WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Загальні відомості про твір «Дніпро реве» та його авторів - Реферат

Загальні відомості про твір «Дніпро реве» та його авторів - Реферат

композитора.
Борис Грінченко
Борис Грінченко - український письменник, поет, вчений-фольклорист, педагог.
9 грудня 1988 року громадськість нашої країни відзначала 125-річчя з дня народження Бориса Дмитровича Грінченка.
М.В. Лисенко, колись, стоячи над могилою письменника говорив:"Таких не втомних, завзятих діячів, борців громадських, якого ми в собі Бориса Грінченка втерли, в пансіоні українських писателів зазначить, можна дуже не багато..." A.M. Коцюбинський, звертаючись до дружини письменника Марії Загірної, сказав: "Нехай буде потіхою вам, як і всій Україні., що він був серед нас, що його велика праця, його велика любов до народу не згинуть ніколи і в них ще довго житиме серед вдячних нащадків."
1900 року з приводу свого припущення про доцільність переїзду Грінченка до Галичини П.Грабовський писав йому: "Правда, це було б великою втратою для Російської України, де без вас зовсім нікому буде працювати, бо патріотів багато скрізь, а робітників чомусь не чути."
В 1906 році І. Франко адресував Грінченку такі слова: "Слідячи від перших Ваших виступів на літературне поле "Б Світі" 1881 року за Вашою діяльністю , я мусив дивуватися Вашій енергії, витривалості в праці і широкому обсягові Ваших літературних та суспільних інтересів... сміливість, з якою Ви виступали не раз у справах про які ніхто інший не наважився заговорити, вказувала в Вас чоловіка, в якому крім літературного таланту був також публічний діяч. Розширення ж вашої діяльності на поле наукове, на поле фольклору, літературної критики та язикознавства збуджувало мою найповнішу симпатію до Вас!"
Коло Грінченкових "фахів" у яких він яскраво встиг себе виявити (а прожити йому судилося сорок сім років), враз окреслити не легко. Був він автор не тільки багатьох поетичних збірок, а й видатний прозаїк, кращі надбання якого повість "На розпутті", "Серед темної ночі", "Під тихими вербами" та численні оповідання. Грінченко також добре знаний драматург, чиї кращі п'єси. "Степовий гість" та "Серед бурі", входили до репертуару корифеїв українського театру Марка Кропивницького, Марії Заньковецької, Івана Карпенка-Карого.
Борис Грінченко - один з кращих українських дожовтневих перекладачів. Він плідно трудився і також на "полі фольклору" й етнографії. А ще поширювалася діяльність Грінченка на поле педагогіки, журналістики, книговидавницької справи, української історії.
Микола Лисенко зауважив, що цей діяч "обвівши духовним зором Україну з краю в край", постеріг, зрозумів тяжке її безпомічне становище і вирішив оддати життя своє на службу їй , кинувшись самотужки обслуговувати потреби її духа."
ЛІТЕРАТУРНИЙ ТЕКСТ
Зміст твору: літературна діяльність поета кінця XIX століття характеризує тяжке становище українського народу.
Народ обурюється проти насильства з боку поневолювачів польської шляхти та турецько-татарських набігів, змушений був оборонятися. Його кращі сини збиралися на Запорізькій Січі навчалися військової служби для захисту своєї землі та народу.
Свідком цієї події був наш славний Дніпро, по якому на своїх чайках-байдаках не раз відправляли ся в похід визволяти з неволі своїх побратимів козаки. Він безмежно обурений знищенням Січі. Дніпро показано непокірливим, своїми могутніми хвилями, які зливаються 2 сльозами народними, він реве, стогне, плаче. Автор в своїй поезії зображує це так:
"Дніпро реве, тремтить підмита круча,
Дніпро реве і плаче, і квилить.
Я плачу з ним слеза моя пекуча
У хвилі йде , і хвилі солонить..."
Тема: Змальовування величі та могутності Дніпра.
Ідея: Туга, журба за вільним козацьким життям.
Образи: Дніпро, козаки, чайки, круча, народ.
МУЗИЧНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ
Жанр твору: кантата (хорова поема).
Форма твору: форма наближена до тричастинної.
Характеристика мелодії
Мелодія - важливий засіб вираження музичної думки і являє собою складне, різностороннє, організоване ціле, з текстом і іншими засобами музичної виразності визначають загальний настрій твору. Основна тема кантати проходить ще в вступі, її підхоплюють баси, як заспів. Це велична патетична мелодія, побудована на ступенях мінору в пунктирному ритмі.
Перший епізод побудований на контрасті вступу і звучання хору, має схвильований характер, який створюється уривчастими фразами із стогоном мало секундових спадань з оспівуванням ввідного звука гармонічного ладу.
Завдяки октавному подвоєнню басової партії розширився загальний діапазон хору.
Теситурні умови
В основному теситурні умови вигідні для всіх хорових партій, В партії сопрано використана середня теситура, тільки Б деяких місцях близька до високої.
Партія альтів звучить в середній теситурі, яка е найзручніша для виконання і не викликає у співаків особливих труднощів.
Те ж саме можна сказати про партію тенорів. За винятком п'ятого такту заключного епізоду, де партія тенорів звучить у високій теситурі.
В теситурному відношенні басова партія не є важка. Тут використана Б основному середня і низька теситура. Лише в одному місці з'являється нота "ре" першої октави, але до неї бас рухається поступово.
Партія соліста звучить переважно у середній теситурі. Однак зустрічаються місця, де є звуки у високій теситурі.
Теситурне й динамічне співвідношення
Ансамбль хору в значній мірі залежить від теситурних умов, Б яких знаходиться та чи інша партія. У творі "Дніпро реве" ці парти написані в робочому діапазоні. Але не завжди партії заучать в однаковій теситурі.
В другому епізоді, баритоновому соло, сумний і жалісний настрій поглиблюється монологом однієї людини, з її гарячими почуттями і тривогами. Ця індивідуалізація емоцій втілена засобами романсу - широким розспівом мелодії на фоні плавного супроводу.
Третій та четвертий епізоди найбільш розгорнуті. Третій епізод - andante grave стриманим ритмом, платно спокійною мелодією, акапельним звучанням.
Заключний (четвертій) епізод - кульмінація кантати. Як і Епопередніх епізодах:, туг виражена туга за минулим, ляше вищому сили і концентрації. В основу його композитор поклав першу тему кантати. Це обрамовує твір і, надає йому цілісності, завершеності. Проте тема не повторюється повністю, зберігається лише загальний характер її інтонацій, що свідчить про вміння композитора розвивати матеріал.
Суворий рисунок мелодії рівним ритмом надає цій частині епізоду величавості і драматичної насиченості.
Розподілення музично-тематичного матеріалу
Композитор досить вдало і вміло розподілив музично-тематичний матеріал. Основний музично-тематичний матеріал з находиться у партії сопрано.
У другому епізод; основна тема переходить до соліста.
В заключному епізоді знову основою є партія сопрано.
Всі інші голоси : алът, тенор і бас являються супроводжуючими. Таку ж функцію виконує і акомпанемент. Але ми спостерігаємо і таке, коли основна тема звучить у супроводі. Це вступ до кантати.
Ладотональні особливості
Основна тональність твору - d-moll (pe - мінор).
Однак використовуються відхилення в D - dur, a - moil , F - dur,
Другий епізод - соло баритона - написаний в В - bur (сіb- мажорі).
Альти, баси і тенори звучать в середині теситурі і знаходяться в широкому розміщенні з сопрановою партією, яка написана в високій теситурі.
Таке співвідношення звучності ускладнює досягнення ансамблю. Щоб врівноважити хорову звучність слід зменшити звучність партій, що знаходяться у більш вигідних умовах, підсилювати звучність партій, які знаходяться у не вигідних умовах.
Динамічний ансамбль визначається співвідношенням звучності між виконанням хорових партій і супроводу. І хоча у творі динаміка як для хору, так і для акомпонементу поставлена одинаково, слід супровід виконувати так , щоб не приглушувати хор.
Природність ансамблю всіх голосів при однакових теситурних умовах полягає саме
Loading...

 
 

Цікаве