WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Пісні українських радянських композиторів - Реферат

Пісні українських радянських композиторів - Реферат

Ліричність мелодії відтінюється партією фортепіано, в якій поєднано монотонно повторювані акорди й остинатне проведення низхідної поспівки. Це створює контрастний до мелодії образ.

Друге речення пісні "У селі під Лозовою" починається з мелодичної вершини — кульмінації твору. Тут значно більше схвильованості, ніж у першому реченні. Супровід також став насиченішим, повнозвучнішим: акорди у низькому регістрі звучать густо й важко, у середньому регістрі проводиться гармонічна фігурація. Пісня Вериківського хвилює безпосередністю й переконливістю; тут і чиста лірика, і горе війни.

М. Вериківський (1896—1962).

Наприкінці 40-х і в наступні роки пісенна творчість переживає певний розквіт, зумовлений радістю Перемоги, новими сподіваннями, поверненням народу до мирної праці. На повний голос звучали пісні А. Новикова, В. Мураделі, С. Тулікова та багатьох інших. В українській пісенній культурі поряд з композиторами старшого покоління з'являються нові імена: Платона Майбороди, Анатолія Кос-Анатольського, Аркадія Філіпенка, Миколи Колесси, Ігоря Шамо та ін.

П. Майборода (1918—1989).

У повоєнні роки розпочалася творча діяльність Платона Майбороди (1918—1989). Талановитий композитор написав понад 100 пісень. Громадянській тематиці присвячені "Гімн братерству", "Пісня про Україну", "Мир переможе війну", "Пісня про Дніпро", "Київський вальс" та ін.

У творчості П. Майбороди висвітлюються події громадянської і Великої Вітчизняної воєн ("Щорсівська", "Розлягалися тумани", "Пісня про героїню-полтавчанку"). Вони сповнені романтики, м'якої сердечності і доброти.

Пісня "Розлягалися тумани" (сл. О. Новицького) розповідає про героїчні походи партизанського з'єднання Сидора Ковпака. Розлога широка мелодія, близька до українських народних пісень, підтримується другим і третім голосами, створюючи повнозвучний ансамбль. Партія фортепіано підкреслює рух, ілюструючи швидку їзду вершників-партизан на конях. У пісні поєднано широку співучість голосу з моторністю супроводу (57).

В окрему групу можна виділити пісні про славних трудівників села, Героїв Соціалістичної Праці Марію Лисенко, Марка Озерного, Олену Хобту. В наступні роки з'являються нові пісні композитора, які дуже полюбилися слухачам. Це "Київський вальс", "Рідна мати моя", "Ми підем, де трави похилі". Особливим теплом, ніжністю віє від пісні "Рідна мати моя" (сл. А. Малишка). Тут продовжено лінію пісенно-романсової лірики, яка бере свій початок ще в минулих століттях. Мабуть, завдяки цим глибоким пісенно-романсовим народним джерелам пісня "Рідна мати моя" стала справді народною (58).

Значно пізніше з'явилася "Моя стежина" П. Майбороди, яка теж стала дуже популярною. В ній приваблює глибокий ліризм, м'якість і ніжність (59).

"Пісні композитора,— відзначає музикознавець М. Гордійчук у передмові до збірки пісень П. Майбороди,— цінний внесок у радянську культуру. І цінність їх полягає не лише у високій ідейності й художності, а також у яскраво індивідуальному музичному стилі".

Помітне місце в музичному житті республіки зайняла пісенно-хорова творчість Аркадія Філіпенка (1912—1982). У його доробку багато пісень громадянського звучання — це "З іменем Леніна" (сл. В. Бичка), "Ти, радянська славна Україно" (сл. П. Тичини) та і-н., а також твори, що прославляють працю, наприклад, "Йде весна над нивами" (сл. Т. Масенка). Велику популярність принесли композитору його дитячі пісні "Соловейко", "На місточку" (сл. Г. Бойка), "Скакалочка" (сл. Т. Волгіної) та багато інших.

