WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → “Піду в садочок” – українська народна пісня в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича - Реферат

“Піду в садочок” – українська народна пісня в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича - Реферат

"Піду в садочок" - українська народна пісня
в обробці Миколи Дмитровича Леонтовича.
Ходовий жанр - обробка української народної пісні для мішаного чотириголосного хору a capella.
Життєвий і творчий шлях
Протягом всієї багатовікової історії українській народ створив величезну кількість пісень, які займають одне з чільних місць серед його культурних надбань. У цих піснях відображено найзнаменніші історичні події, героїчну боротьбу проти соціального і національного поневолення, віру в перемогу.
В народній пам'яті, в народному побуті віками живе дуже багато пісень. Чим глибша ідея, яскравіші поетичні образи, досконаліша художня форма, тим довговічніша пісня.
Відомості про композитора
Микола Дмитрович Леонтович народився 13 грудня 1877 року в селі Монастирьок Броцлавського повіту на Вінничині. Дитинство його пройшло серед чудової сільської природи, прекрасних народних пісень, своєрідних звичаїв. Освіту він здобув в Шаргородській духовній школі та Кам'янець-Подільській семінарії.
Завдяки гарному голосу, прекрасним музичним даним юнака зарахували до хору; згодом він став диригентом семінарського хору. В 1898році Микола закінчив семінарію і поїхав працювати вчителем до Чуківської сільської школи. Тут він організував хор і оркестр, студію з теорії музики, знайомиться з біографіями видатних композиторів.
На той час М.Д. уже був керівником семінарського хору.
З 1909р. Леонтович щоліта бере консультації з музично-теоретичних дисциплін. Поступово Леонтович виріс у зрілого надзвичайно самобутнього за творчим стилем майстра української хорової музики.
Леонтович завжди сам був організатором і керівником хорів, а також творцем музичного побуту того середовища, в якому він перебував.
Важливо підкреслити те, що високі творчі досягнення Леонтовича були наслідком постійного і наполегливого самовдосконалення.
На звучанні тих хорів, якими йому довелось керувати він перевірив завершеність своїх композицій. Народна пісня давала композиторові матеріал для творчості, народні співці були першими інтерпретаторами і керівниками цієї творчості. Дійсно найближчою для Леонтовича була хорова музика. Це зумовлено природою української народної музичної культури, де хоровий спів посідає провідне місце, а також особливостями того музичного середовища, в якому майже все життя довелося перебувати композиторові.
Народна пісня давала композиторові матеріал для творчості. Він загострює характерне, рельєфно й опускло окреслює найтиповіші національні риси народу, розкриває благородство його душі, невичерпність і могутність його творчого духу. В цьому заслуга Леонтовича, в цьому виключно важливе значення його творчої спадщини, що відіграла певну роль у загальному культурному розвитку свого народу.
У піснях раннього періоду використовує і народне підголоскові багатоголосся ("Ой від саду", "Летіла зозулю") і гомофонно-гармонічне чотириголосся ("Ой час-пора до куреня"). Ряд пісень стали популярними.
Зокрема, широко використовується й сьогодні хор "Гаю, гаю, зелен розмаю", "Мала мати одну дочку", "Праля", "Піють півні", "Над річкою бережком", "Щедрик".
Його опера "На русалчин Великдень" ще раз засвідчила набуденний талант Леонтовича. Та завершити її йому не судилося.
В січні 1921 життя композитора трагічно обірвалося. Як великий самобутній художник він торкнувся майже всіх жанрів фольклору. Музика його назавжди увійшла до скарбниці нашого національного музичного мистецтва.
Літературний текст
Вміст твору. Пісня "Піду в садочок" записана Леонтовичем у с. Чукові. Початковий варіант обробки мала сім тактів. Останні три такти дописані композитором десь у 1914-1917рр. В літературному тексті змальовується традиція ворожіння. На Івана Купала дівчата зривали квіти, плели вінок і кидали у воду.
Хто з хлопців перший ловив вінок за того дівчина виходила заміж. Так і оспівується в цій пісні "Дівчата з вечора, коли смеркало йшли в садок рвали квіти і плели з них віночок. Пізніше брали віночки, йшли до річки, оглядаючи свій вінок, співали пісню і клали вінок на воду, відштовхуючи його від берега і промовляючи такі слова: "плинь же плинь віночку, зелен барвіночку за миленьким..."
В цей час хлопці стояли біля вогню і стрибали через нього. Побачивши те, що дівчата кидають віночки на воду вони підбігали до води і ловили їх. І як розповідається в цій пісні, один козак, який хотів спіймати вінок зайшов у воду і втопився. Важка доля випала цьому хлопцеві. Коли він біг у воду за вінком подумки він мріяв про своє весілля. Він мріяв про те, що коли спіймає вінок то познайомиться з красивою дівчиною. І тоді, познайомившись з дівчиною, він пошле до неї сватів і загуляють люди на його весіллі. Для молодих будуть грати музики. В той день він з своєю нареченою будуть найщасливіші на Землі. Але в якусь мить козак разом із своїми мріями тоне в холодній річці.
