WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Аналіз хорового твору “Із-за гаю сонце сходить” Б. М. Лятошинського, на сл. Т. Г. Шевченка - Реферат

Аналіз хорового твору “Із-за гаю сонце сходить” Б. М. Лятошинського, на сл. Т. Г. Шевченка - Реферат

приголосних: (сонце, сходить, козак смутний, ходить він годину, другу, зрадливая, чорнобрива, з лісу, псарями, гульвіса, цікують, крутять, завдають, смертельнії).
3. Слова з відкритими складами: (із-за, гаю, і, увечері, зрадливая, а, яру, іде, його, смертельнії).
Шиплячі, дзвінкі літери та збіг двох і більше приголосних потрібно вимовляти коротко і ненаголошено. Відкритий склад співають твердою атакою звуку. Велику увагу потрібно приділити звуком "з", "с", "ш" - невідпрацьованість їх викликає лишній шум, свист, втрачається чистота тону, єдине забарвлення.
Голосні - це основа співу, вони повинні протягуватися, і, звичайно, такі голосні, як і, е, и - округлено виконуватися.
Дикція завжди повинна бути дуже виразною, особливо, коли мелодія звучить на рр.
При написанні даного твору Б. Лятошинський не використав ніяких ефектів (спів із закритим ротом, глісандо і т. д.). Твір написано у строгій класичній формі.
Дихання у творі ланцюгове, але оскільки є багато пауз, то кожна партія співає від паузи, до паузи без дихання.
Дуже важливим є те, щоб вчасно дати можливість прозвучати іншій партії.
Аналіз диригентсько-виконавських засобів і прийомів.
Керування вимагає від диригента певної технічної майстерності, яка в практичній діяльності все більше вдосконалюється і набуває індивідуальних особливостей. Звичайно, щоб яскраво, виразно і емоційно передати виконавцям свої творчі наміри, диригент повинен навчитися володіти своїм обличчям, руками, тілом. Тому зрозуміло, як важливо диригенту досягти максимальної виразності рук, обличчя, очей, корпусу, які повинні стати дзеркалом його думки, почуття, волі і основним знаряддям його художнього, емоційного та вольового впливу.
Диригентські схеми у творі "Із-за гаю сонце сходить" пов'язані не тільки з метром, але в деяких випадках і з ритмічними особливостями викладу. І період твору диригується за тридольною схемою;
а ІІ і ІІІ періоди за чотиридольною схемою:
Всі диригентські жести із зовнішнього боку повинні бути витончені, красиві, а для хору виразні і ясні. Але головне, вони повинні емоційним настроєм та диригентсько-виконавськими якостями диригента, його вмінням образно мислити.
Основним завданням диригента при виконанні твору "Із-за гаю сонце сходить" є створення цілісного художнього образу. При цьому диригент повинен знайти найбільше виразну сукупність виконавських засобів, мобілізувати свої знання і навички, які необхідні для розкриття авторського задуму, здійснити творче тлумачення нотних знаків, встановити міру використання диригентських прийомів.
У творі "Із-за гаю сонце сходить" музика дуже точно розкриває зміст літературного тексту. Диригент-виконавець повинен ретельно проаналізувати твір. Лише глибокий аналіз допоможе хормейстру розвинути уявлення про художній зміст твору.
Велику увагу потрібно приділити характеристиці музичної виразності і засобам її досягнення.
Всі засоби виразності в цьому творі: динаміка, темп, теситура, гармонія, мелодичні лінії, ритмічний малюнок - спрямовані на створення образу, на розкриття ідеї твору.
В динамічному плані музичні образи дуже гнучкі. Всередині їх зазначені автором динамічні зростання і спадання надають музиці виразності. Вміння користуватись динамікою допомагає об'єднати окремі мотиви в більш тривалі музичні побудови. Цього можна домогтися, розділяючи зростання і спади сили звучання не в середині мотивів, а в середині музичних фраз і речень.
