WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМузика → Формування творчих умінь у процесі навчання диригування - Реферат

Формування творчих умінь у процесі навчання диригування - Реферат

аналізу з боку вчителя, а саме:
- художня сутність музичного твору (викласти естетичний та художньо-образний зміст твору);
- порівняти літературний текст музичного твору з літературним першоджерелом (повнота використання першоджерела, порівняння образів):
- відповідність музики до тексту (які художні образи, настрої літературного тексту знайшли свое втілення в музиці, тощо).
В процесі дослідження хорового твору майбутній учитель визначає тему твору, виходячи із історичної епохи, соціального розвитку суспільства, ідейно-політичних поглядів та художніх образів твору. В творах національного відродження визначає його зв'язок з темою дня, його гуманістичну, соціальну та естетичну цінність.
Музично-теоретичний аналіз твору, яким диригує майбутній учитель здійснюється поступово, з урахуванням рівня музичної підготовки студента. Безперечно, цей рівень буде різним на перших і останніх курсах. Актуалізація знань, умінь і навичок з інших музичних дисциплін, врахування музичної підготовленості студента, його художніх смаків, інтересів - основа диференціації процесу навчання диригування на індивідуальних заняттях, практикумі роботи з хором та педагогічній практиці. Однак, музично-теоретичний аналіз передбачає ряд елементів, якими повинен оволодіти студент в процесі виконання "Аналізу музичного твору", а саме:
1. Аналіз взаємозв'язку музичної форми твору з його образно-художнім змістом:
а) музична форма (куплетна, одно-, дво-, тричастинна, куплетно-варіаційна, сонатна, алегро тощо). Музична форма в зв'язку з фразою літературного тексту;
б) які особливості літературного тексту, його форми та поетично-образного змісту, а також художній задум примусили композитора зупинитися на обраній ниммузичній формі:
в) як музична форма вплинула на виразність музичних образів.
2. Метроритм:
а) розміри твору, характер метричної пульсації та особливості ритмічної структури твору;
б) характер ритмічного руху (рівномірний, пунктирний, наявність синкопованих групувань, дрібних тривалостей, особливих видів ритмічного ділення тощо);
в) лічильна одиниця в творі, її видозміни.
3. Темп:
а) основний темп та його зміни;
б) агогіка та її характеристика відносно музичних образів;
в) характеристика темпових показників всього твору і взаємозв'язок з художнім задумом.
4. Ладотональний план музичного твору:
а) основна тональність, тональний план;
б) відхилення в іншу тональність;
в) модуляція та їх зв'язок з художнім образом твору.
5. Фактура твору: гармонічна, поліфонічна, мішана, гармонічна з елементами поліфонії, народно-підголосочна, тощо. Відповідність обраної композитором фактури художньому задуму твору.
6. Мелодика. Особливості мелодичного матеріалу у зв'язку із загальним поетичним, художнім змістом твору (характер, настрій основного мелодичного матеріалу, тощо).
7. Динаміка. Загальний динамічний розвиток. Кульмінація у зв'язку з особливостями форми, мелодичного розвитку, драматургії твору. Відповідність або розходження динамічних і агогічних показників.
8. Гармонічний аналіз. Інтерваліка. Голосоведения.
Музично-теоретичний аналіз твору, його структурні елементи, що перераховані вище в письмовій роботі, в усних відповідях висвітлюються в тому випадку, коли вони сформовані іншими музичними дисциплінами і актуалізовані на конкретному матеріалі, на музичному творі, який диригує студент.
Вокально-хоровий аналіз передбачає діагностику музичного твору на предмет вивчення його з хором та моделювання процесу розучування. На цьому етапі виконання "Аналізу музичного твору" майбутній учитель виясняє ряд деталей, які допомагають йому моделювати процес розучування його з хоровим колективом.
З цією метою студент досліджує:
1. Тип і вид хору. Вікова категорія шкільного хору (від цього буде залежати методика розучування з урахуванням вікової психології школярів, їх фізичних і співочих можливостей і т.п.);
2. Визначається вид хорового твору із супроводом чи а капела (якщо з супроводом, то слід визначити характер супроводу - дублюючий або такий, що збагачує звучання хору самостійною розробкою музичного матеріалу);
3. Діапазон твору і кожної хорової партії зокрема (проаналізувати кожну партію). Роль хорових партій. Теситурні умови окремих партій. Теситурні і динамічні співвідношення між голосами. Регістри. Розподіл основного тематичного матеріалу між партіями хору, сольними голосами та інструментальним супроводом.
4. Інтонаційні труднощі. Діагностика хорових партій на предмет чистоти інтонування. Інтонування ступенів ладу. Інтонування інтервалів. Теситурні умови і труднощі інтонування.
5. Діагностика твору з погляду ансамблю: частковий чи загальний ансамбль. Вказати, де зустрічається штучний ансамбль, вказати причини, що його породили. Ансамбль ритмічний, динамічний.
6. Питання культури вокалу в хоровому співі: звукодобування, звуковедення (легато, нон легато, стаккато, маркато, тощо). Атака звуку. Характер звуковедення і темброві фарби.
7. Стрій горизонтальний та вертикальний, його діагностика.
8. Види хорового дихання: загальне, по партіях, ланцюгове дихання. Розміщення цезур.
9. Діагностика тексту твору з погляду дикції (вокальність тексту, особливості дикції, вимова окремих приголосних, шиплячих, свистячих, наголоси в словах).
Виконання вокально-хорового аналізу передбачає проектування всіх компонентів хорової звучності на розкриття художніх образів твору. Одночасно вчитель моделює твір на колектив, який буде вивчати його.
В процесі аналізу музичного твору вчитель визначає методи його розучування з урахуванням вікових категорій школярів, їх знань, умінь і навичок у хоровій підготовці.
Виконавський аналіз учитель поділяє на два періоди, а саме:
- репетиційний період (процес розучування твору);
- концертне виконання (завершальний етап).
Аналізуючи репетиційний період, моделюючи його на хоровий колектив, майбутній учитель включає такі етапи:
- організаційний (необхідний підбір співаків, солістів, акомпанемент, інструментарій, нотний матеріал, приміщення, унаочнення тощо);
- розучування твору (розгляд методів вивчення музичного твору, поетапність роботи);
- застосування засобів диригентської виразності, прийомів;
- завершальний етап роботи над твором (підсумок, висновки).
Концертне виконання музичного твору передбачає аналіз таких компонентів:
- визначення виконавського плану на основі розкриття художнього змісту твору;
- характер та особливості диригентського
Loading...

 
 

Цікаве