WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота

Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ – поч.. ХХ ст. - Дипломна робота


Історія розвитку вокального мистецтва на Буковині у ХІХ - поч.. ХХ ст.
(дипломна робота)
Зміст
Вступ…………………………………………………………………3
Розділ І. Розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ - поч. ХХ ст.
1.1. Загальна характеристика періоду ХІХ -
поч. ХХ ст. у музичному житті Буковини. ……………6
1.2. Сидір Воробкевич - визначний музичний
діяч на Буковині в ХІХ - поч. ХХ ст.
Вокальна творчість С. Воробкевича…………………34
1.3. Видатні митці-співаки Буковини ХІХ - поч. ХХ ст…..52
Розділ ІІ. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
2.1. Зміст та результати констатуючого експерименту…………….67
2.2. Методика формуючого експерименту………………………….73
2.3. Методика експериментального дослідження…………………..79
Висновки………………………………………………………………86
Список використаної літератури…………………………………….91
ВСТУП
Коли вимовляють слово "Буковина", то в уяві кожного, хто хоч раз побував у цьому закутку вкраїнської землі, зринають образи мальовничої прикарпатської і власне карпатської природи (адже територія сучасної Чернівецької області ділиться на гірську, рівнинну і перехідну між ними). Часто назва цього краю запам'ятовується нам з епітетом, який давно придумав сам народ чи хтось із поетів,- "зелена Буковина".
Українські радянські історики й літературознавці мають певні досягнення у висвітленні загальноісторичного і літературного процесу на Буковині, в загальноукраїнському контексті. В сучасних умовах, однак, вони здобувають перспективи більш об'єктивного висвітлення цих про-цесів, переоцінки деяких важливих явищ і постатей. Про досягнення істориків мистецтва на Буковині цього не скажеш. Тут і досі залишаються тільки перспективи. Що ж до музичного мистецтва, то за останні тридцять років з'явилися двома окремими виданнями нариси про музичну творчість С. Воробкевича, написані львівським музикознавцем Марією Білинською, розділи про нього в узагальнюючих працях, колективних монографіях і підручниках для вузів. Але цим не можна обмежитись ні щодо музичної творчості С. Воробкевича, ні тим більше щодо характеристики загального
Видання книжок, присвячених розвиткові музичної культури в окремих регіонах республіки, уявляється конче необхідним. Без врахування специфіки суспільно-політичних умов, у яких перебували окремі частини української етнічної території, порізненої в минулому політичними кордонами кількох держав, об'єктивне висвітлення загальноукраїнського культурно-мистецького процесу немислиме. Пильну увагу вивченню культурно-мистецьких процесів окремих регіонів має бути приділено в процесі розробки і здійснення цілісної концепції розвитку української національної культури, яку розпочато в нашій республіці на хвилі перебудови всіх сфер нашого життя.
У даній роботі ми дослідили розвиток вокального мистецтва на Буковині у ХІХ - поч. ХХ ст. Ця тема є дуже вагомою і рекомендується для вивчення учнями загальноосвітніх закладів Буковини.
Об'єкт дослідження: вокальне мистецтво Буковини у всіх його проявах, значення даної теми у вивченні її на уроці музики в ЗНЗ.
Предмет дослідження: шляхи, методи і форми використання музично-краєзнавчого матеріалу, а саме вокальної тематики у класній та позакласній роботі.
Мета - дослідити роль та ефективність використання музично-краєзнавчого матеріалу вокального жанру на уроках музики та в позаурочний час.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Ознайомитись з науковими джерелами по даній проблемі та проаналізувати історію вокальної музики Буковини в педагогічній науці.
2. Виявити педагогічні умови реалізації даного матеріалу у професійній краєзнавчій діяльності вчителя музики.
3. Експериментально дослідити роль та ефективність використання даного матеріалу на уроках музики та в позаурочний час (на основі власних розробок ).
4. Підсумувати результати досліджень та визначити ступінь досягнення мети
5. На основі проведеної науково-дослідницької роботи приготувати методичні рекомендації по використанню музично-краєзнавчого матеріалу вокального жанру в класній та позакласній роботі вчителя музики.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування у дітей національної свідомості, гідності, патріотичних почуттів буде ефективнішим, якщо в навчальне - виховному процесі загальноосвітньої школи вчителем музики буде використовуватись музично - краєзнавчий матеріал.
У процесі роботи над темою дипломної роботи нами використовувались такі методи наукового дослідження: ознайомлення та вивчення педагогічної літератури; емпіричні методи дослідження (анкетування, бесіди з вчителями та учнями шкіл, цілеспрямоване спостереження, усні опитування); педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий); методи статистичної обробки експериментальних даних.
Апробація експериментальної методики здійснювалась у загальноосвітньому навчальному закладі №15 м. Чернівці.
Новизна роботи полягає у тому, що в ній акцентується увага на музичному краєзнавстві як вагомій, невід'ємній структурній одиниці шкільного краєзнавства вокального жанру. Обґрунтовується його роль як ефективного засобу всебічного розвитку особистості, а саме: формуванню національної свідомості, гідності, вихованню патріотичних почуттів .
Практичне значення даної роботи полягає в розробці деяких методів та рекомендацій, для ефективного використання музично-краєзнавчого матеріалу на уроках та в позаурочний час у педагогічній діяльності вчителя музики.
Структура роботи.
Дипломна складається зі вступу 2 розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
1.1. Загальна характеристика періоду ХІХ - поч. ХХ ст. у музичному житті Буковини.
Ще на початку минулого століття Чернівці були глухим провінціальним містечком. Правителі австрійської "клаптикової імперії" Габсбургів менше за все дбали про розвиток культури поневоленого краю. Влада зовсім не цікавилась мистецтвом корінних національностей, вона всіляко насаджувала німецьку культуру, намагаючись з її допомогою якомога швидше перетворити населення краю на своїх покірних слуг. Ні в Чернівцях, ні тим більше в інших буковинських містах не існувало тоді ні мистецьких колективів, ні відповідних приміщень, де могли б виступати заїжджі митці. Отож навіть маєтні меломани і ті змушені були задовольнятись так званим домашнім музикуванням.
З інструментів найбільш поширеною була гітара, під акомпанемент якої співали пісні або виконували нескладні музичні п'єси. Що ж до фортепіано, то воно довгий час було великою рідкістю. Австрійські друковані джерела залишили таку чернівецьку "біографію" цього інструмента: в 1809 році вперше фортепіано придбала заможна родина Влаховичів, потім воно потрапило до Марії фон Бухенталь, яка пізніше подарувала його майору жандармерії Герольду. На селах цей інструмент згодом почавз'являтися в
Loading...

 
 

Цікаве