WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Аналіз твору: “Щедрик”, м.Леонтовича - Реферат

Аналіз твору: “Щедрик”, м.Леонтовича - Реферат

со
S ви кли ка ти
А бі
S ви йди, вийди господарю подивися на кошару
А ще бе та ти
Т ще бе та ти
Наступна строфа (113-16 т) - звучить в акордовому вигляді і всі хорові партії співають одноголосно один текст:
S
А там овечки
Т
В
покотились
а ягнички
народились
Наступний чотиритакт (17-20 т) - важлива контрапунктуюча роль Т: при остинато на тоніці В в А і терцовій втарі в S партія Т звучить як широка самостійна мелодична лінія:
S В тебе товар
А В тебе товар
Т В те
В В тебе товар весь хороший
весь хороший
бе
весь хоороший будеш мати
будеш мати
то - вар
будеш мати мірку грошей
мірку грошей
хо-ро ший
мірку грошей
В наступних чотирьох тактах композитор повторює попередній текст.
Наступні 4т (25-28) - кульмінація, щодо використання тексту:
Т - веде тему;
S - висхідна мелодія, лінія - контрапункт;
А - більш широкий рух;
В- основа на звуці домінанти.
Все це виявилось в такому поєднанні тексту
S В те
А В те
Т Хоч не гроші
В В те бе жін ка
бе жін ка
та полова в тебе
бе чор но бро ва
чор но бро ва
жінка чорноброва
жін ка
Наступні 4 т тема звучить у S , а інші хорові партії співають на mormorando - М.
Останні 4 такти твору подібні до нього, лише тему веде партія Т.
Оптимальним складом для виконання "Щедрика" буде малий та середній хор: від 24-36. Це дозволяє і технічна сторона твору: відсутність divisi, звучність динаміки - рр - .
Незважаючи на те, що тема "Щедрика" займає обсяг малої терції, композитор широко розвинув хорову палітру твору, використав весь діапазон звучання кожної хорової партії.
Діапазон S
Діапазон А
Діапазон Т
Діапазон В
Загальний
діапазон хору:
Хоровий твір М. Леонтовича "Щедрик" написаний в поліфонічному стилі. Але поліфонія М. Леонтовича нерозривна від гармонічної основи, про що ми говорили в попередньому розділі аналізу.
Одним з важливих питань вокально-хорової роботи є питання строю правильного і точного інтонування інтервалів в їх мелодичному і гармонічному видах. Чисте інтонування - основа хорової технікки. Проблему інтонування необхідно вирішувати на основі ладових закономірностей. Повертаючись до вище сказного, ми знаємо, що ладова основа твору досить складна: перемінність ладів, народні лади (дорійськ), тому будь-який один звук може розглядатись з багатьох позицій, як і тоніка і як домінанта та ін.
Ми вказували, що ладо-тональний план твору такий: g-moll , c-moll, g-moll.
Щоб полегшити питання строю ми наведемо таблицю інтонування ступенів в ладах, які використані твори:
- натуральний мінор;
- дорійський лад;
- мелодичний мінор.
Як приклад використання мінорного ладу можемо вказати саме тему - трихордову поспівку:
Хоровий твір "Щедрик" М. Леонтовича - одного дихання. Музична думка від початку і до кінця ніде не переривається, а це вимагає від хористів використовувати ланцюгове дихання.
В Щедрику" переважає регетативно-декламаційний тип мелодики, який вимагає чіткої дикції і артикуляції.
Висвітлюючи ці питання звернемось до поетичного тексту, як джерела проблеми. Поєднання слова і музики створює додаткові труднощі, бо від виконавців вимагається робота над двома текстами - музичним і летаратурним. В партитурі текст записано за правилами граматичного правопису. Під час співу потрібно використовувати правило відкритого складу, бо спів відбувається саме на голосному звуці тоді, коли приголосні є для співу перешкодою. Це правило полягає в тому, що приголосний звук закритого складу переноситься на початок другого, в результаті чого отримуємо.
Граматичний правопис:
Щед-рик, щед-рик, щед-рі-воч-ка...
Вокальний:
Ще-дри-кщед-рик, ще-дрі-во-чка.
Але бачимо з прикладу, в тексті є складні поєднання приголосних звуків, які треба чіткоі виразко вимовляти, щоб донести текст до слухача.
Трудність вимови ускладнює швидкий темп, тому варто окремо в якості скоромовки вправляти текст твору. Особливість тексту "Щедрика" - багате використання "свистящих", "шиплячих" приголосних с,ш,щ - їх необхідно приховувати під час співу. Для якісного виконання твору слід забезпечити ритмічний, динамічний та інші ансамблі.
ДИРИГЕНТСЬКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ.
Для того,щоб хор зміг донести до слухача музичний твір, його ідею, зміст, переживання, перш за все диригент повинен донести до самого хору всі ці якоті за допомогою диригентських прийомів. Як відчуває твір диригент, як вміє своє переживання втілити за допомогою жесту, міміки та ін. Засобів диригентської виразності так і буде співати хор.
Необхідно визначити диригентські проблеми твору: дир. площину, характер жесту, його глибину, амплітуду.
Як ми вказували вище, розмір твору , тому схема диригування тридольна.
Хоч в темпі allegretto необхідно звернути більшу увагу на першу альну долю - тоді друга і третя втратять своє значення і в схемі будуть мати меншу амплітуду, ніж перша.
Особливістю твору є наростаюча динаміка, тому це має відбитись в амплітуді жесту - від малої до більшої в кульмінації.
Використовуємо середню дир. площину, характер жесту відповідно до характеру звуковедення: non legato і рідко legato.
Крім цього особливістю жесту є сильна підкреслююча акцентом перша доля такту, а це виагає більш активного замаху на третій долі, за рахунок скорочення амплітуди другої долі схеми.
Росо а росо - виконуємо за рахунок зменшення амплітуди активності жесту.
Темп твору - allegretto і чи не найважливішою проблемою для диригента є зберегти його до кінця звучання твору, не пришвидшуючи і не сповільнюючи.
Підводячи висновок всього аналізу, необхідно сказати, що хоровий твір "Щедрик" є вершиною творчості М. Леонтовича. У "Щедрику" черпають своє натхнення сучасні вітчизняні і зарубіжн культури. Прикладом цього можуть служити численні переклади "Щедрика" та інші мови світу, транскрипції для різниї складів оркестрів.
Одну з таких транскрипцій, а по своїй суті сучасний інструментальний твір з використанням технічних прийомів ХХ ст. Виконує камерний оркестр студентів Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка під керівництвом А. Микитки.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Болгарський А. Короткий словник діячів укр. муз. культури. Тернопіль . Чумацький шлях,1992.
2. Водяний Б. Мистецтво; К.-Генези, 1993.
3. Золочевський В. Творчість М. Леонтовича. К.-Муз. Укр.-1997.
4. Колесса М. Основи техніки диригування. К.-Муз.Укр.-1981.
5. Леонтович М. Хорові твори: К.-Муз Укр.-1979.
6. Серганюк Ю.М. Методика аналізу хорових творів: І.-Фр.-1992.
Loading...

 
 

Цікаве