WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Фортепіанний дует - Реферат

Фортепіанний дует - Реферат

виконавстві можливо і soloкожного партнера. Нагадавши, що до нюансу mf є ще багато грацій і mp, p , pp - корисно проілюструвати нюанси, щоб учні відчули, скільки виразових засобів вони втрачають. Але як би добре викладач не ілюстрував, відразу досягти бажаних результатів не вдається, , так як робота над звуком - область кропіткої праці.
І так, ще не почавши сумісного виконання партнери домовляються про те, хто буде показувати вступ, який повинен бути х-р звучання і яким прийомом. І з якою силою буде почата п'єса.
Точно так за вчасно повинен бути оприділений темп. Спільність розуміння і відчуття темпу - одна з перших умов ансамблю. Партнери повинні однаково і відчувати темп, ще не почавши грати.
Особливе місце в сумісному виконавстві займають питання зв'язані з ритмом. Малопомітні в сольній грі ритмічні недотягання, в ансамблі можуть різко нарушити цілісність враження, дезорієнтувати партнерів і бути причиною "аварії" при публ. виступі. Ансамбль вимагає від учасників впевненого бездоганного ритму. В ансамблі ритм повинен бути колективним. Кожному музиканту притаманне своє відчуття ритму - взаєморозуміння і злагодженість досягаються далеко не зразу. При всій строгості колективного ритму, він повинен бути природним органічним для кожного учасника ансамблю.
Виховання в учня почуття колективного ритму одне з важливих завдань ансамблевого класу .
Спотворення ритмічного малюнку найчастіше зустрічається: в пунктирному ритмі, при зміні , 32; в поєднанні з в умовах поліритмії, при зміні темпу. Виправляючи такого роду помилку, що виникає в одній партії, корисно залучити не тільки "винного" учня, але і його товариша.
Робота викладача ускладнюється , коли ритмічна нечіткість поширюється на обидві партії.
Відсутність ритмічної стійкості часто пов'язане з поширеною у початкових піаністів тенденцією до прискорення - звичайно це відбувається при наростанні сили звучності емоційне збудження прискорює ритмічний пульс, або в стрімких пасажах, а також - в складних для виконання місцях. Технічні труднощі викликають бажання можливо швидше "проскочити" небезпечні місця.
Виховання колективного ритму - необхідна якість артистичного ансамблевого виконавця.
Найбільш ранні з відомих нам дуетів відносяться до епохи Ренесансу в Англії - батьківщині першої в Європі самостійної клавірної школи. Ці твори створені на початку XVII ст.
Цілу серію видатних творів видав в Лондоні молодший син Й. С. Баха - Й.Крістіан (1755 - 1782), що відомий як "Лондонський Бах". Дуети і сонати його поражають, "моцартівським х-ром", що переконує нас як багато Моцарт зобов'язаний Й. К. Баху.
Великої уваги заслуговують 2 дуетних твори Й. Гайдна. Партія F-dur, і соната відома під назвою "Учитель і учень".
1760-1790 р. охопив I період в розвитку 4 ручного ансамблю. Основною формою дуетної творчості була соната. Твори інших форм (варіації, окремі п'єси, концерти) появляються спонтанно.
Універсальний геній В. А. Моцарт (1756-1793) освітив всі музичні форми і жанри в Європі XVIII. Ансамбль 2 піаністів взагалі захоплює Моцарта. Ним створені твори для 2 фортепіано, і 2 фортепіано з оркестром. Але найбільше творів призначались для виконання на одному інструменті в 4 руки. Сонати, фуги, тема з варіаціями Allegro; Adagio; Фантазія of - mall.
Найбільш яскравою фігурою в 4 - ручній музиці кінця XVIII ст. - початку нового XIX ст. був Л.. Бетховен. Сам він не придавав великого значення фортепіанному дуету . Ним написано набагато творів: невелика соната, 2 цикли варіацій і 3 марші-сучасники "Героїчні симфонії" .Однак ці твори прекрасні і для історії фортепіанного дуету надзвичайно важливі.
З розвитку 4-ручного ансамблю творінням Ф. Шуберта належить особлива роль. З ним історія жанру вступила в нову епоху. І ніхто з великих музикантів не залишив такої кількості дуетних творів. Шуберт писав з дитячих років - до останніх своїх днів.
Історично закономірним є те, що розвиток 4-ручного ансамблю співпав з заступленням нової ери в музичному мистецтві.
Унікальна панорама дуетної творчості Шуберта ясніше предстане при обзорі окремих жанрів: твори малих форм, варіації і дивертисменти, увертюри, переклади, фантазії, сонати.
