WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Музичний фольклор Тернопільщини - Реферат

Музичний фольклор Тернопільщини - Реферат

так і гуртом. Вони, в основному, виконуються для задоволення власних потреб.
Звичайні пісні родинно-побутової тематики останнім часом в репертуарі тернопільських співаків зустрічаються в найбільшому обсязі.
Групу звичайних пісень соціально-побутової тематики на Тернопільщині складають такі народномузичні жанри, як козацькі, рекрутські (жовнірські), емігрантські, стрілецькі та повстанські. Останні в період відбудови української держави найбільш поширені на Тернопільщині. а перші майже повністю вийшли з ужитку.
Їхня жанрова приналежність, скоріше всього, визначається за допомогою тих головних персонажів, які притаманні їхнім сюжетам. Якщо головним персонажем є козак, то пісня належить до козацьких, як рекрут, то до рекрутських і т.д.
За структурно-мелосними характеристиками соціально-побутові пісні близькі до родинно-побутових. Різнять їх лише часті лексичні аплікації, зокрема, "гей", "гой", "ох", "ух", що служать своєрідними внутрішніми рефренами і надають цим пісням особливого внутрішнього навантаження.
У піснях соціально-побутової тематики частіше зустрічаються і зовнішні приспіви, які підкреслюють смислове навантаження самого жанру і є його основним визначальним чинником. Зокрема, частими приспівами у козацьких чи вояцьких піснях є "раз, два, три", "шум. трія-ра" тощо.
Звичайні пісні соціально-побутової тематики в порівнянні із родинно-побутовими частіше виконуються чоловіками - як солістами, так і гуртами, тобто вони є пріоритетними у чоловічому виконавстві.
Серед козацьких пісень на Тернопільщині найчастіше виконуються такі пісні, як "Їхав козак через міст", "Ой три літа, три неділі", "Ой у полі жито"; серед рекрутських та вояцьких пісень - "Ой у полі верба", "Чорна рілля ізорана", "Чорна хмара наступає", "Ой летіли гуси з далекого краю"; серед емігрантських - "Чорна хмара на Вкраїні", "Сумно мені, сумно", "Канадо, Канадо"; серед стрілецьких та повстанських - "Бо війна, війною", "Зажурились галичанки", "Прощай дівчино", "Ой війна, війна", "Ой там біля лісу", "Там під львівським замком" та ін. Часто уживаними на Тернопільщині єтанцювальні пісні і споріднені з ними (коломийки, жартівливі та сатиричні пісні). Без них не обходилося ні одне молодіжне або сімейне дозвілля.
Танцювальні пісні, як правило, виступали у двох формах: як власне танцювальні пісні і як приспівки до танців (спорадично виконувані у танцях куплети).
Власне танцювальні пісні базуються на козачково-гопакових та коломийкових ритмічних елементах, що творять національний танцювальний субстрат.
На Тернопільщині останнім часом побутують і напливові танцювальні мелодії, на основі яких творяться місцеві пісенні сюжети. До них належать різного роду вальси, польки, краков`янки, обереки, фокстроти тощо. Вони, в основному, мають локальні назви - це "Каперуш", "Три кроки", "Чабани", "Микита" тощо.
Серед танцювальних пісень найпоширенішими є "Ой дівчино, звідки йдеш", "Танцювала рибка з раком", "Як ся біда віддавала", "Наші бабця старенькі" та ін.
Активно-діючим репертуаром, що репрезентує Тернопільський терен, виявилися напливові пісні (пісні літературного походження). Причиною їхньої появи стали поезії видатних українських поетів-класиків І.Котляревського, Т.Шевченка, М.Шашкевича, І.Франка, Б.Лепкого, С.Чарнецького, Р.Купчинського та ін. Авторами цих пісень на початковому етапі були українські композитори-аматори, вчителі музики різного роду шкіл, а також студенти різних навчальних закладів. З часом через наближеність цих мелодій до народних їхнє авторство призабулося і вони ввійшли в розряд напливових.
За своїми музично-стильовими елементами вони дуже близькі до міського романсу, адже вони й породжені стилем міської аматорської культури. Їх характеризують часті секвенційні поєднання, використання простих двочастинних форм: строфа+приспів, використання класичних форм кадансів, чотирирядкових строфічних форм тощо.
Найпоширенішими напливовими піснями, які виконуються на Тернопільщині є "Летить галка через балку", "Стоїть гора високая", "Час рікою пливе", "Спить ставок, де колишуться віти", "Чорнії брови, карії очі", "Чуєш, брате мій" та ін.
Вагоме місце в музичній культурі Тернопільщини займає традиційна інструментальна музика. В давніший період вона виступала, в основному, у формі троїстих музик: скрипка, цимбали і басоля (могли бути і інші комбіновані варіанти). Вона приймала участь у різного роду обрядових дійствах - колядуванні, щедруванні, ходінні з обрядовим рядженням, а також у сімейних та молодіжних дозвіллях - вечорницях, весіллях, вулиці, толоках, хрестинах тощо. На менших гуляннях використовувалися і одиночні інструменти: сама скрипка, дуда, ліра тощо.
За період радянської влади традиційна інструментальна музика під впливом урбанізаційних процесів значно модернізувалася і останнім часом базується на електронних інструментах - електроорганах, електрогітарах тощо. Вона, як правило, використовується у вокально-інструментальних формах.
В її репертуар входять найпопулярніші в останній час пісні-хіти та інструментальні мелодії.
Перші записи народних пісень на Тернопільщині зробив І.Пашковський у с.Мишковичі, біля Тернополя у другій половині XVIII ст. Це були пісні літературного походження. Особливо активізується записування фольклору на початку ХІХ ст. відомими вченими-збирачами З.Доленгою-Ходаковським, І.Вагилевичем, Я.Головацьким, Г.Галькою, П.Чужбинським, а також місцевими збирачами-аматорами П.Білинським, В.Лучаківським, І.Ляторовським, В.Навроцьким, С.Шаблевською.
В кінці ХІХ- на початку ХХ ст. на Тернопільщині записують народні пісні видатні вчені - уродженці цього краю В.Гнатюк та О.Роздольський, їхні записи входять у багатомовні видання Етнографічної комісії при Науковому товаристві ім.Т.Шевченка у Львові.
У радянський період на Тернопільщині записували пісенний фольклор місцеві збирачі-краєзнавці О.Вітенко, Ю.Горошко, Д.Лавренюк, С.Турик, П.Медведик, С.Стельмащук, Б.Синенька, І.Виспінський, Л.Кушлик та ін.
У 1989-1993 рр. завдяки збирачам-фольклористам П.Медведику та С.Стельмащуку вийшла збірка у двох частинах "Пісні Тернопільщини", в яку ввійшло 595 пісень та 200 коломийок.
У 80-90-х рр. ХХ ст. значну збирацьку та транскрипторську роботу проводить доцент Тернопільського державного педагогічного університету ім.В.Гнатюка, кандидат мистецтвознавства О.Смоляк. В його рукописному фонді нараховується біля 5000 пісенних одиниць. Із них біля 500 надруковано у збірнику "Весняна обрядовість Західного Поділля", що вийшов в 2001 р у Тернопільському видавництві "Астон". Матеріал супроводжується науковими коментарями та таблицями.
Loading...

 
 

Цікаве