WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

артистки - Емілії Стернюкової, в якому та писала, що Соломія вирішила виступити в Чернівцях десь на початку листопада. Пізніше газета уточнила: артистка дасть один концерт в залі "Музичного товариства" 11 листопада о 7 годині ЗО хвилин вечора. Про це ж повідомила й учительська газета"Каменярі". Напередодні концерту "Народний голос" поділився враженнями про ентузіазм, з яким приймала публіка в Коломиї свою славну землячку, як обсипали її квітами при виході на естраду.
З великим захопленням писала про наступний концерт співачки і німецька "Gzernowitzer Tageblatt". "Рідкісна творча подія, подія першочергового значення чекає чернівецьку публіку", - говорилось у статті. Щоб повніше розповісти про заслуги С. Крушельницької, "Gzernowitzer Tageblatt" наводила висловлювання паризьких газет. У них, зокрема, говорилося, що Крушельницька в ролі Валентини (в "Гугенотах" Дж. Мейербера), Ельзи (в "Лоенгріні" Р. Вагнера), Аїди (в "Аїді" Дж. Верді), Джоконди (в "Джоконді" А. Понкієллі), Брунгільди (у "Валькірії" Р. Вагнера) та інших уміє міняти не лише зовнішній вигляд, а й свою особистість. Співачка чудово володіє своїм сильним і чарівним голосом.
Та не крикливі реклами визначають творче обличчя талановитої артистки, підкреслювала газета, а її сильний, могутній, прекрасний голос, який створює світ гармонії і чарує слухачів, а мила зовнішність допомагає досягти великої мети. У Варшаві, Неаполі, Римі, Буенос-Айресі, Одесі, Петербурзі та в багатьох інших містах світу її виступи були тріумфальними.
"Gzernowitzer Tageblatt" підкреслювала, що чернівчани з величезним нетерпінням чекають цього вечора, який обіцяє їм надзвичайне задоволення. Видатна співачка, писала далі газета, в Чернівцях виступає вперше. У зв'язку з цим її програму буде дещо розширено, артистка вико-нає кілька пісень та арій з різних опер. На закінчення
свого повідомлення газета зазначала, що публіка незабаром матиме можливість захоплюватись Крушельницькою і що, напевно, артистку чекає такий же успіх, як і той, що всюди її супроводив.
Німецька "Bucowiner Post" надрукувала на її концерт рецензію. "Концерт був дуже гарний. Він був просто прекрасний. Тільки о 7 годині я згадав про мій проклятий обов'язок рецензента. Я якось випустив з уваги, що афіші сповіщали про концерт оперної співачки, називаючи її "інтернаціональною, світовою". Із солідного довідника, в якому старанно фіксувалися всі родинні зв'язки українців Буковини і прилеглих частин світу, я довідався..., що вона є дочкою сестри дружини зятя такого-то і т. д. Отже, я сподівався, що знову буду на одному з тих ...сімейних вечорів, де, замість контакту між артистом і публікою, виступає надзвичайно банальна інтимність дядечок і тіточок. На таких вечорах пан кузен у думках прокли-нає Орфея, Тубалькайна і всіх людей, які підозрюються в тому, що вони придумали музику. Але після закінчення номера він палко аплодує і завзято вимагає повторити все спочатку. Тут проявляється ще й те захоплення, котре належність до своєї нації розглядає як причину для виправдання злочинів проти мистецтва. Тепер я признаюся: самовпевнену упередженість критики (можна би все ж від цього утриматися!) було ще раз скомпроментовано. Коли ці прекрасні уста відкриваються і починає звучати на чужій для мене мові теплий, гнучкий і дзвінкий голос, то здається, що потрапляєш у якийсь приємний, ніжний гіпноз. Все стає загадковим, далеким, незвичайним... Свідомість повністю виключається, а почуття витають у блаженстві найвищих насолод...
Співачку нагородили бурхливими оплесками, вона мусила співати "на біс". Вона ще співала польською, німецькою .та італійською мовами - справді інтернаціонально, але про це я не буду писати. Національне було мені рідніше. Професор Адлер, достойний співачки акомпаніатор, мусив їй напослідок уступити місце біля роялю. Вона сама сіла за рояль, повернулася до публіки І заспівала українських народних пісень, супроводжуючи невигадливу звукову лінію цих пісень простими акордами. У цьому вільному, подібному на речитатив співі відчували ся і сім'я, і народ, відчувалася якась дуже близька тимність. І було все так, як я передбачив, але все ж таки не те, чого я боявся.
Тільки зараз я боюся, що доброзичливий читач дуже незадоволений, бо я йому весь час розповідаю, як багато я не розумів, чого я не знав до цього часу... ("Викоwiner Post", 1911, 14 листопада).
Згодом преса зазначала, що буковинці і всі, кому пощастило бачити й чути співачку, із вдячністю і любов'ю згадували чарівну Соломію, її незабутній концерт у Чернівцях.
Після встановлення Радянської влади на західноукраїнських землях Соломія Амвросіївна постійно жила у Львові. З 1946 року і до кінця своїх днів (померла в 1952-му) вона працювала професором Львівської консер-ваторії ім. М. В. Лисенка, віддаючи всі сили, багатий досвід, знання і великий талант справі виховання молодого покоління радянських митців.
Подвижницьку діяльність видатної артистки високо оцінено рідним народом, їй було присвоєне звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР. Ім'ям славної співачки названо вулиці міст, музичні школи, видано книги про її життя і творчість.
Модест Менцинський
Початок літа 1912 року. Зі шпальт усіх чернівецьких газет, із численних афіш протягом місяця не сходить ім'я Модеста Менцинського, широко рекламується його наступний концерт у місті. Скажемо відразу: посилений інтерес різноманітної буковинської преси до цього митця був не випадковим. Про оперного співака, українця з Галичини, вже лунала світова слава, за ним міцно закріпилась репутація героїчного тенора, найкращого в Європі виконавця головних партій в операх видатного композитора Ріхарда Вагнера. Відгомін цієї слави не раз долинав і до Буковини. Ще 1901 року, коли М. Менцинський навчався у Франкфуртській консерваторії, уже тоді він брав участь у концертах. Преса відзначала гарний голос молодого співака та добру школу, провіщаючи йому велике майбутнє на артистичній ниві ("Буковина", 1901, 30 червня).
1909 року артист прибув до Галичини і 17 червня в Перемишлі в залі "Народного дому" дав великий концерт. Газета "Буковина" зазначала, що концерт пройшов дуже добре, а прибуток, одержаний від нього, М. Менцинський передав своїм землякам на благодійні цілі (1909, 4 липня).
Співак часто виїжджав з концертами в різні міста Західної Європи, але ніколи не обминав нагоди побувати в рідних краях. У 1912 році, після виступів на Олімпійських іграх у Стокгольмі, Менцинський знову приїз-дить на батьківщину. Саме в цей час і дав співак свою згоду на два концерти - у Львові та Чернівцях. До Чернівців знатний гість прибув напередодні свого виступу і зупинився в готелі "Чорний орел", а в суботу, 15 червня, о 8-й годині вечора в переповненому залі "Німецького дому" розпочався концерт. Серед слухачів переважала українська публіка, що приїхала не лише з Чернівців, а й з інших міст і сіл Буковини. Зібралося також чимало німців, румунів та поляків - любителів

 
 

Цікаве

Загрузка...