не зрозумiв (i розробляючи яку, Лакатос створив свою власну теорiю).
Методологiчний фальсифiкацiонiзм розглядається Лакатосом як вiдгалуження "революцiйного конвенцiоналiзму" ( Пуанкаре, Мiльо, Ле Руа).
Новою версiєю фальсифiкацiонiзму є фальсифiкацiонiзм витончений. Тут вводиться новий критерiй демаркацiї: теорiя є "науковою" тiльки в тому випадку, якщо вона має пiдтверджений додатковий емпiричний змiст порiвняно з її попередницями (або суперницями), тобто - якщо тiльки вона веде до вiдкриття нових фактiв. Цю, зап-ропоновану ще Карнапом, версiю i опрацював Лакатос. Теорiя Т є фальсифiкованою, якщо i тiльки якщо запропонована iнша теорiя Т1 з слiдуючими характеристиками: 1) Т1 має додатковий емпiричний змiст у порiвняннi з Т, тобто вона прогнозує новi факти, якi є неймовiрними у свiтлi Т чи забороненими останньою; 2) Т1 пояснює попереднiй успiх Т, тобто весь неспростований змiст Т є i в змiстi Т1; 3) деяка частина додаткового змiсту є пiдтвердженою.
За свiдченням I.Лакатоса, головна проблема, що цiкавила Поппера, - це розрiзнення наукових та ненаукових конструкцiй, рацiональних та нерацiональних змiн теорiї. Збереження теорiї за допомогою гiпотез, якi не задовiльняють певним вимогам, являє собою її виродження. Такi недопущуванi гiпотези вiн i називає гiпотезами "ad hoc", "конвенцiоналiстськими хитруваннями".
Лакатос вважає, що слiд оцiнювати не окремi теорiї, а серiї теорiй, що утворюють послiдовнiсть, разом з допомiжними гiпотезами, початковими умовами тощо.
Серiя теорiй є прогресивною (або утворює теоретично прогресивне зрушення проблеми), якщо кожна нова теорiя має деякий додатковий емпiричний змiст в порiвняннi з попереднiми, i прогнозує новi, неочiкуванi факти. Тому теоретично прогресивна теорiя є водночас i емпiрично прогресивною.
Таким чином, оцiнка переноситься з окремих теорiй на серiю теорiй. "Ми визнаємо теорiю у серiї фальсифiкованою, коли вона буде витiснена теорiєю iз змiстом, що бiльш високо пiдтверджується" [9. -с.125]. Тобто, виходить, що фальсифiкацiї не можуть бути ранiше, анiж виникне нова - краща - теорiя. А таке положення є вже iнша методологiчна позицiя, це - iсторизм.
У Лакатоса фальсифiкацiя набуває багатопланового характеру помiж конкуруючими теорiями, вона стає iсторичною.
Повертаючись до концепцiї Т.Куна слiд зазначити важливiсть
Loading...

 
 

Цікаве