WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

соціального і національного гноблення, якого зазнававнарод протягом століть ("Буковина", 1901, 13 березня).
"Буковинський боян" підтримував тісні творчі зв'язки з сусідніми товариствами, які ще раніше виникли у багатьох західноукраїнських містах. Року 1901 у Львові було зроблено спробу скликати з'їзд усіх "Боянів", котрий і відбувся 29 червня. На з'їзді (були тут і делегати від Буковини) передбачалося створити "Союз боянів" для координації дій усіх товариств. Правда, ще до його скликання такі спільні функції, як видання музичної літератури, влаштування конкурсів та деяких концертів, фактично виконував "Львівський боян" ("Буковина", 1901, 19 липня).
У 1902 році творча діяльність "Буковинського бояна" дещо підупала. Крім участі у традиційному шевченківському концерті, він більш ніде не виступав. Правда, відбулося кілька репетицій Лисенкової опери "Коза- Дереза", але здійснити її постановку так і не вдалося. Численні зміни у керівництві мало сприяли поліпшенню роботи товариства.
У 1903 році "Боян" докладає багато зусиль та енергії, аби не тільки гарно вшанувати пам'ять Великого! Кобзаря, а й пожвавити всю діяльність товариства.] В червні з успіхом пройшов шевченківський концерт, у якому взяли участь і гості зі Львова. У зв'язку з наступним приїздом M. Лисенка до Чернівців "Боян" знову! закликав "співолюбивих русинів і русинок" поповнюва-І ти ряди товариства, гідно відзначити 35-річчя творчої діяльності славного українського композитора ("Буковина", 1903, 27 вересня).
"Буковинський боян" був широко представлений у] спільному концерті, присвяченому пам'яті письменника і композитора Сидора Воробкевича, який помер 19 вересня того ж 1903 року. Концерт, до програми якого входили його вокальні твори, справив велике враження на всіх присутніх ("Буковина", 1903, 18 листопада). Вшанувало пам'ять С. Воробкевича і румунське співацьке товариство "Armenia", до репертуару якого нерідко входили твори українського композитора.
Наприкінці 1903 року "Буковинський боян" очолив відомий чернівецький співак Модест Левицький, під керівництвом якого ще жвавіше розгорнулась підготовка до лисенківського концерту: добиралися співаки, музи ки, відбувались репетиції хорів, готувались подарунки вітальні адреси - одне слово, все було підпорядковане майбутній зустрічі "батька української музики" - Ми коли Віталійовича Лисенка.
До Чернівців М. Лисенко прибув 10 грудня. Перед цим його урочисто вшанувала львівська громадськість У зведеному хорі взяли участь і посланці "Буковинського бояна". Увечері того ж дня в чернівецькому "На родному домі" славному композиторові було вручено диплом почесного члена "Буковинського бояна", виготовлений художником Миколою Івасюком. Святковий концерт із творів ювіляра і галицьких та буковинськихкомпозиторів удостоївся визнання Миколи Віталійовича. Йому припала до серця гра популярного у краї циганського народного оркестру з села Глинниці, який виконував українські пісні, думки та коломийки ("Буко вина", 1903, 13 грудня). За свідченням громадськості преси, хор "Бояна" дібрав досить обдарованих виконавців, Що дало йому змогу стати одним з найкращих серед українських співацьких колективів.
1904 рік товариство розпочало під знаком підготовки до нової зустрічі М. Лисенка, який погодився вдруге навідати Буковину. Уже з перших днів січня в усіх українських газетах "Боян" оголошував про репетиції хорів, програми концертів та інші приготування, зв'язані з майбутнім приїздом композитора. Гість прибув до Чернівців 4 травня. Під його особистим керівництвом відбулися генеральні репетиції хору "Бояна", а 6 травня в залі "Музичного товариства" розпочалося свято, на якому співацьке товариство "Руський міщанський хор" (далі подається скорочена назва-"Міщанський хор") дало концерт. З великою програмою виступив сотенний хор "Буковинського бояна" з участю військового симфонічного оркестру. У їх виконанні прозвучали твори Лисенка - інтродукція до п'єси М. Старицького "Остання ніч", кантати "Б'ють пороги", "На вічну пам'ять Котляревському", хори "Ясне сонце в небі сяє", "Гей, не дивуйте, добрії люди", антракт з опери "Тарас Бульба", солоспів з опери "Сафо" у виконанні співачки Н. Підляшецької. Виконанням кантати "Б'ють пороги" диригував сам шановний гість ("Буковина", 1904, 11 травня).
Пам'ятні відвідини видатним композитором Чернівців мали значний вплив на українські товариства, на розвиток усього мистецького життя Буковини, зокрема музичного. Ця культурна подія значно піднесла авторитет української пісні і музики в очах інших національностей краю.
Невдовзі після цього "Боян" взяв участь у творчому ювілеї А. Гржімалі. М. Левицький тепло вітав ювіляра, відзначив його заслуги перед мистецтвом, говорив про його добрі справи і з великим почуттям проспівав кілька українських пісень, які публіці надзвичайно сподобались ("Буковина", 1904, 23 листопада). Потім "Бонн" влаштував ще один концерт, котрий дістав схвальний відгук публіки. У ньому взяв участь соліст Бухарестської опери 'М. Уляновський, який, зокрема, виконав Лисенкових "Гетьманів" та "Ой чого ти почорніло". Крім вітчизняних, до програми входили і твори багатьох іноземних композиторів ("Буковина", 1904, 21 грудня).
Немало було зроблено "Бояном" для популяризації рідної пісні та музики в наступному 1905 році. Відбувся товариський вечір, за ним - великий шевченківський концерт, згодом поїздки хору по містах краю. Виступав "Боян" і на урочистому відкритті в Чернівцях нового приміщення театру. А наприкінці року - знову великий концерт, у котрому найширше представлено було музику М. Лисенка; виконувались також твори Н. Вахнянина, С. Воробкевича, Я. Лопатинського, С. Людкевича, М. Леонтовича. Зокрема, артистка Філомена Лопатинська проспівала арію Оксани з опери А. Вахнянина "Купало" та "Черемоше, брате мій" С. Людкевича ("Буковина", 1905, 29 листопада).
Після відвідин М. Лисенком Чернівців інтерес до його музики тут набагато зріс. Підтримував тісні контакти з хором і сам композитор. У січні 1906 року Микола Віталійович надіслав до Чернівців рукописи своїх найновіших композицій - гімну "Вічний революціонер" (на слова І. Франка), написаного для чоловічого хору в супроводі оркестру або фортепіано, і присвяченої "Буковинському боянові" пісні "Сон" (на слова О. Мако-вея) для мішаного хору в супроводі фортепіано та ще деякі твори ("Буковина", 1906, 28 січня). Вже в березні на шевченківському святі хори "Бояна" з успіхом співали подаровані Лисенком твори. З захопленням прийняла публіка його "Веснянки" та "Не забудь юних днів", як і "Вечорниці" П. Ніщинського. Велике враження залишили в слухачів Лисенкові "Садок вишневий" та "Якби мені, мамо, намисто" у виконанні співачки Ганни Крушельницької (сестри Соломії Крушельницької), запрошеної зі Львова ("Буковина", 1906, 9 березня).
Високу оцінку цьому виступу "Бояна" дала і чернівецька німецька преса, котра не так уже й прихильно ставилась до українського товариства. Ще
Loading...

 
 

Цікаве