WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Диригування хором на твір “Подоляночка” - Реферат

Диригування хором на твір “Подоляночка” - Реферат


РЕФЕРАТ
Диригування хором на твір "Подоляночка"
?
Андрій Миколайович Кушніренко народився 17.10.1933 р. в селі Великі Загайці тепер Шумського району Тернопільської області. Кушніренко А.М. - український хоровий диригент, народний артист УРСР (з 1973 р.). В 1962 р. закінчив Львівську консерваторію, відтоді - художній керівник і головний диригент Буковинського ансамблю пісні і танцю. А.М.Кушніренко - автор одноактної народної опери "Буковинська весна" (1968 р.), вокально-хореографічних композицій, хорових творів, обробок народних пісень. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Історія розвитку кожної нації - це історія виникнення певних традицій, в котрих яскраво втілюються особливості поглядів на світ, на природу. Традиції та звичаї - це не відокремлені явища в житті народу, це - втілені в дію світовідчуття. Безпосереднім виявом традицій у повсякденному житті - це зразки народної творчості: казки, легенди, обряди та ігри.
Одним із найяскравіших прикладів традицій в українській культурі є дивовижні, сповнені зрозумілим, але часом і потаємним смислом народні пісні. Вони проявляються в усіх сферах народного життя.
Святкування приходу весни поширене у різних народів. Стародавні населення Європи весняним співом і обрядом надавало магічного значення: кличучи весну, вірили що заговірні формули і ритуальні дії сприяють швидкому пробудженню природи.
Істотна риса веснянок - їх зв'язок з рухом, з танцем. Велике місце рухи займають і в інших календарно-обрядових дійствах - русальських, купальських, петрівчаних іграх і хороводах. Однак, такого розвитку танків, як у веснянках, не зустрічається ніде. На це є своє пояснення: рух в природі, що оживає, переливається у танок. Разом з тим хороводи не просто були уособленням радісного почуття, але й символізували намагання виконавців власними діями сприяти бурхливому розквіту природи. Таким був первісний підтекст весняних обрядів і пісень. З плином часу магічні елементи слабнули й вивітрювалися, і зустріч весни перетворилася у звичайні молодіжні свята з іграми і танками.
Весняні танки та ігри - найбільша група творів, вона об'єднує східноукраїнські веснянки та західноукраїнські гаївки. Їх типова ознака - нерозривна єдність наспіву, тексту, руху (танець, крок, біг), виконання (насильний звук, строга обрядова манера, приуроченість, колективність общинно-ритуального характеру). Такий поглиблений синкретизм був властивий первісному мистецтву, у веснянках він зберігся найкраще через їх ігрові форми.
Ось один з описів виконання веснянок, зроблений в минулому столітті: "Веснянки відрізняються від усіх інших пісень приспівом, на зразок гукання, що звучить дуже красиво, коли пісня лунає в лісі, пронесеться весняним розливом і відгукнеться далеким відлунням... Усі молоді дівчата збираються у вечері, закінчивши роботу, і стають групами на березі річки чи озера, то за селом на площадці, а іноді на узвишші; ці групи стають на далекій відстані одна від іншої, коли одна група закінчує свій куплет і ледь згасне її остання нотка, - тоді в далині інша група продовжує свій куплет. Таке розспівування веснянок вносить у них назву весну гукати."
Вже в ХІХ столітті "гуканкам" перестали надавати чарівного значення. Зараз в їх збереженні видно тільки наслідування традиції а також знаходить вияв розбуджений весною радісний настрій.
Танкові та ігрові веснянки мають порівняно із закличними виражено моторний характер. Якщо в закличних основну суть становлять темброво-інтонаційні штрихи, то в танках на перший план виувається ритм у його єдності з танцювальними рухами та грою.
Різновидів кругових танців досить багато. Вони відрізняються за кількістю учасників, за змістом, за наспівом, за темпом, деякі з них поєднуються з грою у "третього лишнього", закінчуються "ловами", біганиною, до гри можуть підключатися хлопці.
Весняна обрядовість пройшла багатотисячолітній шлях розвитку, тому закономірно, що в тематиці пісень або в ігрових фігурах спостерігається відлуння багатьох минулих епох.
До найдавніших належать пісні, де відображено ставлення до природи, та пісні аграрної тематики. Міфологічні мотиви збереглися в кругових танках, в "кривому танці", у веснянках-закличках. Одухотворення природи, ставлення до весни як до живої істоти відчувається в словах:
"Благослови, мати, весну закликати
Весну закликати, зиму проводжати."
В деяких формах весна наділяється приємними, радісними почуттями:
"Ой прийшла весна, ой прийшла красна,
Принесла мені щастя й радості."
Надзвичайно цікавою є гра "Подоляночка". Утворивши коло, дівчата йдуть (по сонцю), співаючи. Одна ж дівчина, що знаходиться в середині кола, пантомімою відтворює зміст веснянки:
"Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона впала, до землі припала,
Сім літ не вмивалась, бо води не мала."
Танок повторюється кілька разів, але щоразу в середині кола стоїть інша дівчина. Внаслідок цього драматичний і пластичний талант кожної виконавиці вносить свіжість.
Дитяча гра "Подоляночка". Дитячий гурт стоїть розірваним колом, десь за його межами сховалась подоляночка. Починається пісня:
"Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька."
Діти роблять вигляд, ніби шукають поміж собою подоляночку і запитливо поглядають один на одного, розводять руками тощо.
"Тут вона впала, до землі припала."
На ці слова подоляночка забігає в коло, припадає на одне колінце і схиляє голівку до правого плеча.
"Ой встань, ой встань, подоляночко
Вмий личко, наче скляночку,
Та візмися в боки, скачи свої скоки,
Біжи до Дунаю, бери ту, що з краю."
Одночасно з відповідними словами пісні подоляночка стає на ніжки, робить вигляд, що вмивається, далі береться в боки та й скаче по колу відомим їй танцювальним рухом. Підбігши до когось із дівчат, вона обкручується "млиночком" з обраною подружкою, віддає їй хустину і стає на її місце. Нова подоляночка ховається поза коло і гра починається знову.
Мінорна мелодія гри підказує дітям, що з подоляночкою сталося якесь лихо, може через те вона, забігши в коло ніби змучена припадає до землі. Це зворушує дітей, вони їй співчувають і хочуть чимось допомогти. Просять, щоб встала, умилась, розважилась, тому цю гру треба вести спочатку сумно, а під кінець поки дівчинка почне танцювати трохи
Loading...

 
 

Цікаве