WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → "Твір ""Чи ми ще зійдемося знову""" - Реферат

"Твір ""Чи ми ще зійдемося знову""" - Реферат

українського народу Т.Г.Шевченка.
Народився народний митець 9.03.1814 р. в селі Моринцях (поблизу Києва). Він був сином кріпака. Незабаром після народження Тараса родина Шевченка переїхала до села Кирилівки. В ранньому дитинстві хлопець залишився круглим сиротою. В 15 років Тараса взяли до дворової челяді поміщика Енгельгарда. Побачивши малярські здібності хлопця, поміщик згодом в Петербурзі віддав його на 4 роки на науку до живописця Ширяєва. 22 квітня 1838 р. поміщик підписав Шевченкові відпустку за 2500 карбованців. Згодом Шевченко став студентом Академії мистецтв, яку закінчив 1845 р. Опісля повернувся на Україну. Але вже в 1847 р. за участь в таємному товаристві (Кирило-Мифодіївському братстві) і за його вірші Шевченка заарештовують і везуть на заслання в Орськ з суворою забороною писати і малювати, звільнили поета аж в 1857 р. У 1859 р. Шевченко востаннє побував на Україні. Від відвідав місця свого дитинства, своїх рідних, постійно перебуваючи під наглядом поліції. Кінець-кінцем його знову заарештували. Поет ледве добився звільнення. Йому заборонили жити на Україні й повернули до Петербурга.
Змучений злигоднями заслання, в'язницями й солдатчиною, сорокасемирічний поет, підкошений тяжкою хворобою помер в 1861 р. 10 березня. Спочатку його поховали в Петербурзі, і лише згодом, після довгих і наполегливих клопотань, прах поета вдалося перевезти на Україну.
Літературна спадщина Шевченка - це "Кобзар", 9 повістей, п'єса "Назар Стодоля", декілька уривків інших драматичних творів, "Автобіографія", щоденник та листи. Крім цього, шевченкознавцями встановлено, що ряд творів Кобзаря було знищено, інші загублено і досі не знайдені.
Джерела творчості Шевченка - це тогочасна дійсність, фольклор і літературні традиції. Народна пісня була одним з найосновніших джерел Шевченкового "Кобзаря". Вона навіяла поетові балади "Причинна", "Тополя", "Утоплена", "Лілея". Сильний пісенний струмінь відчувається і в поемах "Мар'яна-черниця", "Катерина", "Тарасова ніч", "Гамалія", "Гайдамаки", а віршів, основа яких пісенна, у Шевченка сотні.
Твори Шевченка здобули світову славу. Вони перекладені на багато мов. В Англії його порівнювали з Бернсом, в Німеччині - з Бюргером, у Франції - з Беранже і Містралем.
ІІ. Літературний текст
Вірш "Чи ми ще зійдемося знову?" Т.Г.Шевченко написав після арешту в Києві, перебуваючи в казематі.
Потрапивши в лабети царських жандармів, поет невпевнений чи побачить ще рідну Україну. Невимовний біль і туга виривається з вуст літературного героя, який запитує: "...чи вже навіки розійшлись?" і виражає свою думку, що на все воля Божа, тому треба молитися, і в першу чергу треба молитися за "свою Україну".
Перебуваючи в тяжких умовах, під слідством, поет не думає про свою долю, а переживає за рідну батьківщину, хоч він поважає і Росію: "...не наша мати, а довелося поважати".
Шевченко показує гіркі переживання ліричного героя, якого насильно відірвали від матері-України, за долю неньки-батьківщини. Така тема вірша.
Ідея твору - заклик любити Україну, молитися за неї, які б не були тяжкі умови. "Во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть".
Головний образ твору - ліричний герой - палкий патріот рідної батьківщини, який навіть в останні хвилини свого життя буде думати про долю рідного краю.
Форма викладу - віршована.
ІІІ. Музично-виражальні засоби
Жанр твору: лірико-драматична пісня.
Форма твору: двочастинна з кодою.
