WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

музичної академії ім.М.Лисенка, головний диригент та художній керівник симфонічного оркестру Львівської державної філармонії; Михайло Сливоцький - заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри співів і диригування Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника; Христина Михайлюк - заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри співів та диригування Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника; Юрій Серганюк - заслужений працівник культури України, доцент кафедри співів і диригування Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника; Ганна Карась - заслужений працівник культури України, кандидат педагогічних наук, радник мера міста Івано-Франківська; Магда Штогрин - старший викладач Рівненського педагогічного інституту; Володимир Сидорак, Ганна Стецик - викладачі Івано-Франківського державного музичного училища ім.Д.Січинського; Іван Кушнір - викладач Львівської спеціалізованої школи-інтарнат імені Соломії Крушельницької; Петро Букатчук - заслужений працівник культури Росії.
Щорічно в Коломийському коледжі Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника проводяться тижні предметних комісій (кафедр). Це дозволяє студентам удосконалити професійно-педагогічну підготовку до роботи в школі, розвиває творчість, ініціативу та самостійність. Вміло та цікаво готує і підводить тижні предметних комісій Ольга Йосипівна Русакова /нар. 01.01.153 р./ - викладач по класу фортепіано, випускниця Івано-Франківського державного музичного училища ім.Д.Січинського та Педагогічного інституту ім.В.Стефаника.
Зі слів самої О.Й.Русакової велику увагу у своїй роботі приділяє проблемі педалізації і вказує, що це досить часто є однією з найслабших сторін піаністичної майстерності студентів. Причинами цього Ольга Йосипівна вважає:
- неповне пізнання виразових можливостей гри з педаллю і неуважність до цієї сторони виконання, що призводить до бідності і трафарету в педалізації;
- невміння слухати справжнє звучання музики в своєму виконанні;
- технічні недоліки, які виникають внаслідок невміння справитись з труднощами при використанні педалі.
Знання використовуваного прийому, місця і тривалості педального звучання приходить тоді, коли студент зрозуміє мету застосування педалі, від якої він чекає певних звукових і музично-художних результатів. Таким чином, виконавський задум підказує студенту педалізацію твору.
Також велике значення О.Й.Русакова приділяє роботі над звуком. Темброве багатство, характерність звучання - необхідні якості гри доброго піаніста. Саме викладач намагається виховати у своїх учнів чуйність до звучання інструмента, інтерес і любов до роботи над звуком, основною якої завжди має бути музично-змістове завдання - зрозуміти і змогти передати характер музики. Потрібний тембр звуку стає при цьому ніби засобом втілення, характеристикою образу. Та все ж, педагог вказує, що специфіка внутрішнього слухання у кожного музиканта своя, і образно-темброве слухання є виключно індивідуальним.
Вміло передає свій неабиякий педагогічний досвід Лариса Михайлівна Ларіонова /нар.01.01.1943 р./, випускниця Чернівецького державного музичного училища та Педагогічного інституту ім.В.Стефаника.
У своїй методичній роботі викладач прикладає великі зусилля для активізації уяви студента у створенні образного виконання. Вміння картинно уявити собі зміст-настрій твору чи окремого епізоду в ньому робить звучання музики більш яскравим і випуклим. Особливо прослідковується це при вивченні програмних творів, коли назва п`єси, конкретизуючи задум композитора, підказує виконавцю напрямок творчих пошуків.
Також Лариса Михайлівна порівнює фортепіанну музику з симфонічною за своїм характером і фактурними особливостями. Окремі мотиви, фрази, цілі побудови викликають асоціації з звучанням окремих груп інструментів оркестру - струнної, духової мідної чи дерев`яної. Багато в фортепіанних творах нагадує про специфічні особливості виконання в оркестрі - оркестрове tutti, співставлення різних оркестрових тембрів тощо.
Зі слів Л.М.Ларіонової: "Фортепіанні твори багатьох композиторів, розвивають у студентів темброво-оркестровий слух, та найбільш показовим в цьому розумінні, мабуть є твори Людвіга ван Бетховена. Мелодичне інтонування має бути наповненим, глибоким, співучим, однак не приглушеним, а скоріше відкритим, звучним, проте шляхетним. Вести мелодію треба пластично, внутрішньо непоспішно, докладно "вимовляючи" "кожний мелодійний зворот, ніби все вирішувати в процесі виконання. З великою випуклістю і гнучкістю показувати співвідношення фраз і їх взаємопереходи. Закінчення однієї мелодійної побудови слід м`яко пов`язувати з початком наступної". Викладач прагне навчити студентів володіти часом виконання, підкорити його власній манері виконання.
На музичному відділенні плідно працює викладачем по класу фортепіано Марія Іванівна Гула /нар. 18.07.1961 р./ - випускниця фортепіанного класу Романи Володимирівни Клапоущак Коломийської дитячої музичної школи №1 та Львівської спеціалізованої школи-інтернат ім.С.Крушельницької класу Лідії Веніамінівни Голембо. У 1985 році закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка у класі професора Марії Юріївни Крих-Угляр та почала викладати фортепіано в Коломийській ДМШ №1, а з 1999 року паралельно - викладач фортепіано і концертмейстер в Коломийському інституті Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника.
Серед своїх кращих студентів Марія Іванівна називає: Галину Петрович, Орисю Мотрук, Уляну Тресорукову, Уляну Рачук, Світлану Маковійчук.
У виконанні музичного твору викладач особливу увагу звертає на зрозуміле і переконливе піаністичне прочитання п`єси. Водночас, зазначає, це - аж ніяк не об`єктивістське озвученнянотного тексту, а особиста інтерпретація, що має виразні власні засади. Головним у методиці М.І.Гули є розкриття логічного змісту у фразуванні, формі, фактурі виконуваних творів. Педагог багато працює над технічно-піаністичною досконалістю виконуваного твору. У своїй роботі Марія Іванівна дотримується таких методичних принципів:
- звучання має бути наповнене, співуче, але точне;
- вживання педалі часто, але коректно;
- велика увага до артикуляційної майстерності - різноманітні штрихи, завжди емоційно наповнені і є важливим засобом характеристики окремих тем і голосів.
У роботі над образністю викладач звертає увагу студентів на те, що кожний твір має своє коло художніх образів, а це означає, що він потребує і свого динамічного діапазону звучання, який вирізняється певним характером і стилем музики; інакше кажучи, кожний твір має свій "звуковий світ". Звичайно, різні учні-студенти можуть чути і уявляти собі один твір по-різному. Звуковий задум, передбачаючи міру і характер використання звучності, яка необхідна для його відтворення, є основною сферою де прояву індивідуальності.
Єдність образного строю твору (в межах його стильових особливостей) втілюється в єдності звукових характеристик, в певній
Loading...

 
 

Цікаве