WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

маєтках дідичів та ще в деяких попівських родинах. Перші фортепіано, звичайно, відрізнялись своєю конструкцією від сучасних, деякі з них мали по шість-сім педалей, які управлялись колінами.
Розвиток музичного мистецтва почався на Буковині тільки в 30-ті роки. У 1830 році в Чернівцях з'явився перший учитель співу і гри на фортепіано. Це був віденський професор Грейнер, якого запросив на посаду домашнього вчителя барон Євдоксіус Гормузакі. До речі, в маєтку барона в цей період давала уроки музики і сестра видатного французького письменника Віктора Гюго - мадам де Гює. Наймають домашніх учителів музики й інші заможні родини. Барон Апостоло Петріно у 1836 році запрошує до себе у Вашківці Карла Кеніга з Австрії, щоб навчив його дітей музичної грамоти. Потім Кеніг потрапив у Садгору до барона Йогана Мустяци, де теж навчав домочадців барона гри на фортепіано. Через деякий час він став учителем музики у Чернівцях і заслужив загальне визнання за добру гру на багатьох інструментах, зокрема смичкових.
Поступово в Чернівцях зосереджується чимало професіональних музикантів: серед них траплялись не лише виконавці, а й теоретики музики. До таких, наприклад, належав чех Франц Пауер. Він учився у Віденській консерваторії, замолоду грав в оркестрі, яким керував гені-альний Людвіг ван Бетховен. Перед приїздом у Чернівці Франц Пауер був кларнетистом у Віденському придворному театрі. В той час у музичному світі Буковини добре зарекомендував себе і чернівчанин Йоган Кауфман, відомий і як художник - пейзажист та портретист.
На 30-ті роки XIX століття в Чернівцях припадає діяльність таких музикантів, як Кнап, Конопасек, А. Борковський та Й. Ровінський. В їх репертуарі була вже класична музика, зокрема уривки з опер Моцарта та інших видатних композиторів.
З точки зору участі в мистецькому житті Буковини досить цікавою є постать тодішнього (1837-1850) президента краю Карла Умлауфа. Він тривалий час і не без успіху займався перекладанням українських пісень на німецьку мову, в молоді роки дружив з видатним австрійським композитором Францом Шубертом, одним з перших привіз на Буковину його твори і став їх активним популяризатором. У домі президента вечорами збиралися з усього міста музики, співаки, виконували твори Й. Гайдна на фортепіано; на цьому інструменті, а також на флейтах, гітарах та смичкових грали в багатьох родинах. Все частіше звучали твори Й. Гайдна, Л. Бетховена, В. Моцарта та інших класиків. Хор 1-ої гімназії вже публічно виконував їх. Пісні і танці для приватних салонів писали також Апостоло Петріно, Марія фон Бухенталь та інші місцеві композитори-аматори. А. Петріно, наприклад, створив кадриль, яку було видруковано у Відні; Кароліна й Емілія Мікулічі видали альбом буковинських танців, де було використано також українські та румунські мелодії. З концертами по Буковині їздив квартет у складі Карла Кеніга, Лепші, Франца Звонічека та Иогана Кауфмана. У зв'язку з розгортанням концертної діяльності в Чернівцях створюються музичні організації. Першою з них стало "Gesangverein" ("Співацьке товариство"), керувати яким узявся вчитель музики чех Франц Калоусек. Проіснувало це об'єднання три роки (1859-1862), після чого йому на зміну виникло "Der Verein zur Fцrderung der Tonkunst in der Bukowina" ("Товариство сприяння музичному мистецтву на Буковині"). В листопаді цього ж року в залі готелю "Молдавія" нове товариство організувало перший концерт, програма якого складалася з творів Й. Гайдна, В. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Мендельсо-на. На концерті з привітальним словом-віршем виступив тодішній директор Радовецької гімназії Ернст Рудольф Нойбауер. Спочатку це товариство більше уваги приділяло музичному навчанню, ніж концертній діяльності. До речі, при ньому існувала і школа, яка відіграла значну роль у поширенні музичних знань та підготовці вчителів музики. Популярність цього об'єднання помітно зростала. За короткий час збільшилось число його учасників, роз-ширився мистецький діапазон. Уже в 1886 році смичковий оркестр налічував понад ЗО чоловік, жіночий хор - до 20 осіб, чоловічий - близько 40. Склад їх протягом ряду років майже не змінювався, і це давало можливість працювати над великими творами - симфоніями, ораторіями тощо.
У 1872 році в Чернівцях було засновано ще й "Mдnnergesangverein" ("Чоловіче співацьке товариство"). Тоді ж виникла і румунська "Armenia" ("Гармонія"), при якій організувався духовий оркестр і клуб цитри.
Подальша діяльність співацьких товариств, як і розвиток усього мистецького життя, вимагали спорудження в Чернівцях приміщення, яке б відповідало всім вимогам концертного залу. З ініціативи любителів музики ще в 1868 році обирається комітет, котрому доручається розв'язати всі питання, пов'язані з підготовкою та будівництвом приміщення. Але тільки через п'ять років (1873) вдалося одержати необхідний дозвіл і земельну ділянку під майбутню споруду.
В 1875 році керівником "Музичного товариства" було запрошено з Праги чеха Адальберта (Войтеха) Гржімалі (1842-1908), вже відомого музичного діяча. Діяльність А. Гржімалі, безперечно, сприяла прискоренню наміченого будівництва: у квітні 1876 року розпочалися земляні роботи, а вже у травні в урочистій обстановці було закладено першу цеглину фундаменту .будинку. На честь цієї події поет Ернст Рудольф Нойбауер написав вірша, а Гржімалі поклав його на музику. Цей спільний твір під назвою "Хвала музиці" виконувався при закладанні фундаменту. В залі готелю "Чорний орел" відбувся великий концерт із творів Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Й. Баха, Л. Бетховена, Ш. Гуно, виконувались також композиції К. Мікулі та А. Гржімалі. Серед присутніх були гості з Львівської консерваторії, а між ними і Карл Мікулі.
У грудні 1877 року знову відбулося музичне свято - цього разу вже з нагоди закінчення будинку і передачі його в користування "Музичному товариству" (нині Обласна філармонія). Поет Е. Нойбауер присвятив цій події свій віршований пролог, до якого А. Гржімалі написав музику. Крім того, А. Гржімалі виконав на скрипці п'єси ф. Шуберта, К. Вебера та інших класиків. Нове приміщення "Музичного товариства" спочатку виглядало досить примітивно. Лише згодом віденський професор жи-вопису Карл Іобст розписав і оздобив стіни залу. Будинок "Музичного товариства" став центром мистецького життя Буковини.
На запрошення А. Гржімалі у 1879 році до Чернівців вперше завітав видатний російський піаніст, композитор і диригент Антон Григорович Рубінштейн. На концерті, влаштованому 18 січня в будинку "Музичного товариства", він виконав увертюру "Егмонт" Л. Бетховена, "Рондо" В. А. Моцарта, арії та варіації Г. Генделя, Ноктюрн та Варіації Ф. Шопена, композиції Р. Шумана і Ф. Ліста, власні твори (Баркаролу та етюди).
Правда, з творчістю А. Рубінштейна буковинські шанувальники музичного мистецтва познайомилися раніше. Уже в 1863 році в Чернівцях було виконано його "Асру", в 1875 - сонату, ор. 19 для скрипки і фортепіано. У 1878 році тут прозвучав і "Вальс-каприс", який композитор присвятив
Loading...

 
 

Цікаве