WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

Фортепіанне мистецтво Коломиї: історія та сучасність - Курсова робота

її учень Олександр Козаренко - відомий український піаніст та композитор, доктор мистецтвознавства.
Багаторічний педагогічний досвід (за словами самої В.Ф.Ясіновської) сконцентрувався у наступних положеннях:
- мелодійне інтонування - вміння докладно і випукло розкрити тематичну ритмо-інтонацію і виразно показати розгортання дещо примхливої та розгалуженої мелодійної фрази, не поспішаючи і не "пропускаючи" важливих моментів;
- гармонія - вміння почути і підкреслити красу окремих співзвуч та їхніх співставлень, а водночас показати найважливіші логічні моменти у гармонічному розвитку;
- фактура - розуміння, що в ній головне, а що - другорядне, не втративши багатоплановості; вимальовувати красу гнучких, виразних піаністично-фігураційних орнаментів.
В.Ф.Ясіновська не захоплюється епічними чи героїчними темами. Її сфера - лірико-драматична. Саме тому в педагогічному репертуарі переважають твори Ф.Шопена, П.Чайковського, Р.Шумана. Відповідно багато уваги в роботі з учнями педагог приділяє вихованню ігрової гнучкості і спритності при вивченні творів композиторів-романтиків. Водночас у методиці Веслави Францівни дуже важливою складовою є виважена робота над музикою класичного стилю. Особлива вимогливість до темпової єдності, відпрацьованої артикуляції, інтонаційної гнучкості окреслює піаністично довершену львівську традицію.
Марта Миколаївна Томенко /нар. 13.11.1951/ на сьогодні є, мабуть, найбільш своєрідною і цікавою мистецькою особистістю серед коломийських піаністів. Вона - талановита художниця, поетеса, викладач по класу фортепіано і виконавиця.
Випускниця Коломийської дитячої музичної школи №1 класу Зіновії Гоянюк, у 1963 році з відзнакою закінчила Львівське музичне училище ім.С.Людкевича. Навчалась на фортепіанному факультеті Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка у класі Дзвенислави Левицької-Стернюк. З 1976 року працює викладачем по класу фортепіано в Коломийській ДМШ №1.
За словами М.М.Томенко: "Якби не обрала за професію музику, взяла б за фах малювання. А може й не обрала? Бо не було ніколи сумніву: музика жила в мені завжди і малювала завше, відколи себе пам`ятаю. Музика сама ллється на папір, кличе до життя образи. Мої роботи "Куранта", "Павана" створені до танців з класичної сюїти. А ще "Сарабанда"... є ще "Арія Лізи з "Пікової дами", є "Адажіо" і "Соната море"..." [4, с.4].
На основі здобутого професіоналізму М.М.Томенко поступово, самостійно формувала свій виконавський стиль. Для цього були добрі підстави: прекрасно вихована звукова культура і логіка мелодійного інтонування та, головне, рідкісна природна здібність заворожувати слухачів своєю грою на фортепіано.
Під час особистої зустрічі з автором дослідження Марта Томенко стверджує, що її професійно-виконавський стиль пролягав через вивчення нової музики, яка ще з студентських років приваблювала піаністку, а, проте, ніколи не була повною мірою представлена у її навчальних програмах. З плином часу цей пошук виправдав себе і переріс в стильові засади, серед яких головні:
- зосереджене, без будь-якої агресивності розгортання музичної думки;
- тривале перебування у позбавленому зовнішньої активності станів роздуму;
- унікальна майстерність тихої гри і філігранний розвиток мелодійної інтонації.
Водночас, Марта Томенко не є виконавицею вузької спеціалізації. Піаністка вільно оперує різними стилями і жанрами фортепіанної музики. У її репертуарі є твори Йогана Себастьяна Баха, Вольфгана Амадея Моцарта, Роберта Шумана, Цезара Франка та інших композиторів.
З 80-х років ХХ ст. Марта Томенко виступає дуєтом зі скрипалем Володимиром Лехником. "Підносячи високе мистецтво, яке нині не в пошанку, було спростовано виступом музичного дуету - скрипаля Володимира Лехника та піаністки Марти Томенко в Музеї історії міста Коломиї. І переповнений зал тому свідчення... Вічні цінності - музика Вольфганга Амадея Моцарта, Клода Дебюссі, як і нині сущого Мирослава Скорика - завше користуються попитом. Дует не потребує чергової презентації - він добре знаний в Коломиї" [94, с.3].
Не дивлячись на успіхи, Марта Томенко не перестає вдосконалювати свою майстерність. Вона оволоділа мистецтвом гри на органі. Кожної неділі можна почути її чудову органну музику в католицькій церкві по вулиці Івана Франка у Коломиї.
"Свого часу професор Московської консерваторії Генріх Нейгауз запропонував для оцінки піаніста таку чотириступеневу градацію: 1 - людина; 2 - музикант; 3 - піаніст; 4 - митець. Для Марти Томенко мабуть найістотнішим є четвертий пункт цієї градації. Вона має натуру природженої піаністки, що всім єством відчуває свій інструмент і свою музику" [94, с.3].
Плідною є педагогічна робота Наталії Михайлівни Симчич / нар. 26.06.1956 р. /. Випускниця коломийської ДМШ №1 по класу фортепіано Зіновії Гоянюк. У 1979 році Н.М.Симчич закінчила фортепіанний факультет Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка, де навчалась у класі Богдана Михайловича Тихонюка. Там в чудовій атмосфері сформувалися художні смаки романтичного піанізму з відкритою емоційністю, співучим звучанням фортепіано. Після закінчення консерваторії Наталія Симчич почала викладати в коломийській ДМШ №1.
За роки своєї діяльності вона випустила багатьох піаністів, які з часом не тільки поповнили викладацький склад рідної музичної школи, а й роз`їхалися працювати по численних загальноосвітніх школах. Методичні засади Наталії Симчич мають великий вплив на розвиток фортепіанного мистецтва Коломиї.
Особливу пошану Н.М.Симчич принесла безвідмовна ефективність її методики. Наталія Михайлівна не припускає навіть думки, щоб її учень грав недобре, вона вміє за короткий час домогтися значних результатів у піаністичній вправності, незалежно від музичної обдарованості дитини.
Під час особистої зустрічі з автором, Н.М.Симчич наголосила, що головне - це робота над звуком, над "тоном", орієнтація на опорне, вагове звуковидобування. Від цьогостає можливим розкриття змісту музики і емоційного настрою учня. Вагова гра є підставою і для розвитку техніки, яка вимагає особливого розуміння й усвідомлення. Ставлення до художньої інтерпретації, на противагу до технічного опрацювання, є швидше інтуїтивним.
Основою фортепіанного репертуару в класі Н.М.Симчич є твори композиторів-романтиків, що диктує особливі стильові прийоми виконання. Хоча учні Наталії Михайлівни виконують чимало творів і інших стилів, шлях до їхньої інтерпретації завжди пролягає від романтичних норм піанізму.
Протягом тривалої роботи в Коломийській ДМШ №1 методика викладання гри на фортепіано і піаністичні смаки Наталії Михайлівни Симчич залишаються незмінними, тільки з роками збільшилась грунтовна робота над нотним текстом та загострилася розумінням різних музичних стилів.
Серед педагогів-піаністів 80-х років ХХ ст. слід відзначити Любов Ярославівну Хомич /нар. 10.02.1959 р./. Навчалась в Коломийській музичній школі по класу фортепіано Романи Володимирівни Клапоущак. Після закінчення Івано-Франківського державного музичного училища ім.Д.Січинського
Loading...

 
 

Цікаве