WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Інтерпретація клавірних творів Й.С.Баха - Реферат

Інтерпретація клавірних творів Й.С.Баха - Реферат

Доступність фактури маленької прелюдії №3 c - moll (ч. І) часто грають як етюд; тому це одна з самих тяжких п'єс в збірнику по настрою і звукових відтінках. Прекрасно про неї сказав Д. Швейцер: "Она проходит как сновидение в движении шестнадцатых напоминающих звуки арфы".
Динаміку тут треба розприділяти, як на клавесині. Ліва рука грає на більш голосній клавіатурі (в даному випадку рекомендується mezzoforte або mezzopiano), а права - на клавіатурі, яка звучить особливо приглушено (лютня).
"Маленька прелюдія" №4 D - dur (ч. І) найбільш складна по формі, фактурі, що й пояснюється рідкістю її виконання у школах. В ній чітко виражений імітаційний склад, трьохголосся і достатньо кадансів.
Особливо важливе значення Бах приділяв "Інвенціям і симфоніям".
Інвенція походить з латинського "inventio" - вигадка.
Ні для кого з викладачів не секрет як складно добитися від учня зацікавленості в роботі над інвенціями.
Наприклад, проаналізуймо тему C - dur' noi Zubussi.
Учень самостійно визначає їх характер - рішучий і разом з тим співучий.
Основний метод роботи над темою: вчити її потрібно у повільному темпі причому кожен мотив, щоб обдумано передати всю глибину його інтонаційної виразності.
Чергування різних прийомів роботи над темою підтримає і зацікавить до неї. Вчити потрібно в різних тональностях і регістрах (лівою і правою рукою). На слідуючих уроках потрібно звертатися до вправ, в яких учитель спочатку виконує тільки тему (в обох голосах), а викладач протискладненням, а потім навпаки.
Добре попрацювавши над темою і протискладненням, можна перейти до роботи над мелодичною лінією кожного голосу.
Далі учневі потрібно пояснити таке поняття, як міжмотивна артикуляція, яка використовується для того, щоб відділити один мотив від другого з допомогою цезури.
Необхідно познайомити учня з різними способами позначення міжмотивної цезури, а особливо: двома рисками, закінченням між або знаком стаккато на ноті перед цезурою.
Коли голоси просто "помінялися" мелодіями, то цей цікавий поліфонічний прийом називається двійний контрапункт.
Третій розділ п'єси - це ведучу роль виконує знову верхній "співбесідник". Перейдемо до важливого моменту в виконанні бахівських поліфоній - апплікатура. Правильний вибір пальців дуже важлива умова грамотного, виразного виконання. Дуже важливо, щоб при роботі з інвенціями, потім іДТК учень глибоко проник в образність бахівського стилю. Без пояснення не обійтись. Значить, як підкреслює Э. Петри, і "способ извлечения звука должен быть всегда мужественным крепким и здоровым, даже в piano которое не должно быть ни расплывчатым, ни беззвучно шелястящим".
Ні один з клавішних збірників Баха не відображає з таким розмахом і глибиною майстерність композитора, як "Добре темперований клавір".
В 1722році Бах об'єднав створені в різні часи 24 премоції і фуги дав збірнику слідуючі заголовки: ДТК, або Прелюдії і фуги". Через 22 роки композитор створив 2 цикли під назвою "24 нові прелюдії і фуги" який з часом став рахуватися другою частиною ДТК.
У викладача виникає нова турбота. Це необхідність розкрити перед учнем художню єдність двохчастинного циклу, помітити загальні моменти виконавської трактовки.
Наприклад. Учневі задано.
Прелюдія і фуга c - moll (т. І). Прослухавши п'єси в грамзаписі і в виконанні викладача, він самостійно виявляє її характер. В даному випадку перед нами бушує бурна Прелюдія і помірно жива фуга.
На першому уроці роботу потрібно присвятити основній повторюючій в Прелюдії двухмотивній фразі. Акцентованому звуку, на який всюди приходиться самий слабший палець - 5-й. Щоб це не виникло викладач на першому уроці показує піаністичні прийоми і грати ноти не піднімаючи пальців глибоким і співучим звуком, переносити вагу руки з одного пальця на другий, на посліднім же акцентованому зробити фермату.
