WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Участь у хорі малолітніх співаків-хлопчиків і робота з ними - Реферат

Участь у хорі малолітніх співаків-хлопчиків і робота з ними - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Участь у хорі малолітніх співаків-хлопчиків і робота з ними
ПЛАН
1. Відбір хлопчиків до професіонального хору.
2. Вплив керівника на свою малолітню аудиторію.
3. Правила поведінки дітей під час співу.
4. Співання гам.
5. Мутаційний період.
У недалекому минулому всі професіональні хори були укомплектовані так: партії басів і тенорів складалися з чоловіків, а партії сопрано і альтів - з малолітніх співаків-хлопчиків. Всесвітньовідомі російські хори Придворний і Синодальний були організовані саме за цим принципом.
Про технічну і художню зрілість згаданих хорів говорити не доводиться. Цим хорам була доступна хорова література у всеосяжному масштабі - від елементарних гармонічних церковних співів до найскладніших партитур російських і західноєвропейських композиторів.
Тепер у нас в Радянському Союзі організовано Державне хорове училище для професіонального навчання хлопчиків-співаків. Очолює це училище видатний спеціаліст хорової справи, заслужений артист республіки О. В. Свєшніков.
Отже, хлопчики-співаки для хору конче потрібні. В. Шебалін вважав голоси хлопчиків одним з найцінніших виконавських засобів щодо тембрового колориту, здатності до ідеального строю, ансамблювання.
Для професіонального хору треба відбирати співаків за їх голосовими даними і природною обдарованістю. На жаль, не так часто доводиться спостерігати поєднання цих двох властивостей - хорошого голосу і природної музикальності.
Треба, проте, оговоритись, що малолітні співаки на перших порах дуже часто не можуть виявити повністю ні голосу, ні музикальності.
Відбираючи хлопчиків до хору, треба мати на увазі приблизно такі вимоги: тембр голосу; чистоту звука, тобто голос без найменших натяків на хрипоту; діапазон голосу - дискант від -мі1 до соль2 або ля2, альт - від ля малої до до другої октави; фізичне здоров'я; вік 7-8 і в крайньому разі 9 років. Хлопчиків, старших 9 років, брати до професіонального хору не варто, ба голосова кар'єра їх, на жаль, дуже коротка.
Відбирання, тобто проба голосів і музичних даних, аж ніяк не повинні обмежуватися одним разом. Початкове враження може бути помилковим. Треба прослухувати по кілька разів, щоб скласти хоч деяке попереднє уявлення про потенціальні можливості іспитників. Більш-менш певні висновки можуть бути зроблені тільки шляхом спостереження в процесі перших місяців навчання. Треба пам'ятати, що здібності часом розвиваються із значним запізненням.
Робота з дітьми над прищепленням їм співочо-ансамблевих навичок. Перш за все треба прищепити дітям переконання, що голос - це дуже ніжний інструмент, і його треба берегти. Вірним засобом для цього є тихий спів; навпаки, голосний спів (здебільшого сприйнятий, як крик) неминуче веде до розладнання голосу. Треба прищепити дітям думку, що змагання між ними щодо здібності брати дуже високі звуки або навпаки, дуже низькі, може пошкодити голосові, а то й зовсім його знівечити.
Одним словом, весь перший вплив керівника на свою малолітню аудиторію повинен бути зведений до засвоєння думки про необхідність охорони даного природою голосу.
Перш ніж почати вправи, слід показати й навчити, як треба стояти або сидіти під час співу.
Стояти треба твердо, з розгорнутими носками, поставивши їх майже під прямим кутом. Плечі повинні бути трохи відхилені назад.
Сидіти треба рівно, не згинаючи спини, а руки тримати або на парті, або ж ззаду, над попереком.
Дихання, як найосновніший момент співу, треба добре, до ладу роз'яснити.
Вдих треба робити через ніздрі, безшумно, підіймаючи грудну клітку, і ні в якому разі плечей не піднімати.
Акт вдиху (набирання повітря в легені) може бути або по: вільний, поступовий, або досить швидкий.
При повільному вдихові маємо так зване повне дихання, а при швидкому - напівдихання.
Уміння брати повне дихання і напівдихання набувається відповідними вправами.
