WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Проблеми розвитку теоретичного знання - Реферат

Проблеми розвитку теоретичного знання - Реферат

обгрунтовано неперспективність, зрештою неможливість одержання знань про предмет по старому, коли його різні сторони вивчаються ізольовано одна від одної, а теоретичний синтез для створення єдиного уявлення про обєкт (предмет) на основі одержаних нарізно знань про нього відкладається на після для майбутього геніального вченого.
Отож, слід змінити традиційний підхід досліджень і підхід до обробки і організації одержаного знання. На шляху до осмислення ряду задач, які виражають необхідну пропедевтику (попередній розгляд) зрілого стану науково-теоретичного знанняБ і взаємозв'язані єдиною науково-дослідною програмою, постає сучасна методологічна самосвідомість науки.
За виразом одного із авторів - конкретні науки потребують сьогодні "генерального прибирання". З цього списку не виключається і фізика, хоч ще "мало хто з фізиків серйозно визнає за необхідне наведення порядку" [Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Така процедура чистки має відношення, перш за все, до теоретичних надбань конкретної науки - її понять, теорій, тощо.
В різних наукових галузях відношення до такої процедури не однакове. Так якщо більшість фізиків не аналізують тих створюваних і застосовуваних ними понять і гіпотез, то, "напроти, математики займаються цим систематичніше та рішучіше, переглядають основи своєї науки" [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Через недовершеність розробки понятійного апарату біологія, географія, геологія, як і фізика, зазнають значного перевантаження, через фрагментарність знання зв'язків між окремими поняттями відсутня система наукового апарату. Проблема нагайного наведенн порядку в понятійному апараті наукових галузей знань пов'язується в методологічній самосвідомості науки з формуванням поглиблених і уточнених уялень про сутність відповідної науки.
Впорядкування понятійного апарату виявивляється достатньо складною проблемою,яка вимагає вивчення, перегляду, вдосконалення теорій конкретних наук і яка не може бути обмеженою випадковими нестрогими матемачними формулюваннями конкретних теорій.
Членування знання в середині окремо взятої галузі, існування обумовлених таким членуванням теорій конче необхідно обгрунтовувати. До існування подібної процедури обгрунтувань методологічна самосвідомість ще тільки наближається. Як стверджується в роботі [22], зокрема, "сам факт розділу фізики на ряд фізичних теорій… звичайно не викликає подиву і сприймається як природній прояв різноманітності оточуючої нас дійсності.
Але наскільки є природною така різноманітність? Відсутність інтересів до подібних питань багато в чому визначається стилем мислення, пануючим в теперішній час у фізиці.".
Проблема розуміння конкретної галузі знання як єдиної системи, а не як простої сукупності теорій може бути розглянута тільки за умови свідомого керування тією концепцією теоретичного знання, в якій композиція конкретно-наукового знання пов'язана з діалектично розчленованим предметом науки.
Отже, проблема синтезу наукового знання в теоретичну систему залежить від рівня пізнання предмета науки як діалектично розчленованої цілісності, від готовності науки методично використати ці знання для реорганізації сооєї структури.
Така готовність поступово, переважно стихійно, уже формується на основі логіко-гносіологічних можливостей, якими володіє наука у конкретний історичний момент свого розвитку для цілісного охоплення, бачення свого предмета.
Висновки.
1. Попри всяку складність проблем сутності теоретичного знання, його природи і законів розвитку, сучасне відношення до них, їх постановок і очікуваних результатів дослідженнь є принципово новим щаблем у пізнанні творчого знання як такого. Традиційно належне до філософії логіки і гносіології це дослідження саме по собі тепер набуває значення галузі конкретно-наукового пізнання.
2. В конкретних науках на даному етапі відчувається гостра потреба обгрунтування єдиної цілістної логічної системи наукового пізнання, необхідність внесення коректив у методологічні установки, які дозволяли б розв'язати питання про єдину організацію науково-теоретичного знання як вцілому так і в конкретних дисциплінах.
3. Сучасні уявлення про значимість окремих теорій для розвитку наукового знання, про критерії їхнього теоретичного статусу, способи організації науково-теоретичного знання виявились методологічно обмеженими, недосконалими для застосування в ряді предметних галузей, зокрема, у біології, географії, хімії тощо.
Тому потрібна переоцінка деяких сучасних ідеалів теоретичного знання і норм пізнання.
4. Гострою проблемою у природничих та інших науках є проблема негайного усунення розрізненості, неоднорідності знань, у розв'язанні якої значну роль повинні відіграти "математизація", "фізикалізація", "діалектизація", науково-предметного знання при критичному переосмисленню уявлень про статус теоретичного.
5. Необхідною умовою подальшого успіху науково-теоретичних знань є розв'язання проблеми наукової зв'язності блоків знання спрямованого на досягнення ідеалу єдності знання. Тут мова не стільки у впорядкуванні, організації знань на основі якогось принципу, а скільки в адекватному поясненні цілісності науково-теоретичного знання.
7. У сучасній біології, географії, геології, астрономії та в багатьох інших науках при розгляді проблеми внутрішньої впорядкованості науково-теоретичних знань робиться акцент на його цілісності по відношенню до цілісності самого об'єкту пізнання. У розв'язанні цієї проблеми визначальну роль повинне зіграти не формальне застосування системно-структурного підходу у формі, адекватній природі.
8. Слід відмітити, що сучасною методологією обгрунтовано можливість, зрештою, перспективність, одержання теоретичних знань про об'єкт (в тому числі і проконкретну галузь) тоді, коли його різні сторони вивчаються не ізольовано одне від одного засобами теоретичного синтезу для створення єдиного уявлення про об'єкт.
9. Нарешті, постає проблема впорядкування понятійного апарату кожної з наукових галузей, рішення якої слід пов'язувати з формуванням в методологічній свідомості наук, поглиблених і уточнених уявлень відповідної науки.
10. У зв'язку з необхідністю інтенсивної розробки загальних методологічних засобів досліджень формується окрема загальнонаукова проблема інеграції знань, розв'язання якої обіцяє розширити рамки науки як вцілому, так і окремих її галузей.
З цього приводу відмічається [Ошибка! Источник ссылки не найден.], що "Навіть поверхневого розгляду достатньо, щоби помітити яким складним клубком переплітаються в проблемі психологічний, логічний, соціологічний, лінгвістичний та інщі аспекти, які вже й самі не вкладаються в звичне для них розуміння, не існують в чистомувигляді".
Особливе значення для розв'язання цих проблем мають дослідження в області нового науково-теоретичного мислення, прогнозування його дії на свідомість вцілому. Є всі підстави сподіватися, що перераховані проблеми будуть успішно розв'язані, якщо врахувати, крім великого наукового потенціалу, великий прогрес в створенні обчислювальних систем та специфічних засобів і форм моделювання - потужної інтелектуальної бази для наукового пізнання і генерації нових теоретичних знань.
Loading...

 
 

Цікаве