WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Пабло Неруда (Neruda) - Реферат

Нобелівський лауреат Пабло Неруда (Neruda) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Пабло Неруда (Neruda)
за поезію, що із надприродною силою уособила долю цілого континенту
роки життя: 1904 - 1973 рр.
Чилійський поет і дипломат П.Неруда (Нефталі Рікардо Рейєс Басуальто) народився 12 липня 1904 р. в маленькому місті Парралі у центральній частині Чилі. Його батько, Хозе дель Кармен Рейєс був залізничником, а матір Роза де Басуальто - шкільною вчителькою (вона померла від туберкульозу, коли Пабло був ще дитиною, а батько взяв другий шлюб з Тренідад Кандіа, після чого родина переїжджає в Темуко, на південь. Відвідуючи заняття в міському ліцеї, Неруда в 10 років уже починає писати вірші. 1920 р. після закінчення середнього навчального закладу він пише вірші під псевдонімом "Пабло Неруда", що стає його офіційним ім'ям до останнього часу. 1921 р. Неруда вступає до педагогічного інституту в Сантьяго на відділення французької мови. 1924 р. вийшла друком його перша поетична збірка "Двадцять поезій кохання й одна пісня відчаю". Неруда заявив себе як тонкий лірик. У 20 років він кинув навчання і цілком присвятив себе поезії. За призначенням чилійського уряду впродовж 1927-1933 рр. працює консулом у Бірмі, на Цейлоні, в Індії, Японії й інших країнах Азії. 1933 р. Неруда одружується з Марією Антуанеттою Хаагенар Вогелзанг, голландці з острова Балі. У той же час його переводять до Буенос-Айреса, де він знайомиться з іспанським поетом Ф.Гарсіа Лоркою. 1934 р. Неруду призначають консулом у Барселону, а потім - Мадрид, де разом із Гарсіа Лоркою він видає літературний журнал "Зелений кінь для поезії". 1936 р. у Мадриді, розірвавши перший шлюб, він одружується вдруге з Делією дель Карріль. Зпочатком громадянської війни в Іспанії за політичний характер віршів 1937 р. був відкликаний з Іспанії, але вже через рік направлений у Париж, де допомагав республіканським біженцям емігрувати до Чилі. Від 1939 р. він обіймає посаду секретаря Чилійського посольства в Мехіко, а впродовж 1941-1944 рр. - консула. У цей же час його вірші оспівували пафос боротьби й солідарності, героїзм захисників Сталінграда, ненависть до фашизму. 1944 р. він повернувся до Чилі, зайнявся активною політичною діяльністю, був обраний до сенату, звинуватив уряд у зраді, після чого емігрував до Мексики. У вигнанні зайнявся літературною діяльністю. Після повернення на батьківщину розлучився з другою дружиною і взяв брак з Матільдою Уррутіа. 1960 р. він відвідує Кубу, 1966 р. - США. 1970 р. після зняття своєї кандидатури на виборах президента країни на користь Сальвадора Альєнде, був призначений послом у Францію. 1971 р. його визнано гідним Нобелівської премії з літератури "за поезію, що із надприродною силою уособила долю цілого континенту". Лауреат Міжнародної премії миру (1950), міжнародної Ленінської премії (1953), він був визнаний гідним почесного ступеня Оксфордського університету і ряду інших вищих навчальних закладів світу. Помер П.Неруда 23 вересня 1973 р.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве