WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська лірична пісня - романс - Реферат

Українська лірична пісня - романс - Реферат

сьогоднішній день.
А в суботу рано мати дочку била:
- Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?
- Ой мати, мати, жаль ваги не має:
Нехай же Грицько двоїх не кохає!
Нехай він не буде ні тій, ні мені,
Нехай дістанеться сирій землині.
Оце тобі, Грицю, за теє заплата -
З чотирьох дощок темная хата...
Мовчки вклонилася, мовчки піднялася,
Мовчки дивилася - рухи німі.
Мовчки благала і мовчки скорилася,
З долі невдалої - пасма димів.
Що недолюблене - вітром розвіяне,
Що нерозгублене - те навісне.
Мамині руки - щедрі, робочі -
Втоми не знають з ранку до ночі.
Вранці, коли ще усі спочивають,
Сонце, напевно, вони підіймають.
( В. Грінчак.)
Співай, ненько, тихесенько,
Як давно співала,
Коли мене моя нене,
До сну колихала.
Коли пісні тужливої
Чародійна сила
На дитячі мої очі
Любий сон зводила.
( Уляна Кравченко.)
Життя тернами йдучи
І сльози тажкії ллючи,
В тьмі горя, недолі, нещастя тьмі,
Збирав я пісень насіння оті.
Не на сонці, не в тишині,
В землі теплій, у саді.
Не ранньою политі росою
Взійшли ті цвіти - ні сльозою
Вони зрошені,
Із серця кров'ю поливані,
У ранах груді вони саджені,
І тяжким горем умивані.
( І. Франко " Пісня сироти.")
Сонце гріє, вітер віє
З поля надолину,
Над водою гне з вербою
Червону калину;
Україна здавна славилася своїми символами. У віршах, піснях народ оспівував і вербу, і калину червону. Бо правду каже прислів'я: " Без верби і калини нема України." Калина - мамина мудрість, мамине безсмертя. Символ краси, добробуту, вірності, любові до рідного краю.
Пригадуєте, з якою ніжністю писав Тарас Шевченко:
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина дитина...
І той її щасливий усміх потрібен людям так само, які її цілющий червоний сік. Образ червоної калини змальований в багатьох ліричних піснях, колискових.
Під калиновим кущем не одна мати колихала своє дитя, наспівуючи: " Найдеш у гаї цю калину, то й пригорнись, бо я любила, моя дитино, її колись." А пізніше, коли діти повиростали і випурхнули з материнського гнізда, мати не раз приходила до куща калини і згадувала: "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною - коли росте."
Пора у путь
Хвилини йдуть!
Шумлять на прощання
Зелені луги,
Летять розставання
Хвилини дорогі!
Хоч тяжко країну
Рідну покидать,
Я йду на чужину,
Я мушу поспішать.
Прощай, товариство, родино рідна!
Прощай, моя люба дівчино смутна!
Я, може, навіки іду в чужий кай...
Прощай, - добрим словом мене спогадай!
Я все покидаю: садочки рясні,
І темні діброви, і ниви ясні,
З собою несу я лиш рідні пісні.
Понад степи і поле, гори й долини,
Понад діброви, зжовклим листям вкриті,
Понад стернища, зимним вітром биті,
З плачем сумним, мов плач по кращій долі,
Понад селища бідні, непомиті
Хатки обдерті і пусті стодоли,
Понад люд темний, сумовитий, голий,
Ви пливете по млистому блакиті.
Куди? Куди? Чи в кращий край зелений,
Залитий світлом, зіллям умаєний,
На нитку мов нанизані, мчите ви?
О, ждіть! Ось в млистій і вогкій ярузі
З крилом підтятим брат ваш сохне в тузі!
Візміть мене в путь, браття! Де ви? Де ви?
Популяризація пісні - романсу "Їхав козак за Дунай" - розпочався ще у 18 ст. На тему "Їхав козак за Дунай", що поширювалась у Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, Франції, Англії та інших країнах, створювались варіації. Пропонована вам обробка "Їхав козак за Дунай" створена Л. Бетховином для голосу, скрипки, віолончелі і фортепіано у 1815 - 1816 р.
Українські пісні користуються величезною популярністю практично в усіх країхнах світу. У Франції дуже люблять співати нашого "Гриця", в Японії - "Реве та стогне Дніпр широкий", а пісню "Ой місяцю, місяченку" в Данії вважають за свою народну. В Німеччині відомі збірки українських пісень "Поетична Україна", "Слов'янська балалайка", а пісня "Їхав козак за Дунай" незмінно входить у німецькі збірки народних пісень.Автор її - український козак Семен Климовський. Карамзін у своєму біографічному словнику "Пантеон російських авторів" пише: "Сказывают, что Климовский не менее семи греческих мудрецов был славен и почтен его собратьями казаками, что он говорил высокопарными стихами, давал приятелям благоразумные советы."
Втіхо моя, пісне українська! Мов дотик зачарованої істоти, ти зцілюєш мене, зміцнюєш мої сили, кріпиш почуття,викликаєш жадобу життя.
"Ні в якій країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво і правдиво, як в українців. Справді, народ, який міг створювати такі пісні і милуватись ними, не міг стояти на низькому рівні освіти." - писав один німецький критик.
Наша дума, наша пісня
Не вмре не загине...
От де люди наша слава,
Слава україни!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.
Коли пісні мойого краю
Пливуть у рідних голосах,
Мені здається, що збираю
Цілющі трави я в лугах.
Людські пісні, найглибша мука,
Найвища радість на землі!
Людська душа тисячозвука,
В гірськім одбита кришталі,
І перемога, і жадоба,
Веселки і грози подоба.
Loading...

 
 

Цікаве