Диригенту необхідно прослідкувати лінію розвитку музики, знайти кульмінацію всього твору і окремих періодів, визначити динамічно напружені і спокійні розділи форми.
Кульмінація всього твору припадає на ІІ період - "І завдають козакові смертельнії муки". Ця кульмінація має основне значення як за змістом, так і за силою динамічного зростання. Вона обумовлена і змістом тексту, і застосуванням великої сили звуку, за якою іде динамічний спад, і гармонічною насиченістю. Саме в цьому місці зосереджується основна думка твору. Кульмінація повинна прозвучати дуже яскраво, насичено щодо динаміки та теситури.
Надзвичайно важлива роль темпу. Невірно взятий диригентом темп негативно відіб'ється на всіх елементах виконання, які втратять природність, виразність. При надмірно повільному темпі виконання стає в'ялим, млявим, статичним, мелодія розпадається на окремі звуки, ритм втрачає свою імпульсивність порушуються відчуття функціональних зв'язків гармонії, виникає розпливчатість форми. Від неправильно взятого диригентом темпу постраждає характер і художній образ твору.
Диригент повинен відчути, різні агонічні зміни і показати художній образ в розвитку. Щоб не було статичного виконання і співу по складах, необхідно в кожній музичній фразі прагнути до руху, до найменшого відхилення від точного темпу, яке виникає в зв'язку з виразною вимовою поетичного тексту.
У зв'язку з тим, що твір і часто його фрази починаються з слабкої долі такту, з затакту, диригентський жест повинен бути чітким і зрозумілим: зробити перед вступом невеликий замах, трохи затримати рух на точці. Дати можливість співакам взяти дихання. Основний жест диригента І періоду твору - legato. Велику роль відіграє робота кисті. Вона повинна бути м'якою, пальці опиратися на "точки".
Тому про роботі над цим твором, диригент повинен в достатній мірі володіти гнучкою технікою: малим і м'яким жестом на legato, на piano, пружним і вольовим на non legato та forte (ІІ період), чітким токазом "вступів" та "зняття", володіти волею та емоційністю.
Значну трудність буде являти контрастна зміна динаміки в ІІ періоді. Тут диригенту необхідно і жестом, і мімікою упередити зміну сили звучання.
Велика виховна і навчальна роль твору.
Учасники хору вчаться тонкому фразуванню, логічним кульмінаціям. Цей твір розвиває почуття ладу, гармонічного слуху. Крім того, він збагачує емоційну сферу, формує свідомість, виховує увагу і співчуття до ближнього, тобто виховує ті почуття, які лежать в основі твору.
Розучування хору Б. Лятошинського "Із-за гаю сонце сходить" збагачує і розвиває музичний кругозір виконавців та слухачів. Подолання різних вокально-хорових, виконавських труднощів в процесі роботи над твором підвищує майстерність учасників хору і диригента, допомагає набути багато вмінь і навичок, які є необхідними для подальшого удосконалення співочої майстерності.
Література:
1. Анисимов А. И.Дирижер-хормейстер. М., 1976.
2. Виноградов К. П. Работа над дикцией в хоре. М., 1967
3. Гордійчук М. Б. М. Лятошинський. Творчі портрети українських композиторів. К., 1961
4. Дмитриевский Г. А. Ансамбль хора. В сб. Работа с хором. М., 1972
5. Живов В. Л. Исполнительский анализ хорового произведения. М., 1983
6. Колесса М. Ф. Основи техніки диригування. К., 1973
7. Краснощеков В. И. Вопросы хороведения М., 1969
8. Мозель В. В., Цуккерман А. М. Анализ Музыкальных произведений М., 1972
9. Пігров К. К. Керування хором К., 1956
10. Романовский Н. В. Принципы работы над строем в хоре. В сб. Хоровое искусство. Л., 1967
11. Серганюк Ю. М., Серганюк Л. І., Їжак В. О. Методика аналізу хорових творів. Івано-Франківськ., 1992
12. Тюлін О. І. Музична форма. К., 1989
13. Чесноков П. Г. Хор и управление им. М., 1961
Loading...

 
 

Цікаве