WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → І шумить і гуде українська народна пісня в обробці Г.Г. Верьовки - Реферат

І шумить і гуде українська народна пісня в обробці Г.Г. Верьовки - Реферат

характерний гомофонно-гармонічний виклад з елементами поліфонії. Фактура твору тісно пов'язана з його змістом.
Тут композитор використовує різноманітні музично-виражальні засоби, які допомагають розкриттю основної теми твору. Це і темп, динаміка, гармонія, ритмічний малюнок - все це допомагає композитору передати точніше і повніше характер і зміст.
ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ
Твір написаний для чотириголосного мішаного хору:
С, А, Т, Б.
В хоровій партитурі є місце, де зустрічається дівізі.
Це в 14 такті твору:
І в самому кінці твору:
ДІАПАЗОН ХОРОВИХ ПАРТІЙ І ВСЬОГО ХОРУ
Кожна хорова партія має певний діапазон. Даний твір має нескладні тесетурні умови. І тому повинну виконуватись легко і вільно.
В усіх чотирьох партіях С.А.Т.Б. використана середня тесетура, але частково і висока тесетура.
Тесетурні мови вигідні.
Всі хорові партії навантажені відносно свого робочого діапазон. Динамічні і тесетурні співвідношення пропозицій.
Акомпанемент української пісні "І шумить, і гуде" відіграє в творі дуже важливу роль. Він допомагає краще пережати основний задум композитора. Музика допомагає більш детально розкрити характери головних героїв твору, їх душевний стан, переживання, почуття. В акомпанементі зустрічаються форшлаги, тріолі, акценти та ін., що надає музиці витонченого характеру.
ОСОБЛИВОСТІ ІНТОНУВАННЯ
В інтонуванні особливих труднощів немає.
Партії навантажені відносно свого робочого діапазону. Але є в творі такі місця, на які диригентові слід звернути увагу. Тому що велику увагу потрібно приділяти інтонації і строю під час роботи з найголовніших елементів, які тісно пов'язані між собою і супроводжують один одного. Певна складність виникає при інтонуванні звуків, які утворюють стрибки.
Стежачи за чистотою інтонування при виконані твору слів не допускати ніякого відхилення від правильності інтонування кожного ступеня у відповідному ладі, підтягуючи їх звучання.
Твір написаний в мане орній тональності, тому ступені слід інтонувати: при русі вгору.
В творчі зустрічаються місця, де мелодія повторюється на одному звуці.
Такі місця потрібно співати з тенденцією до підвищення:
ОСОБЛИВОСТІ СПІВОЧОГО ДИХАННЯ
В творі використано як по фразове так і ланцюгове дихання. Прийом звуковедення legato і non legato.
ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ
Для правильного виконання твору диригент повинне володіти комплексом художньо-технічних навиків керівництва хором.
У творі "І шумить, і гуде" диригент користується дводольною схемою:
Твір починається трьохтактним фортепіанним супроводом. В 4-му такті на першу долю вступає партія сопрано. Перед рухом служить 2 доля третього такту. В цьому ж такті на другу половину другої долі вступають альти, тенори і баси.
Перед рухом служить в 4-му такті перша половина другої долі. Всі голоси крім сопрано ми тримаємо ще на першу половину першої долі 5-го такту. Далі на другу долю ставимо А, Т і Б і тримаємо їх до першої половини другої долі.
Знову на 2-гу половину другої долі співають А, Т і Б, ми їх затримуємо на першу долю 7 такту.
На 7 такті ми знімаємо чоловічі парті. В 8, 9, 10, 11 тактах співають лише жіночі голоси і в 11 такті на другій долі вступають Т і Б, а перед рухом служить перша доля.
Далі співають всі голоси до 15-го такту. В 15 такті на другій долі знімаємо жіночі голоси. А в 16 такті на другій половині другої долі знову вступають жіночі голоси (перед рухом служить перша половина другої долі). Жіночі голоси треба зняти в 17 такті на останній долі.
І вони знову вступають в 8 такті на другій половині другої долі.
Їх треба тримати доперши половини першої долі 19 такту.
