WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Методи активізації учнів у різноманітній музичній діяльності - Курсова робота

Методи активізації учнів у різноманітній музичній діяльності - Курсова робота

долях такту.
У 2 етапі - навички відтворення ритмічного тексту бажано здійснювати на логічно - закінчених ритмічних мотивах, оскільки такі заняття на елементарних ударних інструментах через слухо-зоровий контроль створює додаткову опору закріплення слухо-ритмічної уяви і прискорюють музичний розвиток дітей.
Перенесення графічного зображення ритмічних структур на елементарні інструменти, що відбувається в 3 етапі, і водночас самоконтроль за якістю виконання є суттєвим фактором розвитку самостійної музичної діяльності.
Він стимулює розвиток музично-слухових здібностей учнів, допомагає їм зосередитись, без чого важко навчити дітей стежити за музичними мотивами і нотним записом. Оскільки молодшим школярам відтворення на ударних інструментах нотного тексту дається важко, на початковому етапі можна вдавати до відтворення ритмічних малюнків за предметно-графічними партитурами. Принципи кількісного співвідношення малюнків і відтворення тривалості (четвертних, восьмих) залишається той самий:
В 4 етапі це забезпечує функцію плавного переходу зорового сприйняття від художньо зображеної партитури до загально прийнятої нотної: Якщо в першій фазі рухову реакцію викликав ритм, відтворений на слух, то в четвертій при ритмізації по графічному зображенню - це фіксований на плакаті графічний запис.
5 етапі розвитку самостійної музичної діяльності передбачає ритмічний супровід на нотному записі. Від попередніх вона відрізняється двома напрямками:
-По-перше, навчальна мета такої діяльності визначає не лише закріплення самостійних навичок гри за нотними знаками, а й концентрацію всіх умінь і навичок у єдиний комплекс, що забезпечує самостійність виконання музично-ритмічних завдань.
-По-друге, внаслідок використання на уроці ударних інструментів на спеціально розроблених партитурах для супроводу у молодших школярів формується відчуття долей такту, музичних фраз, кульмінаційних моментів у фразах, тих музично-практичних навичок, які ще недостатньо розвинені.
Впровадження етапно-фазової послідовності використання на уроці музики ритмічних і звуковисотних інструментів уможливлює органічне поєднання теоретичних знань учнів з музично-практичною діяльністю, підвищуючи якість уроків музики.
У процесі музикування діти вчаться елементів музичної грамоти, в них розвивається слух (звуковисотний, ритмічний, тембровий, динамічний, творчі музично-сенсорні здібності.)
1.4. Активізація сприймання музики - важливий фактор розвитку музичних здібностей та творчої активності учнів.
На сучасному етапі у зв'язку з розвитком і розповсюдженням засобів масової комунікації, сприймання музики стало важливою формою задоволення духовних запитів школярів. Адже музика сьогодні дуже поширена, фактично духовний розвиток молоді відбувається під безпосереднім її впливом.
Молодший шкільний вік - це період нагромадження естетичної інформації, появи перших навичок естетичної культури, сприймання і діяльності.
Сприймання музики нашими вихованцями, як і інші види музичної діяльності, охоплює широке коло понять (пізнання, творення, перетворення, відтворення, оцінювання, спілкування).
Важливими умовами розвитку сприймання вважають такі:
" слухання високохудожніх музичних творів;
" багаторазове їх прослуховування з наступним аналізом - від виявлення загального характеру до усвідомлення музичних засобів виразності;
" постановка питань, що загострюють і спрямовують слухову увагу, акти "впізнавання";
" порівняння і зіставлення музичних творів і формування системи ключових знань у галузі музичного мистецтва;
" співвідношення на основі цих знань соціального досвіду, закладеного у музичному творі, з індивідуальним досвідом учнів;
" співвідношення узагальнених знань дітей з музичними вміннями і навичками.[3,с.46]
Необхідно підтримувати активність учнів під час слухання музики. Донедавна цей вид музичної діяльності вважався пасивним. Для того, щоб діти були активні під час слухання необхідно створити проблемну ситуацію: запропонувати дітям вслухатися в музику і спробувати визначити її характер, про що вона розповідає, які думки і почуття викликає, за допомогою яких засобів музичної виразності. Доцільно практикувати колективні відповіді за диригентським жестом учителя, якщо вони нескладні, однослівні (жанр твору, його характер). Це економить час і подобається дітям.
Перш ніж привчати дітей слухати музику у виконанні симфонічного оркестру, треба продемонструвати їм зблизька скрипку, віолончель, флейту, трубу, фагот, показати їх звучання, розповісти про кожен із них. Це збуджує у дітей інтерес. Їм і самим хочеться послухати симфонічний оркестр, спробувати відрізнити звучання інструментів. Тому доцільно проводити екскурсії у філармонію, театр оперу та балету, ляльковий (якщо є можливість), щоб послухати концерти, виступи майстрів художньої самодіяльності. Щоб розвивати естетичне почуття дітей слід не втрачати можливості безпосереднього спілкування з природою, а особливо слухання голосів птахів, впізнавання їх, розуміння.
Розділ II. Практична частина.
2.1.Методика використання наочності на уроках музики як шлях розвитку творчої активності.
Сучасний урок музики неможливо уявити без наочності. Залежно від конкретної дидактичної мети, змісту, матеріалу на уроці музики практикуються різноманітні види унаочнення - таблиці з нотної грамоти, плакати з піснями, діафільми фото, малюнки, навчальні кінофільми, показ рукою напрямку руху мелодії або використання пальців лівої руки як нотного стану. Всі ці наочні засоби можуть бути використані на різних етапах навчального процесу: при початковому ознайомленні з матеріалом, його закріпленні, а також для контролю знань під час проведення підсумкових уроків з певної теми.
З І чверті наймолодші школярі користуються "рухомою" нотою, що виготовляють для них батьки. Для цього у картоні прямокутної форми зверху і знизу протягується капронова жилка, на яку натягуються картонні кружечки або ґудзики.
Необхідно щоб першокласники ще у до нотний період чітко уявили собі, що звуки бувають різної висоти, й уміли визначати серед них "високі" і "низькі".
Наступний етап - орієнтація в напрямку руху мелодії (звуки ідуть вгору, вниз, на місці). Унаочнити це і допомагає "рухома" нота.
Пересуваючи ґудзик, учень ще не знає розміщення нот, але
вже може відтворити рух почутої мелодії, - наприклад у пісні "Галя по садочку ходила".
Велике значення мають ритмічні картинки, розмір кожної 12х20 см. Для молодших класів вони складаються з половинних, четвертних, восьмих нот і пауз у розмірі
З такими карточками можна проводити музично-дидактичні ігри.
Гра "Луна".
Вчитель розвішує декількаритмічних карток на дошці. Один учень пропонує ритм будь-якої з них, інші повторюють. Другий школяр виходить до дошки і показує, якою карткою користувався перший учень.
2.2. Музично-дидактична гра
на уроках музики.
Відомий грузинський педагог Ш.Амонашвілі зазначив, що якщо ми забудемо про те, що діти не можуть розлучитися зі своєю потребою гратися, то зробимо нашу методику
Loading...

 
 

Цікаве