WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

печеніжинської Січі В.Мацька всі Січі віддають українському музичному кобзареві перший поклін, стоголосе "Слава!", а хористи "Бояна" та гімназисти відспівали "Многая літа"..." [51, с.3].
Особливо варто відзначити вагомий позитивний вплив Миколи Віталійовича Лисенка на своїх колег і творчу молодь Коломиї. За словами Юрія Ясіновського: "М.В.Лисенко вперше звернув увагу композиторів-галичан на народнопісенні скарби, які повинні стати головною опорою у формуванні творчої особистості" [96, с.4].
17 грудня 1903 року, хор "Коломийського Бояну" під орудою о. Теодозія Курп'яка привітав Миколу Віталійовича Лисенка концертом. У відповідь зворушений композитор виконав свої фортепіанні твори. За спогадами онуки композитора Ради Лисенко, за зібрані під час концертів кошти Микола Лисенко відкрив музичну школу у місті Києві.
До сьогоднішніх днів в Музеї історії міста Коломиї зберігається інструмент фірми Gustav Roster, на якому грав Микола Лисенко [Додаток №1. Фото зроблено автором і вміщено у додатку].
У 20-30-ті рр. XX ст. активізується концертна діяльність товариства "Боян". Неодноразово організовуються ювілейні концерти, присвячені пам'яті Івана Франка, Дениса Січинського, Миколи Лисенка, Едварда Гріга. Як зазначалося вище, творчим керівником колективу в цей час був талановитий диригент Роман Ставничий, який доклав немало зусиль для того, щоб підняти хор на високопрофесійний рівень.
Велике значення мали концерти, присвячені обрядовим святам [29]. Одним з таких був концерт, який відбувся 13 січня 1923 р. в "Касі ощадносте" за сприяння товариства "Коломийський Боян" та "Жіночого гуртка в Коломиї". Концертна програма була різноманітною, звучали твори як українських так і зарубіжних авторів.
В першій частині прозвучали твори:
1. У.Кравченко - М.Березовський "Пісня весни" (мішаний хор в супроводі фортепіано).
2. О.Маковей - Ф.Колесса "В горах грім гуде" (чоловічий хор).
3. Р.Леонкавалло "Паяци", арія Недди і Сільвіо (дует сопрано і баритона в супроводі фортепіано).
4. Р.Шуман "Хор циганів" (мішаний хор в супроводі фортепіано).
5. М.Лисенко "Думи лірника" (струнний оркестр українського театру).
6. А. Вахнянин "Наше життя" (чоловічий хор).
В другій частині: Дмитро Николишин "Новорічна казка" - сценічна поема.
Після концерту відбулося обрядове дійство "Маланчин вечір". Під час цього дійства виконувалися колядки і щедрівки, а молодь, яка приймала участь у святі, представила костюмоване дійство [97].
В 1927 році проводився концерт пам'яті Дениса Січинського, на якому солісткою виступила Софія Ковбузова. Фортепіанний супровід вела Олена Коссакова, яка була однією з перших учениць відкритого в 1903 році у Львові Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка. З 1921 р. вона проживала в Коломиї, й постійно брала участь в роботі хору, співаючи в альтах та акомпануючи на фортепіано [5, с.151].
На "Вечорі української пісні" в 1930 році, виступив з рефератом Дмитро Николишин. У програмі звучали твори "Льодолом" та "Літні тони" Миколи Леонтовича, "Бодай ся когут знудив" Станіслава Людкевича та "Нова Атлантида" Пилипа Козицького. Співаки-коломияни Ірина Гісовська та Ірина Павлюк виконували романси Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Ярослава Лопатинського, Богдана Вахнянина. Фортепіанний супровід - Ірина та Анна Гісовські, Олена Коссакова, Марія Ставнича (дочка Андрія Чайківського).