Далі співають всі разом до 21 такту. В 21 такті на останній долі знімаємо жіночі голоси. В 23 такті вступають альти. Перед рухом до вступу служить остання доля 22 такту. В 24 такті вступають сопрано, замахом служить остання доля 23 такту. В 24 такті на другій долі на слові "гей" в партії сопрано ставимо стоячу ноту, до першої ноти 25 такту. Таким чином ми співаємо 1, 2 і 6 уплети.
3 і 4 куплети співаємо таким чином: в 28 такті вступають сопрано на першу долю, на кінець другої долі вступають альти, тенори і баси, передрухом служить перша половина другої долі.
І ці всі голоси ми тримаємо до першої долі 29 такту (ліга).
Далі в 29 такті на другій долі ми тримаємо А,Т,Б до першої половини другої долі 30 такту ( ). Далі співають всі голоси до 32 такту. В 31 такті на другій долі ми знімаємо партію басів.
І вони не співають до 34 такту. В 34 такті вони вступають на першій долі (передруком служить друга доля 33 такту).
Всі голоси співають до 36 такту. Там в партії сопрано є перерва на восьму ( ) паузу. І далі до кінця хор співає разом і всі голоси разом з супроводом знімаємо на другій долі 39 такту а в 37 такті в партії альта є половинні нота, яку требу витримувати.
Головне завдання диригента - чіткий показ вступів і зняття на рузних долях.
Диригент повинне слідкувати, щоб його рухи були чіткими, зрозумілими для хористі, допомагали їм якнайкраще розкрити зміст твору. Диригентські жести при цьому повинні бути невимушеними.
Динаміка
В творі важливе місце належить динаміці. Вона домагає глибше розкрити основну тему твору, його зміст, характер, ідею. Твір "І шумить, і гуде" багатий на динамічні відтінки.
Фортепіанний супровід, яким починається твір звучить f. Далі в 4 такты вступають сопрано, також на F, пізніше всі голоси разом на F.
Відповідно до цього амплітуда жестів велика.
Диригуємо в високій позиції. Далі твір звучить на mf. Тертый куплет починається на Р. Відповідно до цього змінюються і жести диригента.
Так при диригування на Р амплітуда жестів невелика, при поступовому посилювані динаміки жести поступово збільшуються, а при поступовому послабленні динаміки їх відповідно змешуються. При цьому змінюється і позиція рук.
Четвертий куплет хор співає mp. Починаємо диригувати в низькій позиції, потім амплітуда жестів збільшується, і продовжуємо диригувати в середній позиції.
Далі п'ятийкуплет так як і перший хор співає на F. Амплітуда жестів велика, диригуємо в високій позиції, але йде спад на mf.
Шостий куплет, яким закінчується твір, звучить на mf, диригуємо в середній позиції.
ТЕМПОВІ ЗМІНИ
Темп твору "І шумить, і гуде" в основному сталий - швидко, темпових відхилень немає. Тепер твору повністю відповідає його характеру. Так як це є жартівлива пісня, та і характер твору веселий, жартівливий.
ДИКЦІЯ І ОРФОЕПІЯ
Твір "І шумить, і гуде" виконується українською мово і тому особливого пояснення орфоепії не вимагає. Слід відмітити тільки те, що дикція повинні бути виразною, зрозумілою для слухача.
ЗНАЧЕННЯ ТВОРУ
Твір "І шумить, і гуде" - українська народна пісня жартівливого характеру.
Виконуючи її, перед хором і його диригентом стоїть завдання, навчити слухача, сприймати пісні українською якого створено багато українських пісень, бути їх прихильником.
Твір допомагає диригентові закріпити дводольний розмір. Зміну динаміки і показ її жестами, чіткий показ диригент удосконалює свої навички в процесі роботи над твором.
РЕЦЕНЗІЯ
На анотацію хорового твору народної пісні в обробці Г.Вірьовки "І шумить, і гуде".
Дана робота написана згідно вимог, розкриває зміст твору.
Автор висвітлює народну пісню, як уморено життя. розкриває поетичну красу слова. Розкриває зміст кожного куплету, кожної строфи, кожного слова. Визнають тему та ідею твору. Розповідає по український фольклор, та його характер.
З даної роботи видно, що студент має знання з хорознавтва, та методики роботи з хором.
Робить широкий диригентсько-виховний аналіз в якому засвідчує, що володіє цілим комплексом художньо-технічних навиків керування хором.
Loading...

 
 

Цікаве