WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича - Реферат

Аналіз хорового твору „Ой лугами-берегами”- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз хорового твору "Ой лугами-берегами"- українська народна пісня обробка М.Д.Леонтовича
?
ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТА СТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ.
"ОЙ ЛУГАМИ-БЕРЕГАМИ" - дрібна, яскрава квіточка з цілої низки пісень з Поділля, зібраних М. Леонтовичем. Її краса й оригінальність посилюються обробкою, зробленою композитором для мішаного хору a capela. Записана М.Леонтовичем від Рощахівського. Обробку здійснено в 1917 році.
Це лірико-побутова пісня - досить розгалужена вітка в побутовому жанрі Поділля, яка досить широко популяризується серед молоді.
Істотна риса побутових пісень - це їх зв'язок з приватним життям як суспільства, так і окремої особи. Особливо вичерпно, глибоко та яскраво
розвинено в них мотив любовний, якому віддані найкращі пісні, мелодії, глибокі за змістом і почуттями.
Микола Дмитрович Леонтович - геніальний український композитор. Найбільша його заслуга полягає в галузі хорового мистецтва. Хорова творчість є унікальною сторінкою в історії української музики, адже пов'язана,головним чином, з опрацюваням народних пісень. Налічується близько 150 обробок народних пісень у різних жанрах. Творчий метод Леонтовича передбачає граничне розкриття музично-поетичного потенціалу пісні, яка за словами композитора : "дає не тільки одну мелодію, але й таїть в собі всі музичні можливості ( гармонію, контраст та т.д.).
Основним принципом обробки - є прагнення виявити найсуттєвіший елемент музичного образу, підкреслити його місткість найвідповіднішими для цього засобами. Звідси органічне і майстерне поєднаня прийомів народного багатоголосся і професійної музики, особливо класичної поліфонії.
Ранні обробки 1900-1906рр. - фактично не виходять за межі звичайної гармонізації, хоча в окремих з них зустрічаються цікаві поліфонічні і колористичні знахідки (" Сивий голубочку"," Гаю, гаю зелен розмаю"). У різних обробках виявляються певні особливості опрацювання пісень різних жанрових груп: календарно-обрядових, історичних, ліричних, лірико-драматичних, жартівливих,танцювальних.
Особливе місце в його творчості займають дві обробки: "Щедрик", "Дударик", в яких застосовано прийоми симфонічного розвитку. Цілий твір виростає з невеликої тризвукової наспівки, яка проводиться як своєрідне остинато в різних голосах.
Велике значення мають його твори на літературні тексти: "Льодолом", "Літні тони" сл. В.Сосюри, "Моя пісня" сл.К.Білецювського, "Легенда" сл.М.Вороного, а також його духовна хорова музика.
СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЛІТЕРАТУРНИМ ПЕРШОДЖЕРЕЛОМ І ВИКОРИСТАНИМ КОМПОЗИТОРОМ ТЕКСТОМ.
Відповідність між поетичною основою та музичним текстом - одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.
Активне ставлення М. Леонтовича до народно-пісеного тексту дістало максимальне відображення в його творчості поетичних ідей та фольклорних тем. Перехід від одного проведення теми до наступного в куплетно-варіаційній формі обов'язково збігається у М.Леонтовича з показом дійових осіб, людей та ставлення до них героїв пісні.
Те,що народна пісня була для М.Леонтовича не пам'яткою мистецтва усній традиції, а засобом вираження його думок і почуттів, його ставлення до сучасної йому дійсності,найповніше виявляється підході композитора до народно - поетичних прообразів.Він не завжди дотримується "букви" етнографічного джерела своєї фольклорної теми,а підходив до нього творчо,розглядаючи його як вихідний матеріал,що потребує втручання художника, приведення у відповідність з наміченим загальним задумом, привнесення необхідних змін, скорочень,перестановок, введення власних віршів.
В обробках ліричних і лірико-побутових пісень переважають поліфонічні засоби: імітація, прийоми підголоскової чи контрасної поліфонії, спеціальні колористичні прийоми, такі як: "педальні звучання", спів без слів, а також незначні зміни мелодії в кульмінаціях сприяють поглибленню основного настрою ("Зеленая та ліщинонька","Котилася зірка").
Ідейно-художня сутність твору - це нарікання дівчини на річку, яка забрала її коханого:
Бодай тії бистрі ріки
Очеретом заросли
Вони мого миленького
в чужиноньку занесли...
Пісня розкриває долю багатьох дівчат, які зазнали великого горя від того , що відправляючи своїх коханих в далеку дорогу, їх дуже часто розлучала смерть.
Перший куплет розповідає нам про природу Дунайського краю:
Ой лугами -берегами
Бистра річенька тече
Через тую бистру річку
Вузька кладочка веде.
Музика написана в тональності G-dur,малює яскраву картину.
У другому куплеті починається зав'язка твору, де дівчина звертається до хлопців з проханням:
Ой ви хлопці,
Заки дайте неводи
Витягайте миленького
Ворон-коника з води...
Третій та четвертий куплети - драматична кульмінація твору і розв'язка. Музика відповідно звучить в тональності g-moll, одноіменній до G-dur.
МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ.
Музика для хору - це специфічна галузь музичного мистецтва. Вплив образного змісту поетичного тексту та його структури на будову хорових творів - це явище складне, наділене своїми закономірностями і властивостями.
ФОРМА ТВОРУ.
На основі попереднього аналізу літературного тексту, де частково розкрито зв'язок слів пісні з музичною тканиною, ми бачимо, що композитор у своїй оригінальній обробці використав куплетно-варіаційну форму твору з елементами поліфонії, яка динамізує музику, надає ій інтонаційної єдності.
Куплет написаний у формі розширеного періоду. Тут розширення є зовнішнє - це період з доповненням до нього. Це доповнення можна сприймати як третину речення в рамках періоду, але це є висновок. Мелодія залишається без змін, варіюванню підлягає хорова фактура.
Куплетно-варіаційна форма містить у собі три періоди - куплети.
Перший куплет носить розповідний характер,його форма надзвичайно пов'язана з викладом музичного матеріалу. Період поділяється на два речення, чотири фрази.
Другий куплет має також будову квадратного періода: вісім тактів, два речення, чотири фрази.
Всі куплети мають ідентичну будову з попередніми куплетами.
ТОНАЛЬНИЙ ПЛАН.
Тональний план
Loading...

 
 

Цікаве