WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Музичний фольклор Тернопільщини - Реферат

Музичний фольклор Тернопільщини - Реферат

пісням-казкам притаманні і жартівливі елементи. Тут висміюються окремі вади тварин, які уподібнені до людських. Ці пісні часто супроводжуються хореографічними рухами та пантомімою.
Дитячі пісні-казки як і забавлянки характеризуються строфічними та астрофічними побудовами. У них часто зустрічається сапфічна строфа (п`ятивіршова побудова із вдвічі укороченим останнім віршем). Нестрофічні композиції часто уподібнені до ситуативних музичних картинок з наскрізною формою розвитку (міні-оперетки).
В дитячих піснях-казках домінують такі ритмічні форми віршів, як 4+3, 4+4, 4+4+6, а також дворядкові та чотирирядкові строфи із автоматичним повтором останніх речень. Часто зустрічаються і п`ятирядкові ладканкові форми варіаційного розвитку. У піснях цього жанру, в основному, використовується діалогічність викладу матеріалу у формі запитання-відповіді.
Найпоширенішою у дитячих піснях-казках є моторна мелодика. Адже, майже усім пісням цього жанру властива танцювальність та пантомімічність, козачково-гопачкові ритмічні малюнки. Часто зустрічається і вальсова метрика.
У жанрі дитячих пісень-казок найчастіше зустрічаються пентахордно-октахордні ладозвукоряди як мажорного так і мінорного нахилів.
Дитячі пісні-казки творять найбільший пласт серед дитячого фольклору, співаного дорослими для дітей і в автентичному середовищі виконуються переважно самими дітьми для когось одноголосо.
На Тернопільщині побутує ряд казок, в яких зустрічаються музично-поетичні вставки у формідіалогів та монологів. Вони виступають не як завершені твори, а як інтерлюдійні ланки, які цементують саму композиційну структуру казки. Їхня тематика є повністю підпорядкована основному сюжетному стрижню. Вона є продовженням діалогічних та монологічних форм самої казки.
Пісні з казок, як правило, невеликі за обсягом. Вони складаються із дво-, тристрофічних ізоритмічних побудов із складочисловою будовою вірша 4+4. Ця ритмічна форма належить до найстаровинніших і генетично пов`язана із формуванням казкової традиції. Інші структуротворчі та мелосні характеристики аналогічні із піснями-казками, за винятком мелодики, яка в піснях із казок є в основному речитативною. Адже, казковому жанру, в значній мірі, властива епічна стихія і через те говірковий тип мелодичного розвитку в них є пріоритетним.
Також вужчим за обсягом є їхні ладозвукоряди (трихорди, пентахорди), які ніби акумулюють природній інтонаційний фон, що властивий для рецитації казки в цілому.
На Тернопільщині найпоширенішими казками, в яких зустрічаються музично-поетичні вставки, є "Лисичка", "Котик та півник", "Івасик-Телесик", "Дивна сопілка", "Колобок" та ін.
Вагомий пласт у дитячій музичній творчості Тернопільщини складають пісні, виконувані самими дітьми. Це заклички, примовки, прозивалки, звуконаслідування, колядки, щедрівки, веснянки-гаївки та пастуші пісні.
Заклички, примовки та звуконаслідування творять один пласт давнішої фольклорної верстви. На початковому етапі вони втілювали вербальну магію для дорослих, потім ця віра поступово втрачала свій сенс і залишалася жити лише в світі уявлень дітей.
Адресатом у закличках, примовках та звуконаслідуваннях є головні небесні світила, метеорологічні явища, комахи, птахи та тварини. На початковому етапі вони, вірогідно, супроводжувалися певними магічними діями, відгомони яких ще можна помітити у деяких сучасних текстах. Тривале функціонування закличок, примовок та звуконаслідувань серед дітей викликало появу зразків, створених ними самими і вже позбавлених стародавніх вірувань. Тепер ці твори - це суто дитяча творчість. Вони звучать найчастіше в період розквіту природи - навесні.
Головним поетичним прийомом в закличках, примовках та звуконаслідуваннях є звертання до конкретного адресата - явищ природи, тварин, комах. Композиційно вони складаються із експозиції та своєрідного епілогу, в якому сконцентроване бажання здійсненого.
У ритміці пісенних віршів-закличок, примовок та звуконаслідувань переважають побудови, що складаються, в основному, із семи-, восьми складочислових форм (4+3, 4+4). Їхні строфи переважно тирадної будови і позбавлені чіткої симетрії (що вказує на стародавність їхнього походження).
Ритмічна організація в сегментах, в основному, базується на репетиційних та дроблених формах ( ) і має нерегулярну акцентність.
Мелодика закличок, примовок та звуконаслідувань речитативно-декламаційного характеру і охоплює вузькооб`ємні звукосполучення (дихорди, трихорди, тетрахорди, дитоніку, тритоніку та тетратоніку).
Дані твори рецитуються як дитячими гуртами, так і окремими дітьми одноголосо з деякими пантомімічними елементами (рухами рук, голови, тулуба тощо).
На Тернопільщині найпоширенішими закличками, примовками та звуконаслідуваннями є "Вигрій, вигрій, сонечко", "Не йди, не йди дощику", "Ой вітре, вітроньку", "Гет, хмари, гет", "Водо, водо, холодная", "Зозуле рябенька", "Бузьок-чапля", "Коровко, коровко", "Муравлі, муравлі", "Равлику-Павлику", "Дзінь, бом", "Нум плакать, нум".
Найпоширенішим жанром в ігрових моментах дітей є прозивалки, що є суто дитячою творчістю. У прозивалках найяскравіше відображені особливості вікової етики дітей, їхні реакції під час сварок чи суперечок.
У прозивалках вихідним елементом у створенні образу є імена конкретних адресатів, які обігруються різними дошкульними римованими словами.
За структурними та мелосними ознаками прозивалки дуже близькі до закличок та примовок і споріднені основними елементами виконавства.
В групу фольклору, виконуваного самими дітьми входять і обрядові твори - колядки, щедрівки, веснянки-гаївки та пастуші пісні (останні вийшли з ужитку і останнім часом на Тернопільщині вже не виконуються).
Найпоширенішими календарно-обрядовими дитячими піснями на Тернопільщині є колядки і щедрівки, що обслуговують зимовий цикл обрядів - Різдво, Новий рік і Йордан.
Колядки, в основному, виконуються дітьми на Святий вечір та Різдво як окремо, так і під час різних обрядових дійств: ходіння з Зіркою, Шопкою, Іродом та Вертепом.
Останнім часом колядки дохристиянського змісту уже не виконуються дітьми на Різдвяні свята, а їх замінили колядки із християнськими сюжетами.
За тематикою християнські колядки поділяються на дві групи: прославні та гумористичні (останні виконуються лише в тих моментах, коли господарі не хочуть дати коляди).
Строфіка дитячих колядок буває симетричною та несиметричною (несиметричність полягає в незначному відхиленні в деяких віршах складнот від початкової вихідної норми). Найпоширенішими ритмічними формами вірша в дитячих колядках є цезурований восьмискладник (4+4) та дванадцятискладник (6+6), часто зустрічається і цезурований
Loading...

 
 

Цікаве