Значний вклад в українську радянську пісенну скарбницю внесли А. Кос-Анатольський, М. Колесса, Є. Козак, Ю. Рожавська, І. Ковач, І. Шамо, О. Білаш, І. Поклад, В. Івасюк та ін.

Широко зазвучали пісні Анатолія Кос-Анатольського (1909— 1983). Хоч композитор працював у різних жанрах, писав опери, балети, інструментальні твори, хори, особливий успіх принесли йому пісні. Серед них назвемо "Солов'їний романс", "Ой ти, дівчино, з горіха зерня" (сл. І. Франка), "Гей, браття-опришки" (сл. М. Устияновича) (60).

Чарує слух грайлива мелодія "Солов'їного романсу", яку виконує високий жіночий голос — колоратурне сопрано, що найбільше відповідає тремтливо-ліричному образу твору. Друга побудова, що імітує спів соловейка, підкреслює просвітленість, веснянковість настрою твору.

Великий пісенний доробок має і композитор Ігор Шамо (1925— 1982). Є в нього твори про Батьківщину, про героїв Великої Вітчизняної війни, про наше сьогодення. І. Шамо — тонкий лірик, співець романтичної юності.

І. Шамо

(1925-1982)

У ліричній пісні "Не шуми, калинонько" (сл. Д. Луценка) композитор зумів глибоко проникнути в народнопісенний мелос і створити справді народний твір (61).

Яскраві, бонові молодіжні образи створює І. Шамо у пісні на слова Р. Рождественського "Товариш Пісня". Тут композити використав інші, ніж у попередньому творі, засоби музичної виразності. Супровід і мелодія мають динамічний, пунктирно-машовий ритм. В кінці у вокальній партії звучить цитата з відомі пісні 20-х років "Там вдали, за рекой", підкреслюючи цим продовження пісенних традицій (62).

О. Білаш (нар. 1931)

Відомий композитор-пісняр Олександр Білаш (нар. 1931 р.) є автором понад 200 пісень, чимало з яких стали популярними й улюбленими серед любителів музики. Це пісні па громадянську тематику, про Україну, ліричні, жартівливі: "В таку добу жив на землі" (сл. М. Рибалки), "Два кольори" (сл. Д. Павличка) та багато інших (63).

Кількісно невеликим був доробок Володимира Івасюка, який досить рано пішов з життя (1944—1979). Але його пісні облетіли нашу країну і вийшли за її межі. Особливо популярними стали "Червона рута", "Водограй" (слова композитора), "Золотоволоска" (сл. А. Драгомирецького), "Я — твоє крило" (сл. Р. Кудлика) (64).

Серед композиторів середнього й молодшого поколінь, які приділяють належну увагу жанру пісні, назвемо кілька імен — це Богдана Фільц, Ігор Поклад, Вадим Ільїн, Володимир Тилик, Іван Карабиць, Сергій Мамонов, Ірина Кириліна та інші. За останні два десятиріччя посилився інтерес слухачів до естрадної пісні, яку ще наприкінці 60-х років започаткував відомий композитор Мирослав Скорик. У цій галузі успішно працюють також В. Ільїн, І. Карабиць, І. Кириліна тощо.

Українська радянська пісня прагне крокувати в ногу з життям, відбиваючи і минуле, і наше сьогодення.

Список використаної літератури

  1. С. Лісецький. Українська музична література для 4-5 класів ДМШ. К.: "Музична Україна", – 1991.

  2. Фільц Б. Джерела музичної культури [України] // Дзвін. – 1990.

  3. Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. – Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. – 406 с.

  4. Митці України: Енциклопедичне видання / Упорядник Г.Лабінський, С.Музда. За ред. В.Кудрицького. – К.: Українська Енциклопедія, 1992. – 848 с.

  5. Л. Й. Височанська, В. А. Уманець "Музика і співи".

  6. М. Гордійчук "Співи та музика".

Loading...

 
 

Цікаве