WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Проблеми розвитку теоретичного знання - Реферат

Проблеми розвитку теоретичного знання - Реферат

того, щоб ці замовлення були здійснені, субєкт науки повинен мати знання закономірностей приросту науково-теоретичних зань, вміти поясняти та перетворювати їх в заданому напрямку. Тому тепер зростає роль висновків і узагальнень, які робляться в ході філософської рефлексії над розвитком конкретно-наукового знання з урахуванням практично-методологічних рекомендацій.
Висновки, положення і установки оцінюються не тільки відносно їх логічної достовірності але й з погляду практичного застосування їх результатів. Відбувається свого роду переорієнтація в оцінці результатів рефлексії. Під впливом практичної направленості науки філософско-методологічна рефлексія втрачає надмірний академізм.
Формується задача створення такого рівня і глибини уявлень про сутність, природу науково-теоретичного знання, закономірностей його розвитку, які б дали змогу не тільки пояснити нове явище в науковому знанні, але його й передбачити. Філософско-методологічна рефлексія повинна тепер дозволяти свідоме рішення проблеми теоретичного знання в принципі, а не в часткових конкретно-історичних формах.
Стан проблеми забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання та про інші суттєві моменти, пов'язані з цією проблемою.
Актуальність рішення проблеми теоретичного знання, а саме: розуміння цього знання, його форми і способів організації, зростає у відповідності до того, як дослідники приходять до впевненості, що такого рішення сучасною логікою та методологією не досягнути у повному обсязі.
До недавнього часу ніщо, здавалося, не віщувало виникнення претензій до таких знань, настанов і методології науки, допоки активний ріст наукової рефлексії обмежувався переважно рамками точного фізико-математичного природознавства. Багато питань, викликаних необхідністю розвитку і вдосконалення теоретичного знання, було розглянуто та рішено загальними зусиллями філософів і представників конкретного пізнання. В процесі цієї творчої співпраці склалась і зміцніла самостійна галузь наукового пізнання, а саме: логіка і методологія науки, які покликані здійснювати і реалізовувати досвід гносеологічного і методологічного забезпечення розвитку конкретно-теоретичного знання. Цей достатньо теоретично обгрунтований досвід зарекомендував себе в фізиці як такий, що має досить великий еврістичний потенціал.
Цим і пояснюється те, чому на початку вступу в фазу активного росту самосвідомості інших галузей науки (біології, хімії, географії, геології, палеонтології,соціології, лінгвістики) не було педбачено ніяких тих прикрих несподіванок, які однак незабаром постали перед дослідниками. Серед перших несподіванок було виявлено, що "…стиль мислення у цих дисциплінах не змінюється під впливом математики. Не сталося того, що в свій час трапилося у фізиці"[Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Очевидно через набуття біологією у другій половині нашого сторіччя найбільш високого соціального престижу ця галузь науки була віднесена до групи "непокірних". Як стверджується в науковій літературі, "в сучасній біології відбувся інтенсивний теоретичний рух, спрямований на переосмислення глибинних методологічних і теоретичних основ біологічного знання, на підвищення його теоретичного рівня і організацію, яка відповідає його новому емпіричному стану.
Кінцева мета вказаного руху полягає в побудові істинної теоретичної біології"[Ошибка! Источник ссылки не найден.]. Для такого руху сучасному біологу конче необхідне використання рефлексії, результатів її застосування. Але результати рефлексії розвитку теоретико-біологічного знання, його реорганізації та вдосконалення повністю залежать від загального стану знання та досвіду рішення аналогічних питань, нагромадженого логікою і методологією науки.
Застосування в біології уявлень про питому значимість окремих теорій для функціонування наукового знання, про критерії їхнього теоретичного статусу, способи організації науково-теоретичного знання показує їхню недосконалість, обмеженість методологічних можливостей.
Як виявилося в теоретичній біології існують проблеми з якими ще не приходилося стикатись іншим наукам, в звязку з чим потрібна переоцінка деяких сучасних ідеалів і норм пізнання.
Даючи оцінку статусу теоретико-біологічного знання теоретики розгорнули полеміку про наявність-відсутність теоретичної бази біології. Одні вважають, що такої бази немає, інші - що вона існує. Тобто виходить, що теоретична біологія рухається до своєї зрілості і ще далека від неї.
Особливий різнобій в оцінюванні сучасного теоретично-біологічного стану спостерігається на прикладі еволюційної теорії. Усунення оцінок теоретичного статусу окремих узагальнень біологічної науки і її сукупного знання - головна умова нормального розвитку, що можливо через розробку загальних критеріїв науково-теоретичного знання, характеристик його специфічної сутності. За Т.В. Лойтом "проблема теоретико-концептуального статусу і подальшого розвитку сучасного біологічного знання за своєю сутністю є частиною проблеми загального філософського розуміння та обгрунтування науки і її самосвідомості взагалі" [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Таким чином від методолога вимагається не тільки визнання актуальності дослідження теоретичного статусу біологічного знання але, і його здійснення, критичного розгляду використовуваних для його визначення основ. Загальнонаукова значимість рішення складностей з визначенням статусу біологічного знання знаходимо у хіміків, географів та інших.
Як зауважує Жданов Ю.А. "хімія в сучасному природознавстві займає дещо двозначне положення: її з охотою признають в якості необхідної наукової основи для розуміння біологічних, геологічних явищ, для створення технологічних процесів, але не рідко їй відмовляють у статусі теоретичної науки…"[Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Як і будь-яка інша галузь природознавства хімія відповідає ідеалу точної науки, в якій їй вдається стати фізичною наукою, та всеж вона не може стати точною, чистою наукою, а тому "…розвиток хімії (і природознавства взагалі) виявляє недостатність, обмеженість пізнавальної орієнтації на ідеал точної науки…"
Визначення теоретичного статусу наукового знання безпосередньо пов'язане із обгрунтуванням перспектив його наступного розвитку. Невипадково іпереоцінка, і критичний перегляд основ визначення теоретичного статусу наукового знання тісно пов'язується з знанням тенденцій розвитку наукового пізнання. Одна із таких тенденцій заключається в тому, що пізнавальним об'єктом є вже не фізика, а певне людське природознавство, або людська історія. Тому це є не переоцінка фудаментальності фізики як науки, а приведення способу визначення статусу у відповідність до тих тенденцій, через які про себе заявляє майбутній новий науковий спосіб освоєння дійсності.
Такі тенденції проявляються не тільки в біології і хімії, але й у фізиці. Застосування в біології існуючих уявлень про теоритичні знання, про питоме значення окремої теорії організації, тощо дає значний імпульс для формування більш досконалих уявлень, оскільки поставлені питання, які раніше не піднімались, виникли сумніви в тому, що сумніву не підлягало, створені умови для більш неупередженої і обєктивної оцінки бувших установ.
Існуючі уявлення про ідеал науково-теоретичного знання в
Loading...

 
 

Цікаве