WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Концерти завжди ставали великим святом для громади міста та районів, готувались довго і старанно. знаходили відгук серед мешканців Коломиї. Про це може свідчити і рецензія Станіслава Людкевича на один з концертів, де міститься висока оцінка виконавцям з боку дуже вимогливого професіонала. Молодь зростала з малих років з мелодіями цих творів, це був той звуковий фон, який вбивався в пам'ять з наймолодших років та ставав основою музичної культури на все життя [96, с.4].
Окремо варто згадати про концерти, присвячені персональним ушануванням, зокрема творчості Едварда Ґріґа, де було виконано таку складну річ, як "Олаф Трігвасон", що було справді подвигом коломийських музикантів [97].
Очевидці згадують також такі важливі концерти, як святкові академії до 30-річчя (1928 р.) та 40-річчя (1937 р.) письменницької діяльності Ольги Кобилянської. Перший раз приїжджала сама ювілярка, яку зустрічали на вокзалі громадяни міста і околиць. Тоді співала Софія Ковбуз. А на вечорі 1937 р. з промовою виступила Олена Кисілевська, видатна громадська діячка, посол до польського сейму, редактор і вида-вець журналу "Жіноча доля", який виходив у Коломиї. Реферат про літе-ратурну творчість письменниці виголосила на той час ще молода, але вже відома письменниця Ірина Вільде. Хор "Коломийського Бояна" виконав "Вилітали сизі орли" та "Шумить, гуде дібровонька" Михайла Гайворонського. Також було поставлено виставу за повістю Ольги Кобилянської "Апостол черні" під назвою "Крицеві душі". Ця повість потім за радянських часів була заборонена, не включалась у видання творів письменниці, як націоналістична. Знову побачила світ аж у 1993 році. Режисером вистави був О. Скалозуб, акторами: В. Рогужинський, В. Яцишин, Ж. Лисогірська, Д. і С. Базаківни. Диригентом хору був Роман Ставничий, оркестру - Роман Рубінгер.
Важливо також згадати про концерти до ювілеїв Іванни Біберович, славної артистки українського пересувного театру Івана Біберовича, яка доживала свої роки в Коломиї і там похована; вечори на честь Олени Кисілевської та інші.
Коломийські любителі музики запрошували до свого міста на кон-церти видатних співаків, які часто проживали і виступали за кордоном. Про перший приїзд Соломії Крушельницької до Коломиї в 1898 р. згадувалося вище. Наступний її виступ відбувся у 1928 році, аж через 30 років і пройшов з великим тріумфом.
Часто приїжджав у Коломию співак Михайло Голинський, що брав участь у шевченківських концертах та давав самостійні виступи. Особливо запам'ятався коломиянам концерт 9 червня 1931 року, коли співак приїхав спільно з композитором і піаністом Нестором Нижанківським. У першому відділі концерту звучала українська музика: "Ой вербо, вербо" Станіслава Людкевича, "Не співайте мені сеї пісні" Дениса Січинського. У другому відділі співак виконав "Черемоше, брате мій" Станіслава Людкевича, "Минули літа молодії" Остапа Нижанківського, а також арії з опер Джакомо Пуччіні "Тоска" (арія Каварадоссі з IIІ дії) та Умберто Джордано "Андре Шеньє".
У другому відділі концерту Нестор Нижанківський виконав свою власну "Прелюдію та фуґу", "Коломийку", а також "Листок до альбому" Василя Барвінського та "Листок до альбому" Станіслава Людкевича. Слід зазначити, що хоча Михайло Голинський лише короткий час навчався у коломийській гімназії, але місто справило на нього сильний вплив, оскільки у своїх численних споминах співак згадував друзів з Коломиї, спосіб життя у місті, як співав чи то сольні речі, чи то в хорі ще будучи гімназистом, і з повагою називав диригентів - Романа Ставничого, Романа Шипайла, Романа Рубінгера [5, с.156].
