WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Нобелівський лауреат Гаррі Едмунд Мартінсон (Martinson) - Реферат

Нобелівський лауреат Гаррі Едмунд Мартінсон (Martinson) - Реферат


Реферат на тему:
Нобелівський лауреат Гаррі Едмунд Мартінсон (Martinson)
за творчість, де є все - від краплі роси до космосу
роки життя: 1904 - 1978 рр.
Шведський поет, прозаїк, есеїст і журналіст Г.Мартінсон народився 6 травня 1904 р. у Емсхезі в родині капітана далекого плавання. Його батько незабаром помер, а мати віддала дітей до притулку. Дитячі роки Мартінсон провів по виховних будинках, звідки часто втікав. Наприкінці Першої світової війни Мартінсон улаштувався юнгою на корабель. Від 1920 до 1927 р. він працював кочегаром і матросом, змінивши 14 кораблів. Туберкульоз, від якого він згодом вилікувався, примусив його кинути неосідле життя. Розлучившися з морем, він починає займатися поезією. 1929 р. Мартінсон випускає першу поетичну збірку "Корабель-примара". Після виходу збірки "Кочівник" (1931), що містить по-справжньому зрілі ліричні твори, написані білим віршем, за Мартінсоном закріпилася репутація поета, що подає надії. Тематичні видання "Кочівник", "Сучасна лірика" (1931) і "Природа" (1934) беруть свій початок у класичному примітивізмі. Після дорожніх нарисів "Подорожі без мети" (1932) та "Мис прощення" (1933), Мартінсон пише свій перший роман "Кропива цвіте" (1935), потім другий - "Шлях у життя" (1936). 1934 р. Мартінсон їде до СРСР, де бере участь у роботі I з'їзду радянських письменників. Враження його про Росії були не дуже втішними. Коли 1939 р. почалася російсько-фінська війна, він записався ушведський добровільний корпус, але демобілізувався за станом здоров'я. Перебуваючи на лікуванні, він пише нарис "Правда проти смерті" (1940), закликаючи до боротьби проти тоталітаризму в Європі. До самих значних повоєнних творів Мартінсона слід віднести роман "Шлях у Царство Дзвонів" (1948) й епічну поему "Аніара. Про людину, час і простір" (1956). Ці твори добре були прийняті в англомовних країнах, завдяки чому Мартінсона було обрано членом Шведської академії. Потім були написані поетичні цикли "Цикади" (1953), "Трави в Тулі" (1958), "Віз" (1960). Серед ряду написаних ним п'єс самою значною є "Три ножі з країни Вей" (1964). 1974 р. Мартінсону було присуджено Нобелівську премію, яку він поділив зі своїм співвітчизником Е.Йонсоном "за творчість, де є все - від краплі роси до космосу". Крім Нобелівської премії, Мартінсон був визнаний гідним почесного ступеня доктора Гетеборгського університету (1954), а 1972 р. він одержав міжнародну премію Генріка Стеффенса. Мартінсон помер у Стокгольмі у 73 роки 11 лютого 1978 р.
Література:
1. Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р.
2. Нобелівська премія перші 100 років.
3. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
4. http://www.nobel.org.ua/
5. http://www.peoples.ru/finans/undertake/nobel/index2.html
Loading...

 
 

Цікаве