WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Василь Барвінський. Життя і творчість - Реферат

Василь Барвінський. Життя і творчість - Реферат

святкували ювілей композиторської діяльності В. Барвінського. З цієї нагоди відбулися концерти і радіопередачі з творів композитора. Від Вільного Українського Університету в Празі він отримав почесний диплом доктора.
Перебуваючи на посаді директора Львівської консерваторії та голови Львівського відділення Спілки композиторів, В. Барвінський написав від 1945 до 1948 р. низку творів переважно вокального жанру. Були задумані ескізи до музичного портрета на основі пісень про О. Довбуша. На початку 1948 р. В. Барвінського заарештували. У в'язниці примусили підписати документ: "Дозволяю знищити мої рукописи". І НКВС, звичайно, зробив цю чорну справу. Отже, В. Барвінський змушений був підписати собі вирок творчої смерті, що для митця навіть гірше від фізичної. Потім було довге заслання на десять літ у Мордовію.
Після повернення із заслання (1958 р.) В. Барвінський усі свої сили зосередив на тому, щоб відновити з пам'яті ті твори, рукописи яких попалили під час його арешту. Над цим він працював до самої смерті.
Помер Василь Барвінський 9 червня 1963 р. у Львові.
У 1964 р. багаторічні зусилля львівських композиторів, особливо А. Кос-Анатольського, увінчалися успіхом: В. Барвінський був реабілітований. Та лиха доля продовжувала тяжіти над його іменем. Музика композитора майже скрізь була вилучена з концертів. Так тривало майже 25 років. Це була велика втрата для нашого культурного життя.
Основні особливості музичних творів В.Барвінського
Національний елемент завждиприсутній у творчій спадщині В. Барвінського. Це яскраво можна простежити на прикладі його фортепіанних композицій, переважна більшість яких базується на використанні та переосмисленні фольклорних джерел. До таких творів належать "Шість мініатюр на українські народні теми", "Українські народні пісні для фортепіано зі словесним текстом", "Колядки і щедрівки", "Наше сонечко грає на фортеп'яні", "Пісня. Серенада. Імпровізація", "Мініатюри на лемківські теми", "Варіації-мініатюри G-dur на тему української народної пісні", "Українська сюїта". Тут композитор з великою любов'ю, шаною та зачаруванням використовує надбання різних етнографічних груп: західної (гуцули, лемки, бойки) та східної, придніпрянської, які міцно зберігали певні відмінності музичної культури і мови, та розмаїтими індивідуальними композиторськими штрихами підкреслює їх колорит, особливості і красу.
Досить часто у фортепіанній творчості В. Барвінського зустрічаються лемківські пісні, які за змістом і формою подібні до творів з інших регіонів України, але їм властивий своєрідний неповторний характер.
Основним джерелом лемківських пісень, з якого черпав музичний матеріал для своїх фортепіанних творів В. Барвінський, була праця Ф. Колесси "Народні пісні з Галицької Лемківщини", а також робота С. Людкевича "Галицько-руські народні мелодії".
Наукова праця Ф. Колесси з'явилася друком у Львові в 1929 році, і це видання було на той час дуже популярним. Пісенний матеріал записав Ф. Колесса під час трьох поїздок на Лемківщину: в 1911 році в селах Долішня Волтошова, Яслиська Воля Нижня, Шкляри; в 1912 році - в Маластові Горлицького повіту, Ропиці, Пантні, Усті Руському, Ганчові й Висові, що відзначились надзвичайною живучістю народної поезії та музики; в 1913 році - в Новосандецькому повіті в селах Андріївка і Поворозник. Вчений-фольклорист записував мелодії переважно від селян-хліборобів та вчителів, а також кілька десятків пісень - від вихованців греко-католицької духовної семінарії у Львові, вихідців із Лемківщини. Так виникла збірка, що налічує 820 мелодій (разом з варіантами), де вперше музичний фольклор Лемківського краю постав у великому розмаїтті.
З цієї фольклорної скарбниці набирали музичний матеріал та наснажувались львівські композитори В. Барвінський, Н. Нижанківський, С. Людкевич, В. Витвицький, З. Лисько, Б. Кудрик, а згодом - М. Колесса, Б. Фільц та ін. Тут представлені обрядові пісні (колядки, щедрівки, гаївки, обжинкові, весільні, собіткові - які календарно відповідають купальським, а під такою назвою відомі у лемків та західних слов'ян), духовного змісту, балади, колискові, парубоцькі, про кохання, про родинне життя, емігрантські, жартівливі, вояцькі та ін.
У творчості В. Барвінського відчутні мотиви імпресіонізму. Композитор плідно працював у різних жанрах. Його творча спадщина - вокально-інструментальні етнографічні картини "Українське весілля" для мішаного хору, квартету солістів і оркестру, хорові твори а капела ("Шевченкова хата", "Колосися, ниво" на слова Б. Лепкого), солоспіви для голосу у супроводі оркестру ("Псалом Давида" на слова П. Куліша", "Ноктюрн" і "Сонет" на слова І.Франка) та ін.
Твори
" "Українська рапсодія"
Музичні праці
" "Огляд історії української музики",
" "Українська музика",
" "Нова доба української музики",
" "Мої спогади про Миколу Лисенка",
" "Бела Барток у Львові",
" "Творчість В. Новака",
"Українська народна пісня і українські композитори".
Список використаної літератури
1. Кияновська Л. Пам 'яті Василя Барвінського: (У Львові відзначали 105-у річницю з дня народження та 30 років від дня смерті укр. композитора) // Культура і життя. -1994. -19 лют.
2. Нівельт М. Пам'яті Василя Барвінського: (В Тернополі відбувся конкурс піаністів) // Свобода. -1993. -15 черв.
3. Павлишин С. Вшанування пам'яті Василя Барвінського // Культура і життя. -1996. -17 лип.
Loading...

 
 

Цікаве