WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Цитра в контексті розвитку інструментальної музики Західної України другої половини XIX -початку XX століття - Реферат

Цитра в контексті розвитку інструментальної музики Західної України другої половини XIX -початку XX століття - Реферат

збереглася.
Якщо систематизувати твори українських композиторів для цитри за жанрами, то можна виділити три основні групи:
І). Жанрово-побутова музика (польки, мазурки, марші, серенади) та п'єси з програмними назвами (на основі танцювальних або ліричних тем).
Серед маршів для цитри виділяються твори З.Кириловича "Для моєї України", "Звуки перемоги", Є.Купчинського - "За вітчизну" та "Зелена рута", у яких відчувається значний вплив австро-німецької музики з відгуками старогалицької пісні (що також має тісний зв'язок з німецькою Lied). До творів жанрово-побутової музики належить французька полька З.Кириловича "Пестійка" 1907 року, в якій відчувається яскравий вплив віденської оперети, Є.Купчинського "Життя", "Чом ти, Галю, не танцюєш" та мазурка З.Кириловича "На хвилях Прута".
Широкою популярністю серед українських композиторів користувався жанр думки і коломийки, побудований за принципом контрастного співставлення ліричної повільної наспівної пісні і швидкого запального життєрадісного танцю. "Для розради" Василя Безкоровайного - один з таких творів, написаний для різного складу: для цитри, для фортепіано та для скрипки і фортепіано. Композитор звертається також до жанру вальсу під назвою "Пластунка", проте найцікавішим зразком музики для цитри В.Безкоровайного є "Гуцулка", в якій завдяки інтонаційно-ритмічній своєрідності яскраво переданий місцевий колорит.
2). В'язанки народних мелодій, попурі, дивертисменти, фантазії на народні теми, які відзначаються розгорнутими масштабами, більшою різноманітністю фактурних прийомів, багатотемністю і яскравою концертністю.
Серед творів другої групи зустрічаємо "Вінок народних мелодій" Д.Андрейка, "В'язанку пісень" В.Безкоровайного, а також твори Є.Купчинського - концерт на теми з опери М.Лисенка "Наталка Полтавка", фантазію на теми "Різдвяної ночі" та концерт-фантазію "Ні звідки потіхи". Цікавим є попурі "Entre Nous" ("Між своїми") З.Кириловича, в якому композитор використав різні за жанрами мелодії і пісні: ліричні "Ой не світи, місяченьку", "Взяв би я бандуру", жартівливі "Ти до мене не ходи", " Ой орав мужик", " Через річеньку, через болото", гимн "Ще не вмерла Україна (М.Вербицький), сокільський марш "Соколи, coколи, вставайте в ряди" (Я.Ярославенко), танцювальні мелодії польки, мазурки, козачка.
3). Ансамблева музика для цитри займає окреме місце, адже композитори дуже рідко зверталися до цього жанру. Широкою популярністю в концертах користувалися обробки народних пісень М.Кумановського, що були видані "Бібліотекою музикальною" дев'ятого випуску, серед яких віночок з двох народних пісень "Ах, я нещасний" та "Ой на горі козак воду носить".
Перелічені жанрові різновиди не виявляють суттєвих відмінностей у виборі засобів музичної виразності та образному змісті. Переважає витриманий акордовий чи акордово-фігураційний акомпанемент, на фоні якого звучить мелодія - одноголосно або з терцевою чи секстовою второю. Зрідка композитор переносить тему в нижній голос. Більш різноманітні форми музичного викладу зустрічаються в розгорнутих концертних фантазіях і попурі.
Таким чином, можна стверджувати, що цитрове мистецтво (творчість композиторів, виконавська майстерність, концертна діяльність, видавнича справа) займало помітне місце в музичній культурі Західної України другої половини XIX століття, незважаючи на те, що інструментальна музика, як було вже сказано, значно поступалася вокально-хоровим жанрам. Активізація музичного життя на початку XX століття, виникнення ряду концертно-мистецьких установ та видавництв, українських музичних товариств, навчальних закладів, перш за все, Вищого музичного інституту у Львові І903 року, поява значної плеяди митців (як виконавців так і композиторів), що отримали блискучу професійну музичну освіту, зокрема у Відні і Празі, творча співпраця з Галицьким Музичним Товариством, яке влаштовувало концерти не тільки хорової, але й інструментальної музики, гастролі провідних виконавців європейського рівня, - все це заклало фундамент розвитку українського музичного мистецтва в різних жанрах. Якісно новий етап в їх розвитку пов'язаний, передусім, з творчістю Станіслава Людкевича та Василя Барвінського, котрі, завдяки самобутньому таланту та глибокій професійній освіті, зуміли не тільки перевищити своїх попередників, але і багатьох із сучасників, що яскраво підтверджує, зокрема, їх фортепіанна та камерно-інструментальна музика.
Що ж стосується цитри, то цей інструмент поступово все більше відходить на другий план, залишаючись у сфері побутового домашнього музикування, а згодом повністю зникає з ужитку і зустрічається сьогодні хіба що в окремих музеях та приватних колекціях збирачів народних інструментів. Це зумовлене, перш за все, більш ніж скромними виразовими можливостями цитри та широким впровадженням у музичний побут фортепіано. Окрім цього, за свідченням багатьох сучасників, після встановлення радянської влади у Західній Україні, цитру, як типовий атрибут домашнього побуту передової, національно свідомої частини української інтелігенції та священицьких родин, ідеологічне керівництво стало розглядати як інструмент "неблагонадійний" .
Таким чином, мистецтво гри на цитрі виконало свою роль у розвитку українського музичного інструменталізму і на сьогоднішній день може зацікавити тільки музикознавців. Звичайно,пропонована стаття не вичерпує висвітлення всіх питань, які пов'язані з цитровим мистецтвом, а тому, пошуки архівних матеріалів та наукові розвідки у цьому напрямі ще чекають своїх дослідників.
1. Білинська М. Сидір Воробкевич.-К: Муз.Україна, 1982.
2. Модр А. Музыкальные инструменты.-М:Музгиз,1959.
3. Зіньків І. Історична реконструкція бандури // Науково-педагогічна конференція "Музичний фольклор в системі навчання та виховання молоді" (Кременець 11-12 травня 2000р.).- Тернопіль, 2000.- с. 89 - 99.
4. Зіньків І. Деякі аспекти дослідження стародавніх українських цитр // Фольклористичні візії (учні - вчителеві І.В.Мацієвському з нагоди 60-річчя). Збірник статей і матеріалів. Львівська державна музична академія ім. М. Лисенка. - Тернопіль, 2001. - с. 25 - 41.
5. Микосянчик Ю. Театр і музика в житті Ольги Кобилянської// Буковинський журнал (Громадсько-політичний, літературно-мистецький і науково-освітній часопис).-ч.1.-1998. - с. 38 - 40
6. Музыкальная энциклопедия.Том 2.-М.,1981.
7. Діло.-1889.-ч.196.
8. Булат Т. Концертна діяльність//Історія української музики. - Том 2.- К: Наук. думка,1989.- с. 346 - 378
9. Антонович 0. Уславлений цитрист //"3оря комунізму".-9 квітня І983.-Радехів.
Igor Glibovytskyy.
Cytra in the contrext of development of the Western Ukrainian instrumental music during the second part of the 19 th and early 20 th centuries.
In the article are raised issues of the development of instrumental music, and especially that of cytra. The problem of functioning of this instrument is considered in reference to the concert life and the composer's creative careers.
Loading...

 
 

Цікаве