Характеристика мелодії:
Твір написаний для хору з солістами.
Спочатку тема проходить у партії S, яка дублюється всіма ін. парт.
В 13 т. тема переходить до партії Т1, оскільки цей епізод звучить у виконані чоловічого хору. З 24 такту тему перехоплює соло Б під супровід фортепіано (без хору) чергуючись з солом альта. Під кінець тема знову звучить в сопрано.
На протязі всього твору характер мелодії постійно змінюється, то стрибкоподібний (як і у фортепіанній партії /у вступі/, так і у хорових партіях):
зустрічаються стрибки на квінту:
- кварту:
- септиму:
- сексту:
то нисхідний і висхідний:
то хвилеподібний:
Інтонація мелодії - речитативна.
Метро ритмічні і ладові особливості
Композитор використав такі рішення вартості:
Для твору характерний такий ритмічний малюнок:
В творі композитор використовує натуральний і гармонійний мінор.
Темп: Весь твір виконується в одному темпі - помірно. Роз приділення музично-тематичного матеріалу між хоровими партіями і солюючими голосами з супроводом проходить рівномірно. Починаючи з 14 такту Т продовжує мелодичну лінію (стрибкоподібного характеру), яка перед тим звучала у S:
Ладотональні особливості твору
Твір починається тональністю g-moll (соль-мінор), яка в кінці 1 частини переходить в одноіменну G-dur (соль-мажор).
Як зазначалося вище, композитор використав два види мінору - натуральний і гармонічний. В хоровій структурі композитор використовує як прості функціональні акорди та їх обернення, так і складні:
Повна гармонійна послідовність хорового твору "Чи ми ще зійдемося знову?" така:
Характеристика фактури
Фактура твору - гамофонна. Хорову фактуру доповнює супровід, який теж має акордовий виклад. Наприклад:
Взаємозв'язок фактури із змістом твору
Твір композитора С.Людкевича "Чи ми ще зійдемося знову?" належить до художньо-досконалих творів, які глибоко змальовують і передають зміст словесного тексту. В даному творі всі засоби музичної виразності у великій мірі послужили для глибокого розкриття змісту слів. В цьому велику роль відіграли гармонійна насиченість хорового викладу, вдалий вибір тональності. Як було вище сказано, виклад хорової фактури - гомофонний. Завдяки ньому к-р досягнув монолітного злитого звучання, і тим самим підкреслив загальну думку твору.
Для того, щоб музична мова твору була в єдності з літературною, композитор використовує натуральний і гармонічний мінор.
Щоб передати весь драматизм ситуації (розлуку з батьківщиною), любов до України, композитор вводить в хорову партитуру солістів, як поодинокі голоси з чужини. Саме в їхніх партіях проходить кульмінаційний момент, який підкреслюється фортепіанним супроводом:
IV. Вокально хоровий аналіз
Тип і вид хору: мішаний, чотириголосний.
Композитор використовує в творі divisi хорових партій.
Партія басів ділиться на дві в коді:
Партія тенорів ділиться на дві в першій частині, починаючи з 15-го такту:
В творі дублюється партія баса:
Зустрічається в творі також спів в унісон. Ним починається перша частина:
тенори і баси:
соло баса і альта:
Діапазон хорових партій і всього хору:
Теситурні умови твору
Твір написаний в середній теситурі. Ступінь вокального навантаження майже однаковий. Голосоведіння зручне,вокально вигідне. Лише в парті Т в першій частині зустрічаються високі ноти:
В партії сопрано і альта зустрічаються ноти ре і мі другої октави, але це не складає труднощів для їх виконання. Беруться вони стрибком і тривають недовго. В загальному партії сопрано і альта загружені в середній частині діапазону, використаного композитором.
У вокальному відношенні
Loading...

 
 

Цікаве