WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Гнатюк - офіцер, Олена Коссакова - мати.
У 1930 році, один з концертів, організованих "Коломийським Бояном", починався вступним словом письменника Андрія Чайківського. Потім звучали хорові твори "Гримить" та "В садочку" Богдана Кудрика, "Ой чого ти почорніло" та "В перетику ходила" Станіслава Людкевича, а також виступи співаків - баритона Ярослава Ґеник-Березовського та сопрано Анни Гісовської. Фортепіаний супровід вели Олена Коссакова та Ольга Новодворська. Окрасою вечора став виступ піаністки Ірини Сатурської, яка виконала "Першу рапсодію" Миколи Лисенка [56, с.374].
У тому ж році був проведений святковий концерт, організований товариством "Просвіта" в Коломиї, на якому виступили хори читалень "Просвіта" з Печеніжина, Воскресінець, Раківчика, Березова Нижнього, хор вчителів з Коломиї. В концерті звучали твори Філарета Колесси, Віктора Матюка, Сидора Воробкевича, Миколи Леонтовича, Ярослава Ярославенка та інших композиторів.
Учні гімназії також підготували концерт, у програму якого увійшли хори "Іван Підкова" та "Ой що в хаті за димове" Миколи Лисенка, "Ой і туди гора" Олександра Кошиця, "Чорнушко, душко" Миколи Леонтовича. Диригентами гімназійного хору виступили Дмитро Николишин та Роман Рубінгер. Оркестр учнів під диригуванням Филиппа Барана виконав увертюру Миколи Лисенка до опери "Наталка-Полтавка". В концерті виступили також піаністка Ярослава Мельниківна та скрипаль Володимир Цісик, тоді учні гімназії, потім професійні музиканти.
Особливо широко кожного року відзначалися шевченківські дні. До цих концертів готувалися дуже серйозно, відповідально як хор "Боян", так і інші хори - чоловічої та жіночої гімназій, хор вчителів, сільські хори в районах. Ці заходи були могутнім засобом патріотичного виховання, осмисленням значення поета для українського народу. Можна привести окремі приклади програм таких концертів, які показують широкий репертуар виконавців, їх увагу до кращих зразків музики на слова Тараса Шевченка [Додаток №3].
До 70-х роковин смерті Тараса Шевченка (1931 р.) "Коломийський Боян" підготував кантату "Радуйся, ниво неполитая" Миколи Лисенка, хори "Корсар" Станіслава Людкевича, "Сон" Кирила Стеценка. Організатори запросили співачку зі Львова Одарку Бандрівську, яка виконала солоспіви Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Якова Степового. Взяла участь у концерті і піаністка Галя Лагодинська, а Орися Шипайло (дочка Романа Шипайла) декламувала "Сон" Тараса Шевченка. Фортепіанний супровід - Олена Коссакова, Галя Лагодинська та Ірина Сатурська [Додаток №4].
У 1932 році молодь середніх шкіл міста провела святковий концерт до 71-х роковин смерті поета. Мішані хори обох гімназій виконували "Заповіт" Михайло Вербицького, "Дніпро реве" Дениса Січинського, "Сосонко, ти моя" Олександра Кошиця та "Дударик" Миколи Леонтовича. На закінчення концерту прозвучала кантата "Б'ють пороги" Миколи Лисенка, а оркестр учнів виконав увертюру Фелікса Мендельсона "Фінгалова печера". У концерті також виступили піаністка Ірина Николишин та скрипаль Богдан Задорожний, тоді учні гімназії. У подальшому Ірина Николишин впродовж багатьох років працювала концертмейстером Берлінської опери, а Богдан Задорожний - завідував кафедрою німецької мови у Львівському державному університеті ім.І.Франка.
У 1932 році товариство "Просвіта" провело святковий концерт, у якому зі вступним словом виступав Андрій Чайківський, а хори шкіл "Рідна школа" під керівництвом Романа Ставничого виступили поруч з хорами читалень "Просвіта" з Шепарівців та Воскресінець.