Акт видиху - найважчий. Уміння розважливо, економно витрачати запас повітря в легенях набувається також відповідними вправами і суворим розподілом моментів дихання під час співу.
Дихання має бути організоване, а не безладне. Елементарне правило набирати повітря перед словом, а не в середині його, повинно бути прищеплене з найперших кроків навчання.
Подача звука повинна бути засвоєна через наслідування живих зразків. На живому прикладі хлопчики виховують в собі уміння подавати співучий закритий звук. Першою мелодією, з якої треба починати вокальне виховання хлопчиків, є мажорна гама.
Джемс Бете у своїй невеличкій книжечці "Постановка голоса у детей" рекомендує співати гами зверху вниз. Це, безперечно, має серйозні підстави. Такий спів, починаючи з порівняно високого звука, мимоволі примусить дітей співати закритим звуком, тим більше, що керівник неодмінно повинен сам показати, як це зробити. Можна рекомендувати такий прийом: в перший момент подачі звука затулити рота і спочатку, встановивши висоту, подати звук мм..., а потім, розтуливши рота, проспівати склад мма. При цьому треба мати на увазі ще й те, що часом при співанні порівняно високих звуків (до2, ре2) діти піднімають підборіддя вгору. Цього допускати не можна. Навпаки, правильній подачі звука сприяє легкий нахил голови вперед і легке втягування підборіддя всередину. Показати все це на ділі,- за словами Джемса Бетса,- звичайно, краще за всякі описи.
Співання гам спочатку повинно бути унісонним, причому треба якнайсуворіше стежити за чистотою інтонації, користуючись для цього або голосом керівника або скрипкою (фортепіано, як інструмент темперований, не рекомендується).
Навчальний репертуарний план має бути складений так, щоб у ньому були і протяжні пісні і рухливі. Перші вироблятимуть уміння співати зв'язно, легато, другі розвиватимуть гнучкість і рухливість голосу.
І той, і другий матеріал може дати народна пісня. Треба також всіляко тренувати юних співаків в умінні співати a cappella.
Оскільки тут мова йде про хор професіональний, то цим самим передбачаються і щоденні заняття з спеціальності (хоровий спів), а також допоміжні заняття з музграмоти, гри на клавішних та струнних інструментах і загальноосвітніх предметів. Одним - словом, з малолітніх співаків-хлопчиків повинні бути виховані всебічно освічені працівники в галузі хорової культури.
Залишається сказати дещо про період перелому голосу (мутації) у хлопчиків.
Спадання з голосу, мутація, здебільшого настає у хлопчиків в період від 13 до 15 років. Трапляються випадки, коли мутація запізнюється і дитячий голос тримається до 16-17 років.
Мутаційний період супроводжується значними змінами в голосовому апараті хлопчиків: голос знижується на октаву; спостерігаються випадки, коли під час співу або звичайної розмови голос зривається, хлопчик "ловить півників"; співати йому важко, незручно; часом з'являється різка охриплість, яка доходить навіть до цілковитої втрати голосу.
Доктор медичних наук І. Левідов вважає, що період мутації голосу,тобто цілковитого переходу його з дитячого в чоловічий, може тривати від кількох тижнів (4-5), місяців (3-6), до 2-3, а іноді й до 5 років. Найчастіше мутація у хлопчиків триває приблизно один рік.
Досить часто доводиться спостерігати деяку закономірність у переході дитячого голосу в чоловічий, а саме: дитячий дискант переходить у бас, а альт - в тенор або баритон. Правда, бували і бувають винятки. Можливо, що ці винятки пояснюють неправильним визначенням дитячого голосу, тобто хлопчик, наприклад, співав в альтовій партії, а в дійсності у нього був дискант. Такого роду помилки бували.
У період спадання з голосу й мутації рекомендується не співати або співати дуже мало. Керівник хору, в якому є співаки-хлопчики, повинен пильно стежити за своїми вихованцями, коли вони вступають в мутаційний період. Перші ознаки мутації повинні бути сигналом до того, щоб робота голосу була припинена.
Тут указано найзагальніший елементарний план роботи з дітьми. Кожен освічений хормейстер може на основі цього загального плану-схеми побудувати конкретний, детальний план занять і репертуару.
Loading...

 
 

Цікаве