В 1930 році Товариство Взаїмної Помочі Українському Вчительству провело ювілейне свято з нагоди 25-річчя свого заснування. Хор вчителів виконав вчительський гімн "Складаємо присягу" на слова Марійки Підгірянки з музикою Станіслава Людкевича, хори "Козака несуть", "Ой пряду, пряду", "Щедрик" Миколи Леонтовича та кантату "Хвалім цей день" Станіслава Людкевича на слова Юрія Шкрумеляка. Обидва твори Станіслав Людкевич написав спеціально для Товариства Вчителів. Співачка Ірина Синенька-Іваницька прикрасила концерт романсами Станіслава Людкевича "Тайна" та "Одна пісня голосненька" [Додаток №2].
Великий концерт у Коломиї було присвячено 20-им роковинам смерті Миколи Лисенка, де звучали авторські твори: кантата "Радуйся, ниво неполитая", "Щедрівка" та "Різдвяна псальма". Була поставлена опера-хвилинка "Ноктюрн", а співак Михайло Голинський виконав "За думою дума", "Гетьмани, гетьмани" та арію Андрія з опери "Тарас Бульба". Хором диригував Роман Ставничий, оркестром - Роман Рубінгер. На цей концерт відгукнувся рецензією у львівській газеті "Діло" Станіслав Людкевич, який приїхав на цю урочистість. В рецензії автор висловив ряд зауважень як музикант-професіонал, але в цілому дав високу оцінку концертові: "Хоча й дуже пізно, бо щойно 22 жовтня ц.р. (1933 р.), та все-таки гідно й з усім пієтизмом відзначала українська музична суспільність Коломийщини 20-ліття смерті М. Лисенка святочним концертно-драматичним вечором, влаштованим Музичним інститутом ім. Миколи Лисенка та "Коломийським Бояном"... Свято попередила коротка та змістовна промова проф. Шипайла (Романа)... "Коломийський Боян" у теперішньому трохи зміцненому складі представляв собою дуже добрий і податливий голосовий матеріал, очевидно, музикально та інтонаційно чистий, особливо в альтах і басах" [96, с.4].
Інтелігенція міста брала активну участь у хорі, багато музикальних людей з ентузіазмом співали в хорі. Серед них варто згадати директора "Центросоюзу" Володимира Левицького, тенора Клима Гнатюка, і багато інших. У своїй рецензії С. Людкевич високо оцінив виступ співака Михайла Голинського, вважаючи, що "солоспіви Лисенка найкраще лежать у стилі і голосі співака" [96, с.4]. С. Людкевич писав:"…найбільше для мене несподіваним культурним досягненням Коломиї на цім святі була вистава Лисенкової одноактівки "Ноктюрн" у тім вигляді, як вона була інструментована мною в 1921 р. на камерний оркестр, майже виключно силами філії Вищого музичного інституту ім.М.Лисенка під проводом Романа Рубінгера, який мусив у це діло вкласти хіба величезну суму праці. Хоча музика твору у вокальній, як і в інструментальній партії несе в собі чимало технічних труднощів та тонкостей, та проте цілість вийшла і під оглядом сценічним і музичним настільки складно й інтелігентно, що можна її було від початку до кінця прослухати з приємністю навіть музикальним слухачам…". Закінчив статтю С. Людкевич словами: "Лисенківське свято в Коломиї прибрало всі риси української маніфестації з показом місцевих музичних і культурних сил. Слухачів можна було начислити приблизно на 2000 народу всіх слоїв, місцевих і приїжджих, між ними і значне число чужих. Аранжери свята ...добре виконали свій культурний обов'язок" [96,с.4].
Серед перших виконавців опери "Ноктюрн" Миколи Лисенка були: М. Савка - цвіркун, М. Сельська-Березовська - цвіркунка, Маруся Витвицька - вакханка, Ірина Николишин - панна, Клим Гнатюк - офіцер, Ірина Шипайло - мати. Слід зазначити, що в 1936 році знову ставили в одному з концертів цю оперу і тоді виконавцями були: Марія Сельська - цвіркун, Марія Савківна - цвіркунка, Ольга Яцишин - вакханка, Ірина Николишин - панна, Клим
Loading...

 
 

Цікаве