Тема: Зображення образу молодої дівчини, яка шукає своє щастя.
Ідея: Змалювати народних традицій ворожіння.
Образи: Головними образами твору, є образ дівчини і козака.
Характеристика мелодії
До типу одно куплетних обробок належить і пісня "Піду в садочок". Мелодія її має характеристику для багатьох фольклорних зразків песиметричних будов періоду (4+3+3).
Як і в деяких інших випадках, композитор тут йде шляхом органічного поєднання варіантної підголоскової та терцової втори.
В кожному куплеті проводить мелодію сопрано і альт, а в приспів всіх куплетів (5 такт), приєднується ввесь хор.
В пісні використовуються вісімкові і шістнадцяті тривалості.
Митроритмічна ланка твору виглядає так:
В мелодії використовується голосоведіння стрибкоподібне.
Незхідне
Стрибкоподібне
Тембр твору: пісня написана в помірно-швидкому темпі (Allegretto) який не змінюється.
Ладо тональні особливості твору.
Тональність твору фа-дієз мінор, не змінюється на протязі всього твору. Композитор використовує гармонійний вид мінору.
Характеристика гармонічної мови.
Гармонічна мова є простою, написана нескладними інтервалами. Найбільш зустрічаються такі акорди, як:
Характеристика фактури.
Фактура в творі гомофона з елементами підголоскової поліфонії.
Взаємозв'язок фактури із змістом твору і виражальними засобами.
Хорова фактура тісно зв'язана із змістом пісні. Всі засоби музичної виразності зіграли важливе значення в розкритті художнього образу.
Мелодія відіграє найбільше значення в розкритті змісту пісні. Мелодія пісні має характерну для багатьох фольклорних зразків песиметричну будову періоду (4+3+3).
Як і в деяких інших випадках, композитор йде шляхом органічного поєднання принципів варіантної підголоскової та терцової втори.
Прямопис надає своєрідного забарвлення.
Вокально-хоровий аналіз
Тип і вид хору - мішаний, чотириголосний.
В хорі є чотири партії - сопрано, альт, тенор, бас. Поділу у хорових партіях немає.
Теситурні умови.
Теситурні умови досить вигідні для кожноїхорової партії, всі вони звучать в зручному діапазоні.
Ступінь вокального навантаження.
Всі хорові партії мають однакове вокальне навантаження і не має ніяких проблем у виконанні твору. Важливу роль відіграє партія сопрано, яка веде мелодію. Всі інші партії створюють гармонічний фон до мелодії.
Особливості інтонування
В творі композитором використовується гармонічна і натуральна ІІІ ступінь. Для того потрібно звернути увагу хористів на інтонування ІІІ ст.. Потрібно низько, враховуючи цілий тон між VІІ ступенем і тонікою, а в даний твір можуть використовувати навчальні, професійні, досвідчені самодіяльні хори.
Диригентсько-виконавський аналіз.
Обробка української народної пісні "Піду в садочок" написана в трьохдольному розмірі 3/8 - простий тридольний розмір. Застосовують тридольну схему тактування. Перша доля, що її рахують "на раз", наголошена, отже, найсильніша, друга, на яку припадає в рахуванні два - відносно сильна, третя доля, яку рахують на три - слабша.
Перший жест починають щ точки А енергійно вниз, у напрямі точки Б. Ще не досягнувши її, повертають руху трохи ліворуч і тут накреслюють нею, в повітрі петлю. Ця петля закінчує перший жест і є водночас початком другого. Другий жест роблять праворуч, підкреслюючи рукою довгу криву з деяким спрямуванням вниз і закінчують його трохи вище, перед правою стороною грудей. Третій найслабший жест роблять під гострим кутом спочатку в протилежному напрямі до попереднього, тобто кривою лінією ліворуч, і закінчують схему жестом угору у вихідній точці А.
Аналіз динаміки
Динаміка хорового твору в основному базується на контрастах.
Починається твір на три в перші х 4-х тактах де застосовують С і А.
Коли вступає хор, перші три такти звучать А , а слідуючи р.
Дикція і орфоепія.
Вокальна сторона мелодії протікає на голосних звуках, а приголосні є лише зв'язками між ними. Вимога кожного слова має бути дуже чіткою і ясною. Особливу увагу треба звернути на вимову приголосних між: м, п, т, р, з - вимовити слід більш твердо і коротко.
Для того, щоб хор міг виразно закінчувати фразу, диригент повинен показувати знятте чітким текстом.
Темп і агогічні зміни
Темп в основному сталий, але для того щоб підкреслити загальний зміст, висновок , його темп, композитор застосовує темпові зміни - тобто агогіку.
Висновок.
Обробка М.Д. Леонтовича "Піду в садочок" має навчально-виховне значення. Співаючи твір хористи набувають ряд вокально-хорових навиків, формується і виробляється навики чистого інтонування, чіткої дикції, правильного дихання. Початкуючий диригент диригуючи такий твір набуває навиків показу вступів, зняттів на різних долях такту.
Loading...

 
 

Цікаве