WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → В. Івасюк - основоположник української естрадної музики - Реферат

В. Івасюк - основоположник української естрадної музики - Реферат

Реферат з музики

Тема:

В. Івасюк - основоположник української естрадної музики.

Мета: Виховання ціннісних орієнтацій у сфер музичних інтересів, смаків і потреб особистості на основі української національного мистецтва.

Оформлення: портрет В. Івасюка у вишиваному рушнику та емблема фестивалю „Червона рута".

Епіграф:

"Душа народу не вмира ніколи

Вічно живе у пісні чарівній.

Усмішка щира і сльоза джерельна:

Найвища, мабуть, нагорода - нагорода їй ..."

ЗвучитьпісняВ. ІвасюкаБаладапроскрипки"

На сцені журнальний столик для ведучих, квіти. На фоні мелодії пісні виходять ведучі.

  1. Буковина! Який мальовничий цей край. Він наповнений запахом пахучих смерек, що своїми верховіттями торкаються синього неба, духмяними гірськими травами, розкішними квітами на схилах Черемошу. А скільки пісень на віку кришталевих потоків!

  1. Буковина – це самобутня пісенна земля, яка подарувала українській естраді Софію Ротару, Дмитра Гнатюка, Миколу Мозгового, Назарія Яремчука, Надію Чепрагу. Ця земля подарувала нам українського Орфея – Володимира Івасюка. Тут - у буковинських горах та букових лісах знайшов свою квітку червону руту тридцятилітній композитор і поет Володимир Івасюк.

ЗвучитьпісняВ. Івасюка "Червонарута".

1. Дивовижно складаються людські долі. Одному судилося спокійне життя, сповнене праці; людського щастя, всього того чим живе людина на землі. Іншому - в долі, наче блискавки , які вихоплюються раптово і надовго, може й назавжди залишають свої відблиски у людській пам'яті. До таких людей належав і Володимир Івасюк.

2. В пам'яті багатьох людей залишився той час, коли в музичне життя увірвався "чистою водою зелених гір" могутній небувалий талант Володимира Івасюка, який зачарував дивовижною пісенною стихією.

  1. Володимир Івасюк народився 4 березня І949 року на Буковий і в сім'ї вчителя. З дитинства найбільш цікавила його музика і література, вони хвилювали юну душу і викликали глибокі роздуми. В цьому, мабуть, головну роль зіграло виховання. Володя виріс у сім'ї інтелігентів, де завжди культ творчої праці, допитливості й самовимогливості. Батько Михайло Григорович, Філолог, етнограф, намагався прищепити дітям любов до всього справжнього, глибинного і вічного. Напрочуд ніжною, доброю була й Володина мама Софія Іванівна, яка створила в сім'ї клімат дружби й доброзичливості.

  1. Після закінчення школи Володимир Івасюк поступає до медичного інституту. Тут організовує камерний оркестр, який має великий успіх. Він весь час мріяв стати композитором, тому збирав все прекрасне, створене народом, щоб мати в душі якусь основу для всіх творів. Ось як згадує батько Михайло Івасюк:

„ Для нього богинею була українська мова, пісня. Ми обидва страшенно любили фольклор, збирали його. Я - розповідний, він — пісенний. Ми були співзвучними у поглядах, настроях, почуттях, пронесли через покоління сплав гуцульської та буковинської крові. Володя бачив своє покликання в тому, щоб служити українському народові. Його обрала пісня з дитинства. Один Бог, одна віра, один біль... Це вносило гармонію у наш дім".

Звучить пісня „Там за горою, за крем'яною".

1. Йому хотілося бути справжнім великим композитором, писати опери, музику до кінофільмів, не розлучатися при цьому з п'єсою.Тому відчувши необхідність у справжній композиторській освіті, він вступає до Львівської консерваторії, перед ним відкриваються великі творчі шляхи.

2. Зима 1968 року минула під звуки пісень "Я піду в далекі гори", „Мандрівний музикант"

Звучить пісня „Я піду в далекі гори".

1. Володимир Івасюк пристрасно, радісно шукає нові теми, сюжети, образи. З юнацьким завзяттям працює над "Водограєм", "Червоною рутою". Задум "Водограю" навіяв йому косівський водоспад "Гук", а в Розтасах записав легенду про чар-зілля, символ вічного кохання. Ціною немалих зусиль він хоче знайти тлумачення загадки червоної рути. Загадку не відгадав, але зустрівся з популярною співачкою Лідією Відаш, яка вносить його пісні до свого репертуару. Із її легкої руки пісні Івасюка доходять до слухача. З того часу вони лунають від Карпат до Владивостока.

Звучить пісня „Водограй".

2. І доля усміхнулася йому. Заключний фестиваль „Пісня-71", де пролунала його "Червона рута", ( до речі, одним із трьох легенів, котрі співали її, був Володимир Івасюк, двоє інших — Василь Зінкевич та Назарій Яремчук) приніс Івасюку всесоюзне визнання. Це початок тієї дороги, яку шукав композитор із ранньої юності і, нарешті, знайшов.

1. Згодом його пісні взяли до свого репертуару популярні радянські та зарубіжні колективи і виконавці. Пізніше він так це виразить: „Митець починається з тієї пісні" яку забирають у нього, як свою, вдячні люди, і вже не повертають".

На фоні мелодії пісні „Моя пісня" звучить поезія :

Коли поїдеш, любий друже,

Із краю гір, шовкових трав,

Візьми з собою мою пісню -

Я в неї щастя наспівав.

І де б не був ти, пісня стане

Повік подругою тобі:

У радості осяє ніжно,

Розрадить в горі і журбі.

Від пісні квітнуть у житті

Троянди білі і рожеві,

І мрії про красуй любов,

Як сонечка в ясному небі.

Коли поїдеш, любий друже.

2. Любов до рідної пісні, турбота про її майбутнє, мабуть, найкраще це розумів Володя - тому й тягнулися до нього молоді виконавці , котрі стали згодом визначати напрям української естради.

1. Ось як згадує поет Юрій Рибчинський : „Володя вмів радіти чужим пісням , як своїм, заздрість викликала в нього відразу. Не боячись конкуренції, він познайомив нас із майбутньою зіркою естради — Софією Ротару, хоч сам на той час багато й плідно працював із нею. Завдяки щирості й щедрості Володиних почуттів ми назавжди полюбили його Чернівці, буковинський край. Тоді ж він запропонував мені написати разом кілька пісень для Софії Ротару, яка готувалася до міжнародної пісенного конкурсу в Сопоті. Так народилася „У долі своя весна", „Кленовий вогонь".

2. Молодий композитор докладно знав музичні віяння, прекрасно розумівся на них. Тепер нас ще більше вражає велика сила й таємниця його музики . Це та музика, яка не підвладна часові, яка завжди з нами в нашій пісенній естраді. Одночасно він переживає, щоб пісня жила, щоб кожен вклав свою певну частку в цю велику справу . Якогось містичного передчуття І тривоги сповнені слова пісні „А ти подумай".

Нафонімузикизвучитьпоезія :

В хмарний день, і день без хмар –

Життя химерний календар,

Неждана перша сивина,

А все здається, що весна.

Тобі шумить веселий ліс,

І тільки білий шум беріз ...

Loading...

 
 

Цікаве