Концерт "Коломийського Бояна" того ж року включав кантату "Шевченкові" Кирила Стеценка, хор "Лічу в неволі" Дениса Січинського. Піаністка Галя Лагодинська виконала твори Франца Шуберта-Ференца Ліста "Маргарита за прялкою" та "Венеція і Неаполь". Фортепіанний супровід - Ірина Сатурська, Ольга Новодворська, Маруся Витвицька та Василь Витвицький.
У концерті "Бояна" 1934 року брав участь співак Михайло Голинський, який виконував твори Остапа Нижанківського, а тріо в складі коломийських музикантів Романа Рубінгера (скрипка), Якова Козарука (віолончель) та Марусі Витвицької (фортепіано) акомпанувало співакові.
Гімназійна молодь підготувала того ж року до концерту кантату "Шевченкові" Кирила Стеценка, "Хор підземних ковалів" Станіслава Людкевича, учні декламували вірші поета, а скрипаль Василь Баран виконав "Іспанську симфонію" Едуарда Лало.
У 1935 році "Коломийський Боян" урочисто відзначав своє 40-річчя. Було запрошено першого диригента хору о.Теодозія Курп'яка. У святкуванні брали участь також хори зі Станіславова - "Станіславівський Боян" та "Думка". Зведений хор піднесено виконав кантату на слова Тараса Шевченка "Вибір гетьмана" Бориса Кудрика, присвячену "Коломийському Боянові". Крім о.Теодозія Курп'яка, хорами диригували Іван Недільський, Ярослав Барнич, Роман Шипайло та Роман Ставничий, оркестром - Роман Рубінгер. У програмі вечора прозвучали: "Симфонія" Михайла Вербицького у редакції Станіслава Людкевича, "Вулиця" Філарета Колесси, "Сон" Кирила Стеценка, "З окрушків" Остапа Нижанківського, "Щедрівка" Філарета Колесси, музична картина "Титар" Богдана Вахнянина. З промовою виступив Роман Шипайло. Партію фортепіано виконували Елеонора Ґонтова та Маруся Витвицька [Додаток №5].
Концерт 1935 року включав виконання "Коломийським Бояном" "Вечорниць" Петра Ніщинського та "Шевченкової хати" Василя Барвінського, виступ тенора Михайла Голинського, який виконав "І золотої, й дорогої" Дениса Січинського, "Нащо мені врода" Богдана Вахнянина, "Минають дні" та арію Хоми з опери "Вій" Петра Печеніги-Углицького. Скрипаль Євген Козулькевич виконав "Весняну сонату" Людвига ван Бетховена, "Каприс" Ніколо Паганіні, а Орися Шипайло декламувала вірші Тараса Шевченка. Зі вступним словом виступав Дмитро Николишин [Додаток №6].
В 1936 р. концерт підготували спільно "Коломийський Боян" та філія Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка. Тоді хор і оркестр виконав такий складний для виконання непрофесійними колективами твір, як кантата-симфонія Станіслава Людкевича "Кавказ", а також твір цього ж композитора "Ой вигострю товариша". У концерті брав участь співак Михайло Голинський. Хором диригував Роман Ставничий, оркестром - Роман Рубінгер.
Нами представлено далеко неповний перелік концертів, які постійно проводились з початку XX століття і до 1939 року силами колективів "Коломийського Бояна", учнівських хорів та оркестрів, сільськими хорами тощо. Слід зазначити, що в концертах звучали твори високої складності, такі як кантати "Б'ють пороги" і "Радуйся, нивонеполитая" Миколи Лисенка, "Шевченкові" Кирила Стеценка, "Кавказ" Станіслава Людкевича тощо.
На коломийських сценах широко звучала музика композиторів Михайла Вербицького, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Кирила Стеценка, Остапа Нижанківського, Філарета Колесси, Віктора Матюка та інших. Диригентами були справді талановиті люди, глибоко віддані музиці, які докладали багато сил, енергії, часу, домагаючись високого рівня виконання творів: Роман Шипайло, Роман Ставничий, Дмитро Николишин.
Loading...

 
 

Цікаве