WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → В. Івасюк - основоположник української естрадної музики - Реферат

В. Івасюк - основоположник української естрадної музики - Реферат

А ти подумай, ти помрій,

Чи день не загубив ти свій.

Чи доробив, чи докохав ,

Чи людям і землі усе, що міг, віддав.

У серці не вщухає жар ,

Роки не гасять почуття :

У нім весна , у нім життя .

Тобі відкритий цілий світ,

Коли у ньому є твій слід.

1. Восени 1978 року Івасюка запросили на зліт творчої молоді до Києва . Там виконуються його твори, зокрема, „Нам спокій, друже, тільки сниться", „Літо пізніх жоржин", сюїта для камерного оркестру. Він писав не просто пісню, а цілий музично-драматичний сценарій. Він намагався зазирнути в душу свого сучасника ї передати всю складність його внутрішнього світу. Вслухаймось в його „Баладу про мальви". Скільки ніжності й драматизму є в цій музиці.

ЗвучитьпісняВ. ІвасюкаБаладапромальви".

2. Під час перебування у Львові творчі досягнення В. Івасюка увінчалися великими успіхами. Він звертається до незвичного для нього жанру - інструментальної музики. Пише низку п'єс. Композитор любить свою роботу до самозабуття. Та любов відчутна в його піснях, романсах, баладах. Увесь його доробок , залишений нам у спадок, був не короткочасним а великою творчістю, що відбувалося в болісних роздумах довготривалих пошуках і сумнівах.

1. В останні роки свого життя В. Івасюк налагоджує добрі стосунки з талановитим письменником Прикарпаття С. Пушиком, захоплюється його поезією. Пише пісні на тексти його віршів, часто відвідує Івано-Франківськ.

ЗвучатьпіснінасловаС. Пушика„Стоїтьпшениця, як Дунай",

"Ященевсетобісказав".

2. Володимир Івасюк прожив лише 30 років, але ті роки були напрочуд змістовні, осяяні мрією про добро і красу на землі. У житті він мав щастя від творчості і від того, що зла нікому не чинив, працював для своєї доби і рідного краю.

  1. Але на жаль, окрім друзів, з'являються у нього й вороги. Деякі з них залишились безіменними , але окремі імена усім відомі. Як не дивно, та першим недоброзичливцем Івасюка став його педагог А. Кос-Анатольський , який виявив відверту неприязнь, що змусило Володю шукати іншого педагога. Не менш дошкульною для Івасюка була також оцінка його творчості Платоном Майбородою, котрого він дуже поважав. В боротьбі за першість вони відверто намагались стримати, розчавити все нове, свіже, що не відповідало їхнім уявленням .

  1. Людина, яка найбільше любила у своєму житті музику, квіти, життя не могла думати про смерть, яка прийшла надто рано. Для свого часу він зробив багато, а для вічності? Він просто мало жив

Я просто мало жив, я тільки віть

Людських шукань, врожаїв та політь.

Я тільки іскра ватри молодої,

Буремний крик у сніжному завої,

Клітина вибуху нових століть.

Я просто мало жив. Повір мені.

СпогадипоетаЮріяРибчинського

"За кілька місяців до своєї загибелі Володя був у Києві і ми зустрілися. Відчувалося, що він дуже стомився, до того ж, попереду був захист диплому. Я запитав його про плани на майбутнє. А він сказав раптом : „Як тільки одержу диплом - одразу ж переберуся до Чернівців або до Києва. Ноги моєї більше не буде у Львові". Признаюсь, тоді я не придав значення цим словам. Тим більше у нас були плани щодо написанню нових пісень. Та раптом у моїй квартирі пролунав телефонний дзвінок. Стурбованим голосом Володин батько запитав мене з надією: „Юра, мій син часом не в тебе?"... Я не знав, що такі ж дзвінки почули у своїх оселях С. Ротару, Н. Яремчук, В. Зінкевич І. Миколайчук ... Але на жаль ніхто з нас не зміг відповісти. „Заспокойтесь, Михайле Григоровичу, Володя тут, зараз покличу до телефону"... За кілька днів ми, друзі Володі, а з нами тисячі шанувальників таланту ховали його на Личаківському кладовищі Ховали композитора такого необхідного українській пісні.

Нафонітужливоїмелодіїчитець:

Двадцять третього травня,

Двадцять третього травня

Стали друзі сумні ;

Двадцять третього травня він лежав у труні.

Зажурились гори і затужили люди,

Що несли на цвинтар ніжно-білі квіти.

І „Червона рута" линула повсюди,Щоби українську землю ніжністю зігріти.

1. Чи була смерть Володимира Івасюка випадковістю, трагічним збігом обставин, наслідком якихось невідомих причин? Важко звести докупи любов та визнання багатомільйонної слухацької аудиторії і недоброзичливість мало чисельної, але могутньої купки чиновників від культури, що були представниками радянської репресивної машини , яка завжди нищила цвіт української нації.

2 Аналізуючи творчість В. Івасюка виникає така думка: життя і смерть його є мірилом ставлення до молодих, обдарованих авторів. Коли на словах проголошувалось "молодим усюди у нас дорога" , а на ділі справжні молоді таланти, які вийшли з глибини свого народу, гинули від моральної задухи.

  1. Володимир Івасюк - яскрава творча особистість. Він обрав в народній пісні характер, образ насичував її благородством, добротою, всім тим, чим багатий наш народ. Тому його пісні настільки близькі кожному. Його пісні розлетілися по білому світу і зігрівають людські серця.

  1. Сьогодні його послідовники, майстри естради: Павло Дворський, Микола Мозговий, Софія Ротару, Тарас Петриненко і багато - багато інших вчаться у Івасюка вірності джерелу народного фольклору, мистецьким законам.

1. Володимир Івасюк зазнав за життя великої і щирої прихильності людей, а особливо талановитої молоді. Феномен Івасюка полягає в тому, що він зумів створити своєрідний кодекс сучасної української естрадної пісні.

І знову заіскрився водограй мелодій, гідних народу, на землі якого розквітала червона рута на пісенних вернісажах: Всеукраїнських Фестивалях сучасної молодіжної пісні та популярної музики "Червона рута" та міжнародному конкурсі молодих виконавців української естрадної пісні імені Володимира Івасюка.

2. Він завжди приходить до нас із піснею, з тією, аби хоч цвіт опав, аби бралося до зими. Подумки ми із ним біля „Водограю", чи ідемо „В далекі гори" шукати „Червону руту". Можливо у Карпатах тримав Володимир „Два перстені" аби подарувати один із них „Золотоволосці".

Івасюк завжди йтиме по землі із сонцем в душі, в долонях, бо пелюстки з троянд його пісень упали в наші серця.

ЗвучитьпісняВ. Івасюка„Піснябудепоміжнас".

Loading...

 
 

Цікаве