Згадуючи про приїзд інших наших славних співаків, треба назвати концерт Іванни Синенької-Іваницької, який відбувся 5 лютого 1935 р., коли співачка виконувала здебільшого українську музику. Тоді звучали солоспіви "Садок вишневий" Миколи Лисенка, "Ні, не співай пісень веселих" Якова Степового, "Ніч імлиста хуртовина" Віктора Косенка, "Прийди" Нестора Нижанківського. В концерті прозвучали також арії з опер: Марцеліни з "Фіделіо" Людвіга ван Бетховена, Маргарити з "Фауста" Шарля Ґуно, Леонори з "Трубадура" Джузеппе Верді. Під акомпанемент піаністки Марусі Витвицької та скрипаля Романа Рубінгера звучали колядка "Ой дивнєє народження" Василя Барвінського, "Аве Марія" Шарля Ґуно. На завершення вечора артистка виконала народні пісні "Половина саду цвіте", "Ой сяду я, сяду за тисовим столом" в обробці Василя Барвінського та "В неділеньку вранці", "Гандзя-цяця, молодиця" Ярослава Лопатинського.
Великою радістю для коломиян був приїзд в середині 30-х років примадонни Харківського оперного театру Марії Сокіл-Рудницької з піаністом і композитором Антіном Рудницьким. Звучали твори "Ой поля, ви, поля" Василя Барвінського, "Самотня" Антіна Рудницького, "Спи, дитинко моя" Станіслава Людкевича, "Грузинська пісня" Сергія Рахманінова, "Женці" Сергія Василенка, "Солодко співав соловей" та "Жити будемо, жити!" Рейнгольда Глієра. У другому відділі концерту виконувалися "Вони стояли мовчки" Віктора Косенка та "Коли б то ти могла", "Колискова" Юлія Мейтуса, а також арії з опери "Отелло" (пісня про вербу Дездемони) Джузеппе Верді, арія Тоски з одноіменної опери Джакомо Пуччіні та арія Куми з опери "Чародійка" Петра Чайковського.
Приїжджали до Коломиї також такі артисти, як співак Модест Менцінський, піаністка Володимира Божейко, скрипаль Юрій Крих. Це безумовно збагачуло музичне життя міста і виховувало музикою громадян.
Таким чином, слід зазначити, що Коломия, починаючи з другої половини XIX століття поступово ставала важливим центром культурно-мистецького і духовного життя Галичини. Чільне місце в цьому процесі належало музичним товариствам і організаціям, що утворилися в Коломиї. Розквіт цих організацій припадав на 20-30-ті рр. XX століття. Українські музичні, просвітні, педагогічні товариства, організації, такі як Коломийська філія Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка, "Просвіта", "Коломийський Боян", "Рідна школа" створили підгрунтя для розвитку музично-концертного життя Коломиї. Необхідно відмітити, що концерти які відбувалися у Коломиї привертали увагу населення, адже на сцені виступали такі зірки світової та вітчизняної сцени як Володимира Божейко, Михайло Голинський, Модест Менцінський, Соломія Крушельницька, Юрій Крих. Важливе значення для виховання української молоді мали вечерниці та музичні й літературно-драматичні вечори. Фактично це були єдині заходи дозвілля для молоді.
Отже, розквіт музично-концертногожиття міста Коломиї був підготовлений культурними здобутками українців не лише у сфері музики, але й в інших сферах культури та мистецтва, що мало неабиякий вплив для генезис професійної піаністичної освіти Коломиї.
Вищий музичний інститут ім.М.Лисенка у першій половині ХХ століття охопив розгалуженою мережею філій усю Галичину. Ця важлива подія знаменувала перехід української музичної культури на професійний шлях. Від самого початку заснування Коломийської філії Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка і протягом усього часу існування ваме тут навчалося найбільше
Loading...

 
 

Цікаве