WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Українська фортепіанна музика - Реферат

Українська фортепіанна музика - Реферат


Реферат на тему:
"Українська фортепіанна музика"
Одну з найважливіших галузей радянської інструментальної музики становить фортепіанна педагогічна література. Вона допомагає виховувати художній світогляд, музичні смаки молодого покоління, формувати основи виконавської майстерності.
Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце у радянському педагогічному репертуарі.
У створенні її українські композитори набули великого позитивного досвіду.
І сьогодні в дитячій інструментальній музиці українських композиторів часто в тій чи іншій мірі почувається відгомін творчих принципів Ковалевського. Створений у 1936році альбом "24 дитячі п'єси для фортепіанно". В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики.
Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п'єс і особливо з "Детским альбомом" Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому композиторові.
Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр.
Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п'єсах "Пастораль", "На узліссі", епічних - в "Українській народній пісні".
Народно-пісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального характеру ("Танкова"). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов'язаних з образами природи ("За метеликом", "Ранком у садочку", "Дощик").
Тональний план "24 дитячих п'єси" сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритмом допомагає його розкриттю.
В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії.
Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супроводжується органними звучаннями басу.
Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи.
У "24 дитячих п'єсах" Косенка фактура з переважною кількістю чорних клавіш застосовується у п'єсах і кантиленного і моторного типу. Характерно, що майже половина п'єс збірки, від "Польки" №10 до "Гуморески" №19 оформлені саме так. Вказані п'єси - однаково корисний матеріал і для виховання навичок співучого легато ("Пастораль, "Мелодія", "Колискова пісня") і для інтенсивного розвитку пальцевої і кистьової легкості, швидкості, загальної вільності і незалежності рухів рук і пальців ("Полька", "В похід", "Дощик", "Етюд", "Скакалочка", "Балетна сумка", "Гумореска").
Поданим нижче аналізом деяких п'єс із цих груп ще раз підтверджується художньо-виховна і педагогічна цінність альбому Косенка.
"Піонерська пісня" цікава як зразок природного злиття пісенно-хорових традицій з живим впливом сучасності. Уже на початку першого куплету виразно вимальовується протиставлення одноголосного заспіву хоровим звучанням паралельними терціями, які розгалужуються в октави, і в акорди.
"В похід". Гострий ритмічний пульс маршу змінив плавно-пісенні елементи попередньої п'єси. Мелодія прийнята фанфарними інтонаціями, що надає творові урочистого характеру.
Фортепіанне письмо п'єси - зразок зручного двоплощинного викладу, в якому піаністичний рух легко оформлюється і в самостійних фігурах на чорних клавішах і в їх чергуванні з білими.
"Українська народна пісня" - яскрава самобутня картинка, що ніби розповідає про тяжке минуле українського народу. У ній найяскравіше виступає своєрідність поліфонічного народного мислення.
Вступ п'єси - характерно народний, двотактний фрігійський заспівок у широкому упісонному викладі в інтервал через дві октави.
Виховання навичок співучої поліфонічної гри нерозривно пов'язане у цій п'єсі з застосуванням одного із складних для учнів прийомів педалізації - чергування педальної і безпедальної звучності - спрямованого на виявлення чистоти і виразності голосоведення, синтаксичної ясності мелодичного дихання.
К. Ігумнов вважав за потрібне постійне "процвітання" звукової атмосфери за допомогою невживання педалі у певних місцях, любив окремі барвисті "педальні плями" з "прошарками повітря" поміж ними.
Виразна катиленна "Мелодія" інтонаційно близька до "Української народної пісні".
Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення - ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.
"Казка" Косенка - яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді "казковим" є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, "билинно-богатирські", суворі інтонації проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п'єси.
Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п'єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору - триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі.
Такої разючої сили регістровий
Loading...

 
 

Цікаве