Спадщина Шуберта в галузі 4-ручної літератури не має аналогів в історії музики. Шубертівські твори є відкриттям зовсім нових властивостей фактури фортепіанного дуету, що проявилося в розширенні регістрових ресурсів, відчутті об'ємів і звукових просторів.
Фактура шубертових фортепіанних дуетів була "останнім словом" своєї епохи як в сфері психологічної виразності, так і в області колориту: відкриття нових красок.
Дуетна творчість Шуберта в історичній перспективі заслонила собою 4-ручну спадщину його сучасників - К. Черні, Мендельсона.
Але над Європейською фортепіанною музикою розливалось вже світло творів Р. Шумана.
До середини XIX ст. в розвитку дуетної творчості оприділяються нові риси. Завершивши процес становлення романтичного піанізму де розвиток піанізму був зв'язаний з діяльністю цілої плеяди видатних музикантів - Шопен, Ліст.
Перший сольний концерт в 1839р. в Римі, Ліст назвав "музичним монологом". Запрошення 2 піаністів з метою виконати в концерті твори за одним інструментом в 4-руки було рідкістю. Однак в сфері домашнього музикування цей вид залишаєтьсяулюбленим і популярним.
Особлива роль в дуетній творчості належить Р. Шуману (1810 - 1856). Історія фортепіанного дуету зобов'язана Шуману всім чим зобов'язана йому історія світової музики: новим відчуттям життя, поезією проходячих миттєвостей, духом дерзаючої молодості, невідомої раніше образної конкретністю, сміливим оновленням музичних форм.
У фортепіанній спадщині доля 4-ручної музики порівняно невелика: 5 циклів п'єс, написаних на протязі 20р. Вони охопили в собі Х-річні риси різних періодів творчості Шумана.
8 полонезів, Картини Сходу і створення під впливом прочитаних арабських новел. Ансамблеві проблеми тут великі і різноманітні гнучкість змін темпів підголосками, скритими голосами, мелодичними фігураціями, створенням захоплюючих ситуацій.
В ороки творчого становлення Й. Брамса (1833 - 1897) - жанр фортепіанного дуету знаходився в зеніті своєї популярності "Варіації на тему Шумана" - твір ніби освічений тінями великих попередників є вершиною 4-ручних варіацій.
Багато вальсів - 16 - побудовані у вигляді циклу "Нові пісні любові" як продовження.
"Угорські танці" - 2 зошита ( 1 - 10) - були першими творами що принесли композитору славу являють собою розгорнуті романтичні поеми, і є одним з найвищих завоювань в історії 4-ручної музики.
4-ручні твори Брамса мали величезний вплив на розвиток фортепіанного дуету останньої треті ХІХ ст.
Вклад Ф. Ліста (1811 - 1886) в розвиток фортепіанного дуету обмежується переважно створенням перекладів. Перекладаючи свої твори (оркестрові, хорові, органні, скрипкові, фортепіанні), Ліст часто вносив нові штрихи. Творчість Ф. Ліста закінчується розквітом дуетної творчості.
Зародження 4-ручного ансамблю в Росії відноситься до кінця XVIII ст. В цей час йшов інтенсивний процес формування камерно-інструментальних жанрів. Велику роль у формуванні фортепіанного дуету відіграли іноземні музиканти.
Участь іноземних музикантів в створенні фортепіанних варіацій на теми російських пісень відобразились в так звані "російській серії" - Й. Пальнау, К. Галер, Д. Штейбельт, К. Майор.
4-ручне музикування було популярне в Росії. Воно підготувало грунт для створення тих дуетних творів, які належать до класиків вітчизняного мистецтва починаючи з М. Глінки.
Глінкою створено кілька оригінальних творів, де закладено фундамент російського народного стилю.
Дуетні твори писав О. С. Даргомижський, М. Г. Рубінштейн, Лядов, П. Чайковський - "50 російських народних пісень" - поліфонічні твори.
Стеління до укрупнення форм 4-ручної музики бачило в творчості композиторів Могучої кучки.
Період блискучого розквіту російської фортепіанної музики кінця ХІХ ст. поч. ХХ ст. був одночасно занепадом 4-ручного дуету в Росії інтерес до нього пропав.
Належну увагу цьому жанру приділив лиш С. В. Рахманінов (1873 - 1943), створив 6 п'єс, кілька невеликих творів.
Коли учень вперше одержить задоволення від сумісно виконаної художньої роботи, відчує радість загального пориву, об'єднаних зусиль, взаємної підтримки - можна вважати, що заняття в класі дали принципіально важливий результат. Нехай виконання при цьому ще далеке від досконалості, цінне інше - переборений рубіж, що розділяє соліста і ансамбліста, піаніст відчув своєрідність і зацікавленість спільного виконавства.
Loading...

 
 

Цікаве