WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаНаукознавство → Наукове мислення та його структура - Реферат

Наукове мислення та його структура - Реферат

засiб, i в цьому розумiннi є апрiорною, передуючою тому чи iншому досвiду, а не витiкаючою з нього.
Таким чином, категорiя за своїм характером є явно суперечливою, оскiльки є схемою послiдовностi дiй з уявленнями, якi повинна здiйснити кожна людина, щоб побудувати потрiбний їй образ. Тобто, категорiя, як когнiтивний алгоритм дiяльностi, яку належить реалiзувати, водночас є i результатом цього процесу, фiксацiєю вже реалiзованої послiдовностi дiй.
Зовнiшнiм чином (наприклад герменевтично), безпосередньо у спiлкуваннi цiєї суперечностi не видно, оскiльки при передачi алгоритму вiд людини до людини, особливо мiж фахiвцями, завжди розумiється, що той, хто буде використовувати алгоритм, вже має деякi знання, вмiє ним користуватись.
Використовуючи поняття "алгоритм" його, так само як iншi знання, потрiбно розумiти функцiонально. Так, алгоритм мiркувань потрiбен для задовiльнення конкретної потреби. А саме - для отримання знання про те, якi саме змiни достатньо внести в свої уявлення про необхiднi дiї, щоб практично отримати потрiбний людинi результат. Для людини, не включеної до певної сфери наукових, практичних дiй, знання у виглядi символiчноїпредставленостi деякого алгоритму - тiльки зайве перегруження пам'ятi.
Тiльки людина, що вже використала ряд схем синтезу суджень, може фiксувати, що вiдомi схеми призводять до суперечностей при спiвставленнi готових суджень. Усвiдомлення наявностi суперечностi породжує потребу iншого способу синтезу суджень. Ця потреба здебiльшого усвiдомлюється в формах запитування "як зробити?", "де взяти?" тощо. За цими висловленими питаннями криється усвiдомлення вiдсутностi необхiдного знання, яке зовнiшньо дане в формах мови i виражається при запитуваннi у iншої людини, у Бога, у "довiдника", "пiдручника", "сховища" iнформацiї.
Цей феномен усвiдомлення, у даному випадку, розумiється в зна-ченнях, якi надавав поняттю "учене незнання" Микола Кузанський [Див.:19].
Реконструктивна рефлексiя феномену "вчене незнання" (описаний М.Кузанським) дозволяє зробити висновок, що людини, яка усвiдомила вiдсутнiсть потрiбного їй знання (яке давало б вирiшення питання) i має безпосередню зацiкавленiсть щодо отримання такого знання, може мати i суто гносеологiчнi проблеми, що вирiшуються тiльки фiлософськими засобами. Знання про своє незнання носить цiлком конкретний характер, тобто це - "визначене незнання", яке по сутi є знанням деяких визначень потрiбного результату.
Визначення проблем не беруться безпосередньо з процесу спогля-дання буття, а є результатом конструктивного усвiдомлення, що саме "такi-то" й "такi-то" послiдовностi дiяльностi не задовольняють "тому-то" й "тому-то" своїми результатами. Якби визначення проблем брались iз безпосередньої взаємодiї з свiтом (вiдображення чи споглядання), а не з усвiдомлення свого вiдношення до результатiв своєї дiяльностi, тодi мислення завжди б знаходило способи їх вирiшення. Однак, це не спостерiгається. На вiдмiну вiд мети, котра завжди спрямовує дiяльнiсть на використання перевiрених (iз заздалегiдь вiдомим результатом) способiв дiяльностi, зацiкавлення, спрямовуючи мислення, не завжди приводить до шуканого результату.
Власне, тiльки з виявленням суперечностi, парадоксу виникає свiдомо фiксована проблема. До виявлення парадоксу, суперечностi людина використовує накопичений багаж вiдомих схем суджень фор-мально - через використання пам'ятi (своєї та суспiльної).
В цiлому мислення полягає в змiнi вiдомих способiв синтезу уявлень в несуперечливе судження шляхом знаходження уявлення про взаємообумовленiсть, єднiсть, пошуку "третього", опосередковуючого протилежностi, обґрунтованого судження [Детально див.:20. -с.122143]. Виникнення цього судження може відбуватись i при допомозi фiксацiї результатiв досвiду, i "продуктивною силою уявлення" (I.Кант) - комбiнуванням образiв, що знаходяться в пам'ятi iндивiда та суспiльства.
Подiл мислення на зазначенi складовi частини дозволяє розглядати його в якостi процесу чуттєвої дiяльностi, що спрямовується знанням деяких визначень результату, i полягає в змiнi схем синтезу суджень при допомозi знань, використовуваних функцiонально, тобто для змiни, знову ж таки, знань.
Видiлення наведеної структури мислення має для нас принципове значення. Фiксацiя вiдмiнностi моментiв мислення у формi двох функцiонально вiдмiнних властивостей знання: вiдображати майбутню дiйснiсть (iстиннiсть) i визначати взаємозв'язки уявлень (алгоритмiчнiсть) - дозволяє виявляти, що можливi два принципово вiдмiннi шляхи пiзнавальної дiяльностi, два вiдмiннi роди знання та методiв його застосування.
Використовуючи поняття "мислення", як усвiдомлення процесу фор-мування уявлень через певну форму чуттєвої дiяльностi, маємо визначити, що для неї є характерним:
1) формування уявлень не залежить безпосередньо вiд актуальних чуттєвих сприймань зовнiшнього тiлесного середовища та фiзiологiчних потреб органiзму;
2) самi уявлення стають свiдомо змiнюваними об'єктами, тобто змiна форм в уявленнях не обумовлена асоцiативними зв'язками образiв у пам'ятi;
3) здатнiсть уявляти та змiнювати в уявленнi процеси, в тому числi й власну дiяльнiсть;
4) зовнiшнi матерiальнi форми використовуються цiлеспрямовано для формування потрiбних уявлень в якостi умовних зовнiшнiх предс-тавникiв.
Наведенi характеристики дозволяють побачити, що поняття "ма-терiально iснуючий предмет", як воно дане мисленню, не можна порiвнювати з рiччю поза мисленням, адже у свiдомостi неможливо порiвняти те, що є у свiдомостi, з тим, чого в свiдомостi немає.
Перш нiж уможливиться практично порiвняти уявлення про речi з самим речами, людина має цi речi усвiдомити, тобто перетворити у два уявлення. В пiдсумку завжди порiвнюють i спiвставляють уявлення з уявленнями, хоча подекуди вважають, що порiвнюють уявлення про рiч з самою матерiальною рiччю.
Безглуздо навiть уявно порiвнювати лiтри та кольори, смак їжi з квадратними рiвняннями, якщо дотримуєшся абстрактних визначень, якi визначають, що є лiтри, кольори та т.п. Встановити яке-небудь вiдношення мiж уявленнями вдається лише в тому випадку, якщо спiвставляються не властивостi
Loading...

 
 

Цікаве