WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Аналіз твору “Несжатая полоса”, П.Г. Чеснокова - Реферат

Аналіз твору “Несжатая полоса”, П.Г. Чеснокова - Реферат

але вся ця розповідь підготовлює нас до речитативної другої частини.
Вся 1ч - широка, написана в характері російської народної пісні. Супровід 1ч - це фон на якому йде розповідь картини природи. Гармонія супроводу прозора, чиста, написана у верхньому регістрі. Весь хор звучить у верхньому регістрі на фоні Т. Супровід проводидь паралель з картиною природи і людським життям. В 1ч немає ніяких розходжень з поетом.
2ч - речетативна. Перехід до цієї частини відбувається різко, без підготовлень, темп швидкий. Ця частина має 2т вступу, а потім вступає весь хор, теж на р, де альти поділяються на два голоси:
В другій половині 2ч навпаки, сопрано розділяється на I і II:
Акомпонимент доповнює 2ч. Саме тут проходить кульмінація цілого твору:
Кульмінацію підтримує акордово - гармонічний супровід:
Цей кульмінаційний момент - один із сильніших по змісту і вираженню. Воно вимагає крайнього Г, чіткої ритмічної роздільності, підкресленої дикції, стрімкого руху. Це допоможе виразно відтворити музичневідображення.
Останнє речення 2ч йде спад кульмінації, недивлячись на те, що це речення має кульмінаційний розвиток від р до mf і знову р.
В кінці 2ч е розходження із автором: композитором пропущено строфу: " Ветер несет им печальнмй ответ:", а замінює строфою:" Не для того же пахал он и сеял...".
Розходження композитора з поетом в заключній частині 2ч підтверджується музичним змістом.
По задуму поета, вся 2ч - це довге crescendo, яке насичене складними моментами. Так ми відчуваємо і розуміємо задум поета, так само ми будємо підходити і до сприйняття музики, яка повинна цей задум виразити.
Паузи і фермата, які розділяють 1ч з 2-ю ч повинні бути витримані так, щоб відчуття і настрій диригента і хору встигли перейти для виконання наступних перемін.
3ч - SOLO. Написана, як і 1ч, в характері російської народної пісні. Ця частина - це висновок цілого твору, який показує безвихідне положення життя.
Перша фраза 3ч - стійка, побудована на стійких акордах акомпонименту, решта всі фрази побудовані на нестійких акордах, крім останньої фрази, де проходить основна тональність. Вся 3ч побудована на нисхідних секундах, ввідних септакордах, плач, стан, який передбачає безвихідність, гармонія напружена, насичена хроматизмами, паузами, і в мелодії, і в супроводі передають безвихідне положення.
Завершення - мелодія зависає. Особистість не знайшла розв'язки в своєму житті. В 3ч - тільки остання фраза повертає нас до основної тональності.
Мелодія з частими паузами - це зв'язує з поезією Некрасова відбувається діалог, ці паузи дають емоційну картину, викликають у слухача роздуми, а також і у виконавця.
3ч - це трепітне висловлення, повернення до безвиході. 3ч, як і 1ч, написана в широкому звучанні, але на відміну від 1ч(де супровід проходить у високому регістрі) супровід написаний у низькому регістрі з остинатом в фортепіано.
В 3ч є розходження композитора з поетом. П. Чесноков не використав останню строфу:" Как на соху налегая рукою,
Пахарь задумчиво шел полосою".
А замінив на:" Вашему пахарю моченьки нет..." - це як рефрен 3ч.
В останній фразі темп ще більше сповільнюється. Кінець речення вимагає невеликого зусилля і чіткої вимови на словах: " Моченьки нет". Вони вимовляються протяжно, тихо(рр) і плав-но, з настроєм глибокої скорботи.
Хоровий твір " Несжатая полоса " написаний у перемінному розмірі. починається твір і завершується в розмірі 24 , потім змінюється на 98 , 68 .
Починається хоровий твір у розмірі 24.
У 7т розмір перемінюється на 98
У 10т повертається розмір 24
У 18т (2ч) змінюється на 68
У 26т змінюється на 98
У 27т перемінюється на 68
У 54т змінюється на 98
У 55т розмір міняється на 68
А в 57т розмір повертається на початковий 24
Особливості ритмічноі структури - використання як дрібних тривалостей так і довгих:
Наявність пунктирного ритму:
НОТИ ЯКІ ПОВТОРЮЮТЬСЯ: ............................................................
кажется шепчут колосья друг другу
виконуються з тенденцією до розширення, високі ноти " соль2 " в сопрано не форсуємо, а застосовуємо фальцетний звук, нижні ноти в альта2 не погружаємо, а виконуємо у високій позиції. Штрихи на legato вимагає чіткого ритмічного ансамблю.
Спів унісону вимагає узлагодження тембрів, співу в одній манері звуковедення. Закінчення приголосних : "буря нас бьет "- де приєднуємо при співі до наступного складу. При співі високих нот - слідкуємо на те щоб увага приділялась активному диханню і високі ноти виконувались на опорі без під'їздів.
В диригуванні застосовуємо жести legato, а також nоn legato. Амплітуда жесту залежна від динаміки. Важливу роль відіграють ауфтакти як при показі вступів, так і при знятті. Розмір 98 диригуємо за схемою "на три" за схемою "на два", зберігаючи пульсацію, як 24 , так і 68.
Важливу увагу потрібно звернути на зміну темпів, цезури. Все це потрібно відобразити в диригентських жестах для розкриття художнього образ твору. Міміка повинна відповідати художньому образу твору. Всі диригентські жести із зовнішнього боку повинні бути, в межах можливого, витончені, красиві, а для хору виразні і ясні. У тих випадках, коли хор має розвивати силу звучання, помахи диригентської руки повинні бути широкі, енергійні, зменшення сили звучання вимагає відповідного жесту. Гострі акценти позначаються короткими, уривчастими, яскравими штрихами. Фермати позначаються зупинкою руки у верхній позиції. Техніка диригування повинні бути не тільки зрозумілою з боку метричної пульсації, але й сприяти художній інтерпретації твору.
" Несжатая полоса " написаний у повільному темпі з відхиленнями:
1ч - дуже повільно і спокійно.
2ч - швидко.
3ч - а tempo.



Основна тональність твору d - moll з відхиленнями.
" Несжатая полоса " починається в тональності d - moll - (1ч) і звучить на протязі цілої цієї
Loading...

 
 

Цікаве