WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська фортепіанна музика - Реферат

Українська фортепіанна музика - Реферат

"розворот" майже не трапляється в кантиленних п'єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє віднести "Казку" до найкращих ліричних п'єс радянського педагогічного репертуару.
Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю українського побутового романсу, оживає у "Вальсі" Косенка.
Усі ці риси надають великої співзвучності її простоти мелодії "Вальса" в інтонаційному строї якої типово народному, м'яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору.
Мирно коливальні, ритмічно варійовані мелодичні фрази на фоні тонічного органного пункту спочатку відтіняються барвистими переливами мажору - мінору, а далі - заключили звучаннями мажору.
У "Танковій" яскраво втілені живі емоції масового танцю. Найнескладніші і характерно народні (мелодії) прийоми - гостро синконовані акордові "стрибки" у мелодії, остинатна фігура фону з вперто акустованим у ній тонічним звучанням - влучно розкривають образ першої частини п'єси.
Фортепіанна фактура близька до віртуозних п'єс токкатиного типу, на яких учень набирає навичок швидкості, легкості, витривалості та незалежності рухів.
Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п'єсах "За метеликом", "Ранку у садочку", "Дощик". Порив радості почувається в п'єсі"Купила ведмедика", емоційно близький до "Новой куклы" Чайковського. Дитячі рухливі ігри знайшли своє відображення в "Скакалочці", "Балетній сценці", "Гумореска" - жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості.
"Петрушка" - завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.
Музична мова моторних творів пройнята фолькльорними зворотами, що іноді асоціюється з ритмо-інтонаціями українських веснянок. Це помітно в ритмічній варіантності мелодичного руху ("За метеликом") терцевому хоровому русі голосів (там же), барвистих звучаннях ІV підвищеного і ІІ зниженого ступенів мінору ("Балетна сценка"), тоніко-домінантному органному фоні ("Петрушка") частому застосування натурального мінору та його чергувань з гармонічним, ладовій змінності тощо.
Однією з цінних піаністичних рис фактури є її істотна роль у розвитку техніки кистьової гри.
Розвиток кистьової гри відбувається в двох напрямах - на дрібній та інтервало-акордовій техніці. У межах кожного виду техніки кистьової руки виховуються на репетиційних прийомах, невеликих пасажах, в яких чергуються штрихи легато і стаккато, стрибках, коротких фігурах ламаний інтервалами, нескладних стаккатних рухах у партіях окремої руки, а іноді обох рук. Взаємопов'язаному розвиткові кистьової вільності пальцьової швидкості сприяє об'єднання у кожній п'єсі елементів рухливого легато і легкого стаккато.
Інший приклад взаємозв'язаних кистьових і пальцьових рухів - п'єса "Ранком у садочку", в якій інтенсивний розвиток елементів гамоподібної техніки в значній мірі активізується легкою стаккатною грою.
У дуже поширеній в практиці п'єсі "Дощик" особливо помітний вплив октавних кистьових стрибків та розвиток пальцьової легкості й рухливості.
У складнішій віртуозній мініатюрі "Гумореска" виконання довгих пальцьових пасажів ніби підготовляється побудовами з технікою стаккатної гри, які рівномірно чергуються з цими пасажами.
До збірника заведено також складніші, спеціальні віртуозні п'єси - "Етюд" і "Токкатина".
"Етюд" - піаністично корисний твір, побудований переважно на прийомах чергування гамоподібної техніки з одноголосним стаккато.
"Токкатина" - значно важча п'єса з однотипною технікою ламаних інтервалів у партії правої руки. Суцільний безперервний рух шістнадцятими у правій руці супроводжується репетируючими двозвуками та стаккато в лівій.
П'єса ніби становить кульмінацію всіх труднощів кистьової гри, уже подоланих на попередніх моторних мініатюрах альбому. Безперервний рух ламаними інтервалами, що переважає в ній і взагалі мало розроблений у педагогічній фортепіанній літературі, справді можна засвоїти лише при великій підготовчій роботі над технікою кистьової гри у молодших класах.
Закінчуючи педагогічний аналіз "24 дитячих п'єси" Косенка, слід з певністю відзначити, що слова, які композитор з любов'ю вивів на титульній сторінці збірника: "Юним піаністам нашої квітучої соціалістичної Батьківщини присвячую", знайшли щирий відгук у серцях наших дітей, які полюбили близьку їм музичну мову альбому.
"24 дитячі п'єси для фортепіано" Косенка - великий внесок до золотого фонду радянської фортепіанної музики для дітей.
Про потребу і важливе значення з такого аналізу в педагогічній діяльності як поштовху для дальшої роботи над твором часто згадує в свої надзвичайно цікавій праці Г. Нейгауз.
"Треба, - каже він, - щоб піаніст якомога раніше… засвоїв собі те, що ми звемо "художнім образом", тобто зміст, смисл, поетичну суть музики, і досконало зумів би розібрати з музично-теоретичних позицій те, з чим він має справу. Ця ясно усвідомлена мета й дає музикантові можливість пригнути її, досягти її, втілювати у своєму виконанні…".
Робота над розкриттям образного змісту твору відбувається безперервно, протягом усього періоду його вивчення. Художньо-звукова робота над творами альбому органічно пов'язана з чуйними застосуванням педалі. Основним видам педалі, що запроваджується вже з ранніх років навчання, є запізнююча педаль. Найпростіший вид однотипно запізнюючої педалі, пов'язаний зі змінами гармоній, застосовується лише в окремих епізодах п'єс, ("Не хочуть купити ведмедика").
Альбом Косенка значно збагачує творче музичне мислення і виконавську техніку юних піаністів. Він став дійовим творчим імпульсом для всього дальшого розвитку національної фортепіанної педагогічної літератури на Україні.
10.ХІ. 1996року
Данилюк А.С.
Loading...

 
 

Цікаве