Направити увагу учня на співучість, глибину звуку.
ІІ. Необхідно зрозуміти структуру п'єси.
Бузоні і Барток чітко розділяє Прелюдію на 3 розділи:
І - закінчується чотирнадцятим тактом в паралельному мажорі.
ІІ - слідуючі 13 тактів.
ІІІ - починаючи з епізоду Presto і до кінця.
Весь розвиток Прелюдії, починаючись з І такту стрімко йде до епізоду Presto. Епізод Adagio - драматичний насичений монолог з рисами декламаційно-речитативного стилю вокальних творів композитора. Правильним темпом, як відмітив Швейцер, буде той, при якому "в одинаковой мере ясны и детали и целое".
Слово "fuga" по-італійськи означає "втеча", це пов'язано з тим, що голоси фуги ніби доганяють одне одного.
Зміст фуги с-moll створює розвиток одного образу, поміченого її темою.
Тому викладач сконцентровує всю увагу на темі.
Органіст Ш. Відора: "Тот, кто не может ясно, сосредоточенно исполнить тему фуги, - не может быть органистом".
Перша поява теми в фузі, як правило одноголосна, що дає можливість яскраво утвердитися в характерному образі.
Важливу складність представляє її ритм. Той, хто виконує Баха, повинен завжди відчувати себе диригентом с-moll'ної Фуги, то "диригувати"потрібно з І ж паузи, бо з неї і починається тема.
Переважно учні допускають помилку в темі Фуги граючи заліговані шістнадцяті тихіше ніж стаккатні вісімкові. Тому, як би не мінявся штрих в темі, всі її звуки необхідно грати одним тоном - щоб відчувалася успішність і строгість бахівської теми.
Далі, увагу учня необхідно зупинити на кульмінації теми.
Слідом за засвоєнням теми і відповіді починається робота над протискладненням. Воно повинно виконуватися тихіше, ніж відповідь, для чого три останніх звука в темі можна приглушити.
В інтермедіях розвиваються окремі елементи теми, а також і другий тематичний матеріал фуги.
Велика кількість інтермедій є одним з ознак тонального розвитку фуги. Учень переважно добре чує верхній голос і майже зовсім не чує середній і нижній голоси. В такій ситуації корисно вдома вправляти верхній голос виразно на forte, а середній piano і дуже рівним звуком. А потім поміняти цю вправу. Цей спосіб на кожною парою голосів дає добрий результат.
Вчити Фугу корисно по розділах (такт 11-19) відсутність головної тональності - це середня частина фуги; ІІ (з такту 20) починається повернення в головну тональність - заключна частина (тональна реприза).
На закінчення декілька слів про педаль і темп.
Прелюдія і Фуга явно клавішного походження, вживати педаль тут не бажано. Правильний темп фуги - живий, рухливий, але не швидкий, без поспіху.
Музика Баха рішуче нічого не дасть учневі, якщо у нього не виникне душевний контакт з нею, не відчує її величність і разом з тим зачарованністю.
Позитивні, цілеспрямовані види показів. Це перш за все - любому, в тому числі талановитому учневі можна і потрібно показувати на роялі все що зв'язане з загальною культурою гри: сила звучання forte i pianissimo, побудову акордів, плавність акомпонементу, секрети різних способів звуковидобування, блиск пасажів і співвідношення елементів фактури, особливості артикуляції, ясність голосоведення і т.д. Треба надати учневі максимум волі, одночасно не вставати від учня до тих пір, поки він не оволодіє потрібним прийомом і не доб'ється ясності слуханим поліфонії.
Накінець, можливий ще один вид показу - повністю виконання твору або великими уривками. Так завжди поступав Микола Рубінштейн. Такий показ можна зрівнювати з прослуховуванням платівки, до якого корисно звертатися, особливо до початку роботи над твором.
Самостійно (під наглядом викладача) робота молодого піаніста з авторським текстом - найбільш правдивий і діючий "важіль" творчого встановлення потенціального артиста.
Г. Нейгауз "Об искусстве фортепианной игры", М. 1958, ст. 80
Н.Д. Копчевський Клавірна музика. Навики виконання.
Э. Браудо Про вивчення клавірних творів Баха в музичній школі.
Н. Каліпіна Клавірна музика Баха в фортепіанному класі.
Loading...

